УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/16308/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 (колегія суддів: Тарасенко К. В., Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасувати рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Менаполіс" (далі - ТОВ "Менаполіс") звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасувати рішення Київської міської ради (далі - Міська рада).
16.09.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у позові.
24.06.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 та прийняв нове рішення про задоволення позову.
22.07.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою частково задовольнив заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
27.07.2026 Міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026, в якій просила скасувати зазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою від 07.08.2026 Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зобов`язав скаржника усунути її недоліки шляхом подання доказів доплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн і належного обґрунтування визначених ним підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
На виконання вимог зазначеної ухвали Міська рада подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучила лише докази доплати судового збору.
Водночас у поданій заяві скаржник не навів належного обґрунтування визначених ним підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, тобто не усунув у повному обсязі недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 07.08.2026.
У зв`язку з цим, ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 касаційну скаргу Міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 було повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
09.09.2026 Міська рада повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
10.09.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Менаполіс" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які мотивовані тим, що Міська рада вже реалізувала своє право на касаційне оскарження, однак не усунула у встановлений судом строк недоліки первісно поданої касаційної скарги. На думку ТОВ "Менаполіс", повторне подання касаційної скарги після спливу процесуального строку за відсутності поважних причин для його поновлення є зловживанням процесуальними правами.
17.09.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України та зобов`язав скаржника усунути її недоліки шляхом подання належно обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та наданням доказів на їх підтвердження, а також поданням доказів доплати судового збору у встановленому розмірі.
29.09.2026 Міська рада подала заяву про усунення недоліків, в якій обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, послалася на постійні обстріли та повітряні тривоги, які негативно впливали на психоемоційний стан працівників, позбавляли їх нормальних умов праці та належної організації робочого процесу.
Крім того, скаржник зазначив, що необхідність організації дистанційної роботи та отримання кореспонденції зумовила надання неповної інформації в телефонному режимі щодо підстав залишення касаційної скарги без руху, зокрема повідомлення лише про необхідність доплати судового збору.
Міська рада також наголосила, що первісну касаційну скаргу подала 28.07.2026, тобто в межах встановленого законом строку, а відповідні підстави касаційного оскарження були детально викладені в касаційній скарзі. На переконання скаржника, висновок суду касаційної інстанції про неналежне обґрунтування цих підстав свідчить про надмірний формалізм, що обмежує його право на звернення до суду.
До заяви про усунення недоліків касаційної скарги також долучено доплати судового збору.
29.09.2026 до Верховного Суду від ТОВ "Менаполіс" надійшли заперечення проти відкриття, в яких позивач зазначив, що скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою з пропуском встановленого процесуального строку та без належного обґрунтування поважності причин його пропуску. Посилання скаржника на повітряні тривоги позивач вважає безпідставними, оскільки такі обставини не перешкоджали Міській раді своєчасно подати заяву про усунення недоліків касаційної скарги, однак вимог ухвали Верховного Суду від 07.08.2026 у повному обсязі виконано не було.
Розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги та наведені в ній доводи щодо поновлення строку на касаційне оскарження та враховуючи заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та створюють істотні перешкоди для своєчасного вчинення процесуальної дії, що мають бути підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що самі по собі посилання скаржника на постійні обстріли, повітряні тривоги, погіршення психоемоