ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/55/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-полісся» (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Корень О.М. (адвокатка),
відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач) - Бабченко Ю.Ю. (самопредставництво),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Земресурсінвест» (далі - ТОВ «Земресурсінвест», третя особа) - Жуковський О.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 (головуючий - суддя Присяжнюк О.О.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 (головуючий - суддя Плахов О.В., судді Жельне С.Ч., Тихий П.В.)
у справі за позовом Товариства
до Відділення АМК,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Земресурсінвест»,
про визнання недійсним та скасування рішення.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до Відділення АМК про визнання недійсним та скасування рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення Відділення АМК є необґрунтованим, незаконним і безпідставним, оскільки, висновки зазначені в ньому базуються на припущеннях, формальних збігах обставин і прийняте при неповному з`ясуванні обставин.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Господарський суд Харківської області ухвалою від 06.07.2026 у цій справі, яка залишена Східним апеляційним господарським судом постановою від 29.07.2026 без змін, позов залишив без розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючися на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвалу та постанову та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У касаційній скарзі Товариство зазначає, що касаційна скарга подається на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України - порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме:
- частини четверта статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України щодо підстав залишення позову без розгляду, без здійснення комплексної оцінки причин неявки та активної, послідовної і добросовісної процесуальної поведінки позивача, хоча саме така оцінка є необхідною відповідно до актуальної практики Верховного Суду;
- суди першої та апеляційної інстанцій, залишаючи позовну заяву без розгляду, не врахували завдання господарського судочинства, визначені частиною першою статті 2 ГПК України, зокрема необхідність забезпечення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів;
- суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 269 ГПК України, оскільки, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги щодо відсутності передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України умов для залишення позову без розгляду;
- суди не врахували положення частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), якою встановлено спеціальний строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет). З огляду на особливості такого строку залишення позову без розгляду у цій справі не може розглядатися виключно як процесуальний наслідок, який не впливає на можливість реалізації позивачем права на судовий захист. Навпаки, застосування такого наслідку після спливу строку оскарження рішення АМК фактично може позбавити позивача реальної можливості повторно звернутися до суду з вимогою про оскарження відповідного рішення.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив доводи скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.2. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу погодилася з доводами скаржника та просила задовольнити касаційну скаргу, скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, встановиd таке:
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 21.01.2026 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №922/55/26; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 лютого 2026 року об 11:20; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ «Земресурсінвест»;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.02.2026 задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в якому позивач просив судове засідання призначене на 09.02.2026 об 11:20, відкласти на іншу дату, у зв`язку з потребою укладення позивачем договору про надання правничої допомоги та здійсненні в подальшому представництва інтересів позивача у справі №922/55/26 адвокатом, розгляд справи №922/55/26 в підготовчому засіданні відклав на 23 лютого 2026 року о 12:00 годині;
- у зв`язку з відпусткою судді Рильової В.В. 23.02.2026 підготовче засідання у справі №922/55/26 не відбулося;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 24.02.2026 повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання у справі №922/55/26 відбудеться 09 березня 2026 року о 12:40 годині;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.03.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 09.03.2026) задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, заяву відповідача (разом з диском), відповідь на відзив, задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи та клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, також, у судовому засідання 09.03.2026 суд встановив строк позивачу для подання заперечення на відповідь на відзив до 18.03.2026 (включно), підготовче провадження суд відклав на 23.03.2026;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 23.03.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 23.03.2026) задовольнив усне клопотання позивача та третьої особи про відкладення розгляду справи, розгляд справи в підготовчому засіданні відклав на 06.04.2026;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 06.04.2026 (яку занесено до протоколу судового засідання від 06.04.2026) задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, та відклав підготовче засідання у справі на 27.04.2026 о 12:40;
