Справа № 148/1214/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Вдовцової Л.К., представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Непийводи К.В., відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Деркач В.Г., -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
До початку проведення підготовчого судового засідання від позивачки надійшла заява про зміну предмета позову (доповнення вимог), яке мотивовано тим, що після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (паю) площею 2,8014 га, яка розташована на території Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, категорія земель - земля сільськогосподарського призначення, відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку від 13.01.2026 вартість земельної ділянки складає 46955,99 грн.
Відповідно до висновку про вартість (витяг зі звіту) від 30.07.2026, вартість квартири по АДРЕСА_1 , загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м. - складає 900 000 грн., 1/2 частка, на яку претендує позивачка - складає 450 000 грн. від вартості квартири і 1/2 частка вартості паю 23477,99 грн, разом 1/2 частка вартості спадкового майна складає 473 477,99 грн.
На теперішній час відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та претендують на зазначене нерухоме майно. Оскільки між позивачкою та відповідачами існує невизначеність щодо кола спадкоємців та права на майно, виникла об`єктивна необхідність у захисті майнових прав шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного позивачка просить прийняти заяву про зміну предмета позову до розгляду, змінити предмет позову та викласти позовні вимоги у такій редакції:
- Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: що ОСОБА_2 є рідною тіткою ОСОБА_5 , є двоюрідною тіткою ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 їй двоюрідною племінницею, та ОСОБА_1 є троюрідною сестрою ОСОБА_5 ;
- Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що свідоцтва про смерть від 06.11.2008 серія НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , та на 1/2 частку земельної ділянки (паю) площею 2,8014 га, земля сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області в порядку спадкування.
Також, представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокат Грушко Ж.В. подала до суду заперечення на заяву про зміну предмета позову (доповнення вимог), яка мотивована тим, що подана позивачкою заява про зміну предмета позову/доповнення вимог та додані до неї матеріали не дозволяють встановити ціну позову, яка в силу приписів п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається дійсною вартістю вищевказаного майна. Визначення ціни позову щодо майнових вимог не може ґрунтуватися виключно на довільно визначеній стороною вартості майна та має бути належним чином підтверджене відповідними доказами. Проте, до заяви про зміну предмета позову позивачем не долучено повного звіту про оцінку майна, на підставі якого визначено вартість спірного нерухомого майна та відповідно, ціну майнової вимоги. Натомість, представник відповідачів зазначає, що до заяви долучено лише витяг із такого звіту, та сам по собі витяг із звіту про оцінку майна не дає можливості встановити повний зміст проведеної оцінки, методику її проведення, вихідні дані, використані під час оцінки, застосовані підходи та методи, а також інші обставини, на підставі яких суб`єктом оціночної діяльності визначено вартість майна. Поданий витяг не може вважатися достатнім документом для належного обґрунтування визначеної позивачем ціни позову, оскільки не дає можливості перевірити правильність визначення вартості майна, яка безпосередньо впливає на розмір судового збору за майновою вимогою.
Окрім того, до заяви про зміну предмета позову не долучено звіту про оцінку земельної ділянки, вартість якої покладена позивачем в основу визначення ціни позову. Позивач визначила вартість відповідної земельної ділянки з урахуванням її нормативної грошової оцінки, зазначеної у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, однак, представник відповідача зазначає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки та її ринкова вартість є різними за своїм правовим та економічним змістом поняттями.
Також, позивачем у заяві про зміну предмета позову належним чином не обґрунтовано, чому саме зазначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки покладена в основу визначення ціни позову, не наведено відповідного розрахунку та не надано доказів, які б підтверджували вартість саме тієї частки земельної ділянки, право власності на яку позивач просить визнати. Тому, представник відповідачів вважає, що матеріали справи не містять доказів, які б давали можливість встановити та перевірити визначену позивачем ціну майнових вимог.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні підтримали подану заяву про зміну предмета позову, просили її прийняти до розгляду та змінити предмет позову.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник адвокат Непийвода К.В. у судовому засіданні не заперечили щодо прийняття заяви про зміну предмету позову.
Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Деркач В.Г., у судовому засіданні не заперечив щодо прийняття заяви про зміну предмету позову.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, відомостей про причини неявки суду не надала.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22.07.2021 по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Вивчивши заяву про зміну позовних вимог у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 49 ЦПК України, чітко визначено процесуальне право позивача змінити предмет позову до закінчення підготовчого засідання, і реалізація цього права не може бути обмежена виключно питаннями достатності доказів на етапі прийняття заяви. Питання належності, допустимості та достатності наданих позивачем доказів для підтвердження вартості спірного майна підлягають правовій оцінці судом безпосередньо під час розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення процесуального питання про прийняття заяви до розгляду.
Враховуючи, що заява про зміну предмета позову подана в межах встановленого законом процесуального строку, спрямована на ефективний захист прав позивача, не змінює одночасно підстав позову, тому суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та прийняти її до провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Прийняти заяву про зміну позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У подальшому розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог.
Роз`яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на змінені позовні вимоги у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про зміну позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відкласти підготовче судове засідання у справі на 21.10.2026 о 13:00 годині.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://tl.vn.court.gov.ua/sud0226/.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: