УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
Справа № 914/4117/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24 червня 2026 року (суддя Гоменюк З.П.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2026 року (колегія у складі суддів: головуюча суддя Іванчук С.В., судді: Шаповал Д.В., Рим Т.Я.)
у справі №914/4117/25
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівнет», 2. Фізичної особи-підприємця Каліти Романа Богдановича
до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24 червня 2026 року у справі №914/4117/25 задоволено:
- задоволено клопотання відділення АМК, закрито провадження у справі №914/4117/25 у зв`язку із відсутністю предмета спору;
- задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівнет» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - стягнуто з відповідача на користь позивача 1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 500,00 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2026 року у справі №914/4117/25 зазначену ухвалу залишено без змін.
24 вересня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК, скаржник), в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 24 червня 2026 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2026 року у справі №914/4117/25 скасувати в частині задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 500,00 грн, ухвалити у цій частині нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні цього клопотання.
У системі «Електронний суд» документ сформовано 23 вересня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Предметом касаційного оскарження у справі №914/4117/25 є ухвала Господарського суду Львівської області від 24 червня 2026 року про закриття провадження у справі, а також постанова Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2026 року, касаційний перегляд яких передбачений пунктом 13 частини першої статті 255 та пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі.
З огляду на викладене оскаржується ухвала, передбачена у пункті 13 частини першої статті 255 ГПК України, яка належить до переліку судових рішень, які можуть бути оскарженні в касаційному порядку (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України), зокрема і в частині здійснення розподілу судових витрат при закритті провадження у справі.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Верховний Суд звертає увагу, що частина перша статті 287 ГПК України визначає предмет оскарження і за предметом оскарження розмежовує підстави оскарження судових рішень, зокрема, за предметом оскарження, який передбачений пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України підстави оскарження судових рішень визначені пунктами 1 - 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, що стосується предмету оскарження, який передбачений пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, то підстави оскарження судових рішень визначених зазначеними пунктами передбачені нормою абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
Відтак, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, обґрунтування вимог скаржника мають обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд касаційної інстанції, з огляду на його повноваження, надані статтею 300 ГПК України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
Натомість в обґрунтування своєї касаційної скарги відділення АМК посилається на пункти 1, 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України), а лише звертається до цитування загальних норм права та постанов Верховного Суду, до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, тощо.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік, зокрема, норм права в контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом, з власної ініціативи, як обґрунтування неправильного застосовування судом апеляційної інстанції саме цих норм права, без прямої вказівки на це скаржника.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею поставляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційну скаргу відділення АМК належить залишити без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, а саме уточнення касаційної скарги шляхом зазначення підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної в абзаці 2 частини другої статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24 червня 2026 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 вересня 2026 року у справі №914/4117/25 залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
2. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або засобами поштового зв`язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов