Судові рішення

Ухвала № 140501820 у справі № 910/15820/25 від 07.10.2026

Ухвала від 07.10.2026 у господарській справі № 910/15820/25 (категорія «Поставки товарів, робіт, послуг»). Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду, суддя Берднік І.С.

Справа№ 910/15820/25
СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
СуддяБерднік І.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПоставки товарів, робіт, послуг
Дата ухвалення07.10.2026
Надійшло до реєстру12.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140501820

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

07 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/15820/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 (у складі колегії суддів: Сибіга О.М. (головуючий), Гончаров С.А., Тищенко О.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 (суддя Удалова О.Г.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені

у справі №910/15820/25

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна»

про стягнення 67 914,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі - Підприємство) через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/15820/25.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/15820/25, зважаючи на таке.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (рік подання позовної заяви у справі № 910/15820/25) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 67 914,25 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 910/15820/25 є малозначною.

За змістом касаційної скарги скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), однак належних обґрунтувань, які могли б бути визнані судом такими, що підпадають під дію підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, касаційна скарга не містить.

Скаржник також вказує, що справа № 910/15820/25 становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України), оскільки стосується строків виконання державного контракту на поставку товарів для потреб безпеки і оборони.

Доводи, наведені як обґрунтування випадку, передбаченого підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є абстрактними і жодним чином не вказують на те, що саме ця господарська справа становить значний суспільний інтерес.

Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржених судових рішень, підстав для розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15820/25.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15820/25 за касаційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.09.2026 Ухвала № 140486893 Господарський суд міста Києва
22.09.2026 Ухвала № 139928039 Господарський суд міста Києва
27.08.2026 Постанова № 139329141 Північний апеляційний господарський суд
01.06.2026 Ухвала № 137023685 Північний апеляційний господарський суд
13.05.2026 Ухвала № 136503314 без тексту Північний апеляційний господарський суд
23.01.2026 Ухвала № 133523205 без тексту Господарський суд міста Києва