КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 2-ві/824/82/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 755/13716/24
09 жотвня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Гаврилової О.В., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
У серпні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам співвласника багатоквартирного будинку на утримання, управління будинку та прибудинкової території, інфляційних втрат та санкцій за невиконання зобов?язання.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» (далі - ОСББ «Русанівська затока») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Русанівська затока» заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 72 700 грн 57 коп., інфляційні втрати в сумі 15 443 грн 94 коп., 3% річних в сумі 4 955 грн 52 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 708 грн 55 коп. та 3 578 грн 00 коп. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 25 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року справу № 755/13716/24 (апеляційне провадження №22-ц/824/12514/2026) призначено судді-доповідачу Верланову С.М. у складі колегії суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Верланова С.М. (суддя-доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А. від 24 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Гаврилової О.В., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Верланова С.М. (суддя-доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А. від 02 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні за участю учасників справи. Закінчено проведення підготовчих дій. Призначено справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду без повідомлення учасників в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду.
06 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через відділ забезпечення розгляду звернень та надання інформації Київського апеляційного суду подала заяву про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24 (апеляційне провадження №22-ц/824/12514/2026).
Заява про відвід обґрунтована тим, що ця справа, на її думку, мала розглядатися у судовому засіданні, з повідомленням учасників справи, оскільки ціна позову у даній справі становить 93 100,00 грн. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році становить 3 328 грн 00 коп., а тридцять таких розмірів - 99 840 грн 00 коп.
До того ж, вона заявила клопотання, в якому просила розгляд апеляційної скарги проводити у судовому засіданні за участю учасників справи, в задоволенні якого колегією суддів було відмовлено на підставі ухвали від 02 вересня 2026 року.
Вважає, що ухвала колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від 02 вересня 2026 року постановлена з метою приховати дійсну ціну позову та не допустити її до участі у розгляді справи в судовому засіданні.
Висловлює припущення про підроблення процесуальних ухвал від 15 липня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, від 02 вересня 2026 року про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження, наявність у діях суддів корупційної складової, умисне перешкоджання повному й об`єктивному встановленню обставин справи та приховування порушень її прав.
Зважаючи на вище викладене, посилаючись на упередженість колегії суддів Київського апеляційного суду у складі суддів Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А., заявник ОСОБА_1 заявила категоричний та безумовний відвід колегії суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 07 жовтня 2026 року заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24 визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи №755/13716/24 передано судді судової палати з розгладу цивільних справи Київського апеляційного суду Ратніковій В.М. у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2026 року.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (частина 8 статті 40 ЦПК України).
Згідно з частиною 11 статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24, суд виходить з такого.
ЦПК України чітко передбачає підстави відводу судді.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Цивільним процесуальним законом визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що колегія суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості суддів діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити, та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятими суддями судовими рішеннями у цій справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.
Також заява містять незгоду із судовим рішенням та діями судді першої інстанції, що не може бути підставою для відводу суддів Київського апеляційного суду Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А.
Отже, передбачені законом підстави для відводу колегії суддів заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, а тому заява ОСОБА_1 про відвід не підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22 (провадження № 61-14085ск23), від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21 (провадження № 61-18311ск23), від 30 квітня 2024 року у справі № 761/6093/22 (провадження № 61-17823св23).
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності суддів Київського апеляційного суду: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. при розгляді цієї справи, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: Верланова С.М., Невідомої Т.О., Нежури В.А. від участі у розгляді справи № 755/13716/24 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 січня 2026 року, ухвалене у складі судді Гаврилової О.В., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівська затока» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.М.Ратнікова