- у зв`язку з тим, що 27.04.2026 з 12:30 години до 13:50 години на першому поверсі приміщення Господарського суду Харківської області, де розташовані зали судових засідань (в тому числі і зал №102, в якому відбуваються слухання справ судді Рильової В.В.) була відсутня електроенергія через аварійне вимкнення електромережі ОК ВЕП "Держпром" та судові засідання, які мали проводитися у режимі відеоконференції в цей проміжок часу (в т.ч. судове засідання з розгляду справи №922/55/26) не відбулися, суд ухвалою-повідомленням від 28.04.2026 повідомив учасників справи №922/55/26, що підготовче засідання у справі №922/55/26 відбудеться 01 травня 2026 року об 11:30 годині;
- у підготовчому засіданні з розгляду справи №922/55/26 01.05.2026 об 11:30 виникли проблеми з відеозв`язком у позивача та відповідача (відсутнє відеозображення), у зв`язку з чим керуючися пунктом 3 частини другої статті 183 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 18.05.2026 о 12:20 (яку занесено до протоколу судового засідання від 01.05.2026);
- суд ухвалою-повідомленням від 05.05.2026 повідомив сторін що розгляд справи №922/55/26 в підготовчому засіданні відкладено на 18.05.2026 о 12:20, на підставі пункту 3 частини другої статті 183 та пункту 3 частини другої статті 202 ГПК України;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 18.05.2026 задовольнив усне клопотання представника позивача та розгляд справи в підготовчому засіданні відклав на 20.05.2026 о 09:30 на підставі пункту 3 частини другої статті 183 ГПК України;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 20.05.2026 в клопотанні Товариства про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/55/26 відмовив; прийняв до розгляду пояснення відповідача та докази, надані до них; клопотання позивача про витребування доказів залишив без розгляду; в задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи відмовив; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 28 травня 2026 року о 09:30;
- від представника позивача адвоката Корень О.М. 25.05.2026 надійшла заява про відвід судді, яка мотивована тим, що головуючий у справі здійснює вирішення спору упереджено та не об`єктивно;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.05.2026 відмовив у задоволенні заяви Товариства про відвід судді Рильової В.В. у справі №922/55/26;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.05.2026 заявлений суддею Рильовою В.В. самовідвід від розгляду справи №922/55/26 задовольнив, постановив передати справу №922/55/26 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 ГПК України;
- на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.05.2026 №181/2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 для розгляду справи №922/55/26 визначено суддю Присяжнюка О.О.;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 28.05.2026 справу №922/55/26 прийняв до провадження зі стадії розгляду справи по суті, розгляд справи №922/55/26 постановив повторно розпочати спочатку на стадії розгляду справи по суті, судове засідання призначив на 17 червня 2026 року об 11:00;
- від представника Товариства адвоката Корень О.М. 11.06.2026 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи; заявлене клопотання мотивоване тим, що адвокат Корень О.М. не матиме можливості взяти участь у судовому засіданні 17.06.2026 об 11:00 у зв`язку з перебуванням у службовому відрядженні за межами України у період з 15.06.2026 до 22.06.2026 включно; на підтвердження вказаних обставин до клопотання долучено копію Наказу Адвокатського бюро «Олесі Корень» №09-06 від 09.06.2026 «Про відрядження Корень О.М.». Зі змісту вказаного наказу вбачається, що Корень О.М. відбуває у службове відрядження до Королівства Нідерландів строком на 8 календарних днів з 15 червня 2026 року до 22 червня 2026 року; наказ підписаний керівником Корень О.М.;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 17.06.2026 клопотання представника Товариства адвоката Корень О.М. про відкладення (перенесення) розгляду справи постановив задовольнити; розгляд справи відклав на 24 червня 2026 року о 12:30; визнав явку представника Товариства в судове засідання обов`язковою; постановив викликати у судове засідання, яке призначене на 24.06.2026 о 12:30, представника Товариства; зобов`язав представника Товариства у строк до наступного судового засідання надати суду належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження обґрунтованості клопотання про відкладення розгляду справи, а саме докази фактичного перебування у відрядженні в Королівстві Нідерландів у період з 15.06.2026 до 22.06.2026;
