КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
___________________________________
Справа № 752/21244/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/18144/2026
У Х В А Л А
8 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року про прийняття справи до свого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України Аврамченко Сніжани Сергіївни, приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича, третя особа: Приватне підприємство «Ратмир-Соло» про зобов`язання виконати наказ шляхом скасування рішень щодо нерухомого майна та стягнення моральної шкоди,
установив:
ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І. від 18 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Чекулаєву С.О.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва С.О. від 24 вересня 2024 року прийнято справу до свого провадження.
На вказані ухвали суддів 2 жовтня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду 7 жовтня 2026 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині 1 статті 353 ЦПК України наведений перелік ухвал, які підлягають оскарженню у апеляційному порядку окремо від рішення суду, який не передбачає права на оскарження окремо від рішення суду ані ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду, ані ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана на ухвали суддів, які не оскаржуються окремо від рішення суду, вона підлягає поверненню особі, яка її подала.
Крім того, колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 на наступне.
Згідно із частинами 2, 3 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно із статтею 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.144 ПЦК України одним із заходів процесуального примусу є попередження.
Матеріали справи свідчать, що 8 травня 2026 року ОСОБА_1 вже зверталася до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року про прийняття справи до свого провадження (с.с.11-96 т.20).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року про прийняття справи до свого провадження було повернуто особі, що подала апеляційну скаргу (с.с.100-101 т.20).
Отже, ОСОБА_1 повторно звернулася із апеляційною скаргою на одні й ті ж самі ухвали суддів в межах даної справи, які згідно положень діючого цивільного процесуального законодавства України не підлягають оскарженню окремо від рішення суді, про що їй вже роз`яснялось в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 червня 2026
року.
Враховуючи наведе, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 захід процесуального примусу - попередження про недопустимість зловживання процесуальними правами, у тому числі, у вигляді подання апеляційної скарги на одні й ті ж самі судові рішення, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Керуючись статтями 43, 44, 143, 144 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року про відкриття провадження у справі та на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року про прийняття справи до свого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України Аврамченко Сніжани Сергіївни, приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича, третя особа Приватне підприємство «Ратмир-Соло» про зобов`язання виконати наказ шляхом скасування рішень щодо нерухомого майна та стягнення моральної шкоди повернути ОСОБА_1 .
Попередити ОСОБА_1 про недопустимість зловживання процесуальними правами у вигляді подання апеляційної скарги на одні й ті ж самі судові рішення, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук