КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 372/714/24 Головуючий у суді І інстанції: Зінченко О.М.
провадження № 22-ц/824/16475/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження
09 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Ратнікової В.М., Музичко С.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який представляє інтереси особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки - Міністерства оборони України, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визначення членом сім`ї військовослужбовця,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року позов задоволено.
Встановлено, що ОСОБА_2 є членом сім`ї та такою, що перебувала на утриманні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 20 серпня 2026 року ОСОБА_1 , який представляє інтереси особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки - Міністерства оборони України, подав до Київського апеляційного суду через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено право в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2026 року було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з їх усуненням лише в частині подання нової редакції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
06 жовтня 2026 року через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» до Київського апеляційного суду на виконання вимог ухвал Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року та від 30 вересня 2026 року від ОСОБА_1 , який представляє інтереси Міністерства оборони України, надійшла заява про усунення недоліків в частині подання уточненої редакції апеляційної скарги, що відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України та доказів надсилання апеляційної скарги зазначеним сторонам по справі.
Крім того, у зазначеній заяві представник Міністерства оборони України заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків у частині доплати судового збору у розмірі 726, 26 грн строком на десять днів з метою надання часу на опрацювання, сплату та надання до суду платіжної інструкції про сплату судового збору у визначеному розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року було задоволено клопотання представника Міністерства оборони України та продовжено строк для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 жовтня 2026 року представником Міністерства оборони України було усунуто недоліки апеляційної скарги в строк, встановлений судом.
Разом з тим, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 17 вересня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 , який представляє інтереси Міністерства оборони України, було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення представник Міністерства оборони України зазначає, що Міністерство оборони України не було учасником даної цивільної справи, а дізналось про нього з матеріалів позовної заяви № 320/17579/26, яку ОСОБА_2 було подано до Київського окружного адміністративного суду. Представник зазначає, що вказану позовну заяву Міністерство оборони України отримало наручно 20 липня 2026 року, що підтверджується долученою до клопотання внутрішньою карткою опрацювання документа. Представник пояснив, що у період апеляційного оскарження, тобто з 21 липня 2026 року по 19 серпня 2026 року, він перебував у щорічній відпустці у Закарпатській відпустці у період з 27 липня 2026 року по 07 серпня 2026 року, що підтверджується долученим до клопотання витягом із наказу начальника Головного управління військової юстиції від 14 липня 2026 року № 138 та квитками на потяг. У зазначеному наказі вказано, що щорічна відпустка надається на підставі рапорту від 09 липня 2026 року та відпускного квитка від 14 липня 2026 року, тобто задовго до настання строку на апеляційне оскарження. Також звертає увагу, що пропущений строк на апеляційне оскарження в 1 календарний день є незначним, а зі сторони Міністерства оборони України відсутні будь-які зловживання у зв`язку з поданням зазначеної апеляційної скарги з пропуском в один день, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.
Враховуючи, що представник Міністерства оборони України звернувся з апеляційною скаргою 20 серпня 2026 року, тобто з нетривалим пропуском строку, що становить лише один день, суд вважає за можливе поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення з наступних підстав.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Беллет проти Франції»). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Беллет проти Франції» та «Нуньєш Діаш проти Португалії»).
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства» (рішення у справі «Волчлі проти Франції»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Зубац проти Хорватії», «Белеш та інші проти Ческьої Республіки» та «Волчлі проти Франції»).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 року (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зважаючи на вищевикладене, суд, уникаючи надмірного формалізму, поновлює процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга подана до належного суду, особою, що має право на апеляційне оскарження. За формою та змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст. 359-361 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 , який представляє інтереси особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки - Міністерства оборони України, строк на апеляційне оскарження рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який представляє інтереси особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, інтереси та(або) обов`язки - Міністерства оборони України, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року.
Зупинити дію рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року.
Надіслати учасникам справи разом із ухвалою про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження копію апеляційної скарги та додані до неї матеріали, роз`яснивши їх право подати відзив на апеляційну скаргу протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.
До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова С.Г. Музичко