- від представника Товариства адвоката Корень О.М. 23.06.2026 через систему "Електронний суд" надійшли: клопотання про долучення доказів; клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 24.06.2026 клопотання представника Товариства про долучення доказів задовольнив; долучив до матеріалів справи №922/55/26 докази перебування представника позивача - Товариства адвоката Корень О.М. у відрядженні в Королівстві Нідерланди у період з 15.06.2026 до 22.06.2026, а саме: 1.Авіаквиток за маршрутом Варшава Амстердам: дата вильоту 15.06.2026 о 07:25 год., дата та час прибуття 15.06.2026 о 09:35 год. Детальні відомості щодо рейсу та пасажира зазначені в авіаквитку, з урахуванням ідентифікуючих даних пасажира; 2.Авіаквиток за маршрутом Амстердам - Варшава: дата вильоту 22.06.2026 о 14:15 год. Детальні відомості щодо рейсу та пасажира зазначені в авіаквитку, з урахуванням ідентифікуючих даних пасажира; 3. Автобусний квиток за маршрутом м. Рівне м. Варшава: дата відправлення 14.06.2026 о 14:30 год., дата та час прибуття 14.06.2026 о 22:00 год. Детальні відомості щодо маршруту та пасажира зазначені в автобусному квитку, з урахуванням ідентифікуючих даних пасажира; 4. Автобусний квиток за маршрутом м. Варшава м. Рівне: дата відправлення 22.06.2026 о 17:30 год., дата та час прибуття 23.06.2026 о 03:10 год. Детальні відомості щодо маршруту та пасажира зазначені в автобусному квитку, з урахуванням ідентифікуючих даних пасажира; 5. Інформацію, щодо проживання адвоката Корень О.М. у готелі в м. Варшава (Республіка Польща) у період з 14.06.2026 по 15.06.2026; долучив до матеріалів справи докази неможливості прибуття представника позивача Товариства адвоката Корень О.М. у судове засідання, призначене на 24.06.2026 о 12:30 год., а саме: відомості з мережі Інтернет щодо відсутності у продажу вільних квитків, у тому числі на залізничний транспорт, станом на 23.06.2026 та на 24.06.2026 за різними напрямками та видами потягів; клопотання представника Товариства з про відкладення (перенесення) розгляду справи задовольнив; розгляд справи відклав на 06 липня 2026 року о 14:00;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.06.2026 заяву представника Товариства про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задовольнив частково; судове засідання у справі №922/55/26 призначив на 06.07.2026 о 14:00, постановив провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Товариства, а саме Корень О.М.; в іншій частині заяви відмовив;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.06.2026 заяву представника ТОВ «Земресурсінвест» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задовольнив частково; судове засідання у справі №922/55/26, призначене на 06.07.2026 о 14:00, постановив провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника ТОВ «Земресурсінвест», а саме Жуковського О.В.; в іншій частині заяви відмовив;
- Господарський суд Харківської області ухвалою від 06.07.2026 у задоволенні заяви представника Відділення АМК про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відмовив;
- у судовому засіданні 06.07.2026 представник позивача у визначений час для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не з`явився, до відеоконференції не приєднався;
- присутній у судовому засіданні 06.07.2026 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки має намір поставити запитання представнику позивача та представнику відповідача;
- представник відповідача у судове засідання, призначене на 06.07.2026 на 14:00, не з`явився;
- щодо усного клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції зазначив, зокрема, таке:
• суд звернув увагу, що ГПК України імперативно закріплює можливість учасників справи ставити питання один одному не лише в усному, але й у письмовому порядку. Зокрема, статтею 90 ГПК України передбачено чіткий механізм подання учасником справи письмових запитань іншому учаснику, відповіді на які мають форму заяви свідка і подаються суду;
• матеріали справи свідчать, що третя особа мала достатньо процесуального часу для підготовки та направлення письмових запитань учасникам справи у встановленому законом порядку. Невикористання третьою особою цього процесуального інструментарію є наслідком її власної процесуальної поведінки;
• суд зауважив, що бажання третьої особи поставити запитання виключно в усному порядку в судовому засіданні за відсутності об`єктивних перешкод для їх письмового оформлення раніше не є тією винятковою та поважною причиною, що зумовлює необхідність відкладення розгляду справи в розумінні статті 202 ГПК України;
• з огляду на викладене, суд першої інстанції відмовив у задоволенні усного клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача про відкладення розгляду справи;
- у судовому засіданні 06.07.2026 судом першої інстанції оголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини);
- дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду, зокрема, на таке:
• судом першої інстанції встановлено, що позивач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, призначеного на 06 липня 2026 року о 14:00, крім того, Господарський суд Харківської області ухвалою від 25.06.2026 заяву представника Товариства про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції задовольнив частково, судове засідання у справі №922/55/26, призначене на 06.07.2026 о 14:00, постановив провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Товариства, а саме Корень О.М.;
• при цьому, у час проведення судового засідання представник позивача до відеоконференції не приєднався.
• суд першої інстанції зауважив, що відповідно до частин п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції;
• враховуючи імперативний характер статей 202 та 226 ГПК України, приймаючи до уваги те, що позивач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
6.2. Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду, зокрема, на таке.
6.2.1. Суд апеляційної інстанції вказав, що:
- фактично підготовче засідання у цій справі тривало 100 календарних днів, протягом якого було призначено 9 судових засідань, з яких не відбулось лише 2 засіданні (23.02.2026 у зв`язку з відпусткою судді - доповідача та 27.04.2026 у зв`язку з відсутністю електроенергії через аварійне вимкнення електромережі ОК ВЕП "Держпром");
- у судове засідання призначене на 09.02.2026 позивачем не направлено уповноваженого представника;
- натомість, 09.02.2026 (тобто, в день проведення судового засідання) позивачем подано до Господарського суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з потребою укладення договору про надання правничої допомоги та здійсненні в подальшому представництва інтересів позивача у справі №922/55/26 адвокатом;
- уповноважений представник позивача - адвокат Корень О.М. 09.03.2026 не з`явився, у зв`язку із службовим відрядженням за межі території держави Україна до Республіки Польща, на період з 05.03.2026 до 09.03.2026 включно;
- відповідно до протоколу судового засідання 01.05.2026 №6357577 виникли проблеми з відеозв`язком у позивача та відповідача (було відсутнє відеозображення);
- представник позивача з`явився лише в 4 судових засіданні (23.03.2026, 06.04.2024, 18.05.2026, 20.05.2026), з яких: в двох одразу після відкриття судового засідання заявлено клопотання про відкладення (23.03.2026, 18.05.2026); в судовому засіданні, яке відбулось 06.04.2026 оголошено зміст клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи;
- також, представник позивача був присутнім в судовому засіданні, яке відбулось 20.05.2026 та за результатами якого закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
6.2.2. Суд апеляційної інстанції виснував, що позивач, як юридична особа, яка зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, будучи належним чином завчасно повідомленим про розгляд справи, не був позбавлений можливості уповноважити іншого представника на представництво інтересів в суді або взяти участь в судовому засіданні в порядку самопредставництва, з метою проведення підготовчого засідання в межах строку визначеного частиною третьою статті 177 ГПК України.
6.2.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що:
- позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання 06.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку ухвали від 24.06.2026 в Електронний кабінет позивача в підсистемі «Електронний суд»;
- позивач та його представник - адвокат Корень О.М. належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 25.06.2026 в Електронний кабінет позивача та його представника в підсистемі «Електронний суд;
- однак у судове засідання 06.07.2026 ані позивач, ані його представник не з`явились, причин неявки суду не повідомили, клопотання про розгляд справи без їх участі не подавали.
6.2.4. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що згідно з частиною другою статті 223 ГПК України в протоколі судового засідання зазначаються, серед іншого, імена (найменування) сторін та інших учасників справи, а відповідно до положень частини першої статті 224 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Водночас, протокол судового засідання від 06.07.2026 №6732366 не містить інформації про те, що представник позивача був присутнім у судовому засіданні 06.07.2026. Представник позивача отримав запрошення від суду на участь в засіданні, проте у час проведення судового засідання до відеоконференції не приєднався. При цьому, судова колегія апеляційного суду зазначила, що зауважень на цей протокол не надходило.
6.2.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що, враховуючи, що представником Товариства адвокатом Корень О.М. подано відповідне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, негативні наслідки пов`язані з ризиками технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, покладено саме на представника позивача.
6.2.6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- представник позивача - Товариства Корень О.М. мав добросовісно користуватись своїми процесуальними правами відповідно до частини першої статті 43 ГПК України та в разі неможливості вчасно до початку судового засідання 06.07.2026 повідомити суд про причини своєї неявки через підсистему «Електронний суд», застосувати інші варіанти повідомлення суду про такі причини;
- при цьому, про причини неявки свого представника в судове засідання 06.07.2026 міг повідомити сам позивач (Товариство), який є юридичною особою та міг користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками в порядку самопредставництва;
- як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань, однак неодноразово у судові засідання не з`являлися, не повідомили суд про причини своєї неявки в судове засідання 06.07.2026, клопотання про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило;
- при цьому, у межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, відсутні обставини, які б свідчили про існування у позивача після подання ним позову об`єктивних підстав, що унеможливили явку позивача в судове засідання 06.07.2026, надіслання ним суду повідомлення про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності.
6.2.7. Суд апеляційної інстанції вказав, що, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.
6.2.8. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції доречно зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №922/55/26 на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного провадження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду постановлена на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України та постанова суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
8.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
8.3. Зі змісту оскаржуваних судових рішень (дивися розділ 6 цієї постанови) вбачається, що суди попередніх інстанцій встановили, що (1) позивач та його представник без поважних причин не з`явилися у судове засідання призначене на 06.07.2026, (2) не повідомили про причини їх неявки, а також (3) від позивача та його представника не надходила заява про розгляд справи за їх відсутності. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач та його представник повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.
8.4. Товариство не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій вказуючи, зокрема, таке:
- суди першої та апеляційної інстанцій застосували частину четверту статті 202 та статті 226 ГПК України формально та не забезпечили баланс між процесуальною дисципліною та правом особи на розгляд спору по суті, фактично позбавивши позивача можливості судового захисту;
- у цій справі залишення позову без розгляду фактично позбавило позивача права на доступ до суду, оскільки відповідно до частини першої статті 60 Закону строк на оскарження рішення АМК є присічним та не підлягає поновленню;
- отже, на думку скаржника, застосований судами процесуальний наслідок є непропорційним та таким, що унеможливлює ефективний судовий захист;
- у призначений час судового засідання 06.07.2026 о 14:00 судове засідання формально було розпочато, однак фактично його проведення не розпочалося, оскільки через технічні причини тривало налаштування обладнання;
- зазначені обставини підтверджуються відомостями протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №6732366 у справі №922/55/26, який міститься в матеріалах справи;
- відповідно до відомостей зазначеного протоколу, о 14:09 у зв`язку з проблемою доступу до камери було увімкнено режим «лише ауді», що підтверджує наявність технічних несправностей під час проведення судового засідання;
- наведені обставини свідчать про неналежну підготовку судового засідання в частині забезпечення його технічної готовності;
- лише о 14:26:40 відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції №6732366 суддя Присяжнюк О.О. оголосив про відкриття судового засідання розгляду справи по суті;
- важливим є й те, що представник Товариства адвокат Корень О.М. 06.07.2026 брала участь у судовому засіданні Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/18223/23, яке розпочалося о 12:29 год. та тривало до 14:50 год;
- у зазначеній справі вона здійснювала представництво інтересів скаржника ТОВ «КНІСТЕР ГРУП», що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції, який міститься в матеріалах справи;
- водночас, представник Товариства через технічні причини була позбавлена можливості підключитися до судового засідання у справі №922/55/26, хоча мала намір брати в ньому участь. Про це свідчить завчасно подана до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 25.06.2026;
- скаржник вважає, що неможливість участі представника у судовому засіданні у справі №922/55/26 була зумовлена виключно технічними обставинами, а не відсутністю наміру брати участь у розгляді справи чи недобросовісною процесуальною поведінкою.
8.5. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд виходить з такого.
8.6. В силу приписів статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8.7. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі, процесуальні права та обов`язки сторін регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.
8.8. Відповідно до частин другої та четвертої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
8.9. Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
8.10. Відповідно до частини першої статті 41 та частини першої статті 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, а сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
8.11. У силу приписів пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
8.12. Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
8.13. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України).
8.14. Відповідно до частин першої, п`ятої та сьомої статті 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.
8.15. Втім, вказане вище право (право брати участь в судовому засіданні) не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
8.16. Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки у судове засідання учасника справи.
Згідно з частинами першою, третьою цієї норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки у судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
8.17. Отже, з огляду на приписи частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
8.18. Верховний Суд виходить з того, що підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 ГПК України, згідно з пунктом 4 частини якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
8.19. Оцінюючи доводи касаційної скарги, виходячи з правових позицій щодо застосування норм статей 202, 226 ГПК України, які в силу частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 ГПК України, є обов`язками для застосування Суд зазначає таке.
8.19.1. У постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила таке:
«Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності».
8.19.2. У постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 об`єднана палата об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала таке:
«Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд має право залишити позов без розгляду у зв`язку з невиконанням вимог суду позивачем і об`єктивно оцінити їх поважність та зазначити про це в судовому рішенні, тоді як в цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов`язковою. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду».
8.19.3. У постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21 об`єднана палата об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:
«Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду».
8.19.4. До схожих висновків об`єднана палата дійшла у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, у якій зазначила таке:
«Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності».
8.19.5. При цьому, об`єднана палата звернула увагу на те, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зокрема, на яку покликається скаржник у касаційній скарзі, було сформовано висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
8.20. Верховний Суд вважає за необхідне звернутися до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 18.03.2026 у справі №916/791/25, такого змісту:
« 25. Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 ГПК, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 ГПК. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання необхідно вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 ГПК.
26. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
27. Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
28. ГПК передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
29. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом. Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, втім повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
30. Так, зокрема, у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави».
8.21. Верховний Суд, з огляду на положення частини четвертої статті 236 ГПК України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ураховуючи контекст порушених скаржником у касаційній скарзі питань враховує зазначені вище висновки об`єднаної палати, оскільки остання висловила комплексний висновок щодо питання застосування, передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
8.22. Верховний Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Принцип «правової (юридичної) визначеності» (від анг. legal certainty) є одним із суттєвих елементів верховенства права. Вказаний принцип вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
8.23. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій встановили, що:
- позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання 06.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку ухвали від 24.06.2026 в Електронний кабінет позивача в підсистемі «Електронний суд»;
- позивач та його представник - адвокат Корень О.М. належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 25.06.2026 в Електронний кабінет позивача та його представника в підсистемі «Електронний суд;
- у судове засідання 06.07.2026 ані позивач, ані його представник не з`явились, причин неявки суду не повідомили, клопотання про розгляд справи без їх участі не подавали.
8.24. Враховуючи наведені вище висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм статей 202, 226 ГПК України та з огляду на наведені та встановлені судами першої та апеляційної інстанціями обставини справи, Верховний Суд вважає правильним застосування цих статей як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанцій.
8.25. Доводи позивача щодо формального застосування судами попередніх інстанцій частини четвертої статті 202 та статті 226 ГПК України та не забезпечення балансу між процесуальною дисципліною та правом особи на розгляд спору по суті, не знайшли свого підтвердження, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставинами.
8.26. При цьому, суд апеляційної інстанції, окрім іншого, встановив такі обставини:
- фактично підготовче засідання у цій справі тривало 100 календарних днів, протягом якого було призначено 9 судових засідань, з яких не відбулось лише 2 засіданні (23.02.2026 у зв`язку з відпусткою судді - доповідача та 27.04.2026 у зв`язку з відсутністю електроенергії через аварійне вимкнення електромережі ОК ВЕП "Держпром");
- у судове засідання призначене на 09.02.2026 позивачем не направлено уповноваженого представника;
- натомість, 09.02.2026 (тобто, в день проведення судового засідання) позивачем подано до Господарського суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з потребою укладення договору про надання правничої допомоги та здійсненні в подальшому представництва інтересів позивача у справі №922/55/26 адвокатом;
- уповноважений представник позивача - адвокат Корень О.М. 09.03.2026 не з`явився, у зв`язку із службовим відрядженням за межі території держави Україна до Республіки Польща, на період з 05.03.2026 до 09.03.2026 включно;
- відповідно до протоколу судового засідання 01.05.2026 №6357577 виникли проблеми з відеозв`язком у позивача та відповідача (було відсутнє відеозображення);
- представник позивача з`явився лише в 4 судових засіданні (23.03.2026, 06.04.2024, 18.05.2026, 20.05.2026), з яких: в двох одразу після відкриття судового засідання заявлено клопотання про відкладення (23.03.2026, 18.05.2026); в судовому засіданні, яке відбулось 06.04.2026 оголошено зміст клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи;
- також, представник позивача був присутнім в судовому засіданні, яке відбулось 20.05.2026 та за результатами якого закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
8.27. Означене вище, свідчить про тривалий розгляд цієї справи судом першої інстанції, задоволення низки клопотань, зокрема, позивача про відкладення, та явку представника позивача лише в чотирьох судових засіданнях.
8.28. Дійсно частиною першою статті 60 Закону передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
8.29. Втім, строк оскарження визначений вказаної вище нормою Закону обмежений двома місяцями та його присічний характер, жодним чином не надають можливості позивачу господарської справи нехтувати своїми правами та не виконувати обов`язки, які визначені у ГПК України, та уникати процесуальних наслідків, які настають у результаті вчинення/невчинення дій ним певних дій, зокрема, які передбачені пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України.
8.30. Верховний Суд наголошує, що у цій справі представник позивача пояснив свою неявку у судове засідання 06.07.2026 у цій справі тим, що адвокат Корень О.М. 06.07.2026 брала участь у судовому засіданні Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/18223/23, яке розпочалося о 12:29 год та тривало до 14:50 год.
8.31. Скаржник наголошує, що саме через технічні причини представниця Товариства була позбавлена можливості підключитися до судового засідання у цій справі №922/55/26, хоча мала намір брати в ньому участь.
8.32. Втім, вказана неявка представниці Товариства у судове засідання 06.07.2026 у цій справі не можна віднести до технічних причин, з огляду на таке.
8.33. Участь адвоката в судовому засіданні іншого суду у той же час, в який проводилося судове засідання у цій справі не є технічною причиною, а є вибором адвоката та наданням переваги участі у судовому засіданні у справі №320/18223/23.
8.34. Саме адвокат, як особа, що надає професійну правничу допомогу, має усвідомлювати та передбачати наслідки явки в одне судове засідання та відсутності в іншому, неподання вчасно клопотань про причини неявки, або клопотань про розгляд справи за відсутності осіб.
8.35. З протоколу судового засіданні від 06.07.2026 №6729401 у справі №320/18223/23 не вбачається, що Корень О.М. повідомляла Шостий апеляційний адміністративний суд про те, що у неї 06.07.2026 о 14:00год. призначено судове засідання у цій справі та відсутні відповідні клопотання про оголошення перерви чи відкладення.
8.36. При цьому, як вбачається з протоколу судового засіданні від 06.07.2026 №6729401 у справі №320/18223/23 Шостим апеляційним адміністративним судом оголошувалася перерва з 12:45:41 до 12:56:44, з 12:58:17 до 12:59:47, з 14:19:49 до 14:32:44. Тобто в означені перерви (з 12:45:41 до 12:56:44 та з 14:19:49 до 14:32:44) адвокат Корень О.М. мала можливість повідомити Господарський суд Харківської області про участь у судовому засіданні у справі №320/18223/23 та подати відповідне клопотання про відкладення розгляду справи.
8.37. Також, слід зазначити, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2026 у справі №320/18223/23 клопотання ТОВ «Кністер Груп», якого і представляла адвокат Корень О.М., задовольнив та прийняв відмову від апеляційної скарги ТОВ «Кністер Груп» і у зв`язку з цим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Кністер Груп» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №320/18223/23 закрив.
8.38. Отже, участь у судовому засіданні у справі №320/18223/23, представника ТОВ «Кністер Груп», ураховуючи клопотання про відмову від апеляційної скарги, була свідомим вибором без урахування наслідків пов`язаних з неявкою у судове засідання у цій справі.
8.38.1. Покликання скаржника на те, що суд першої інстанції довго не розпочинав розгляд справи та було відсутнє відео, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з тим, що представник скаржника брав участь у цей час в іншому судовому засіданні, та такі технічні несправності не стали перешкодою для представника Товариства взяти участь у судовому засіданні Господарського суду Харківської області.
8.38.2. При, цьому з відеозапису судового засідання 06.07.2026 вбачається, що дійсно протягом певного часу було відсутнє відео із залу судових засідань, втім, у подальшому суд розпочав розгляд справи і запис містить як відео із залу Господарського суду Харківської області, так і відео представника третьої особи.
8.39. Суд вважає, слушними міркування суду апеляційної інстанції, що позивач міг сам з`явитися у судове засідання та/або подати клопотання про відкладення чи розгляд справи без його участі.
8.40. Втім, ні позивач, ні його адвокат не скористалися правом на подання відповідних клопотань, не вжили заходів стосовно повідомлення суду першої інстанції про поважність причин неявки чи наявність підстав для відкладення судового розгляду, або розгляд без їх участі, або реалізувати право на самопредставництво, або залучити іншого представника.
8.41. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, доводи скаржника щодо неявки у судове засідання 06.07.2026 у цій справі, Суд наголошує, що конкретно у цьому випадку процесуальний наслідок у вигляді залишення позову без розгляду в повній мірі є наслідком дій позивача, організацією процесуальної діяльності у цій справі, що не може слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і не надає підстав виснувати, що суд не забезпечив пропорційність між засобами, які встановлює держава з легітимною метою та не є надмірним тягарем для позивача з огляду на його усвідомлення щодо приписів норм статті 60 Закону, статей 202, 226 ГПК України та неправильно застосував норми процесуального права.
8.42. Верховний Суд, оцінюючи правомірність обмеження доступу до правосуддя, враховує і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим процесуальним обмеженням. Такі обмеження є сумісними з гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо вони мають легітимну мету та є пропорційними і не порушуватимуть саму суть права. Колегія суддів зауважує, що стаття 6 Конвенції не містить визначення «легітимна мета», втім приклади таких легітимних цілей містить практика ЄСПЛ. Пропорційність є одним із важливих принципів у практиці ЄСПЛ, вона вимагає щоб між законною метою, яку переслідує держава, і тими засобами, до яких вона вдається щоб її досягти, існував справжній баланс. Пропорційність вимагає знаходження справедливого балансу між правами особи і суспільним інтересом.
8.43. Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій здійснені з правильним застосуванням наведених вище норм частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, з урахуванням наведених висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, та є правильним тлумаченням процесуальних норм, з огляду на завдання та основні засади господарського судочинства (стаття 2 ГПК України), права та обов`язки учасників справи (стаття 42 ГПК України), змагальність сторін (стаття 13 ГПК України), рівність перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (стаття 197 ГПК України).
8.44. Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених процесуальними нормами засобів щодо належного повідомлення позивача, представника позивача про час, місце та дату судового засідання, з`ясування причин неявки і непідключення до відеоконференцзв`язку.
8.45. Суд зауважує, що, ініціювавши судовий розгляд справи, саме позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
8.46. Колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що право на доступ до суду та право на отримання судового захисту не звільняють учасника справи, зокрема позивача, від обов`язку добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Звернення особи до суду з позовом передбачає її зацікавленість у вирішенні спору, а тому саме позивач як ініціатор судового провадження повинен виявляти належну процесуальну активність, необхідну для розгляду заявлених ним вимог. Застосування судом першої інстанції пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України у цій справі не свідчить про необґрунтоване обмеження права позивача на доступ до суду, було передбачуваним і не могло не бути усвідомленим.
8.47. Суд наголошує, що не розглядає та не оцінює доводи скаржника та третьої особи щодо ухвал суду першої інстанції, які постановлені до 06.07.2026, оскільки предметом касаційного оскарження та перевірки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є ухвала суду про залишення позову без розгляду, постановлена 06.07.2026.
8.48. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, подану Відділенням АМК, в тих частинах, які узгоджуються з вказаними вище висновками Верховного Суду, наведеними у цій постанові, та відхиляє доводи третьої особи, наведені у відзиві на касаційну скаргу.
8.49. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.50. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки, Верховний Суд касаційну скаргу позивача залишає без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Потенціал-полісся» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі №922/55/26 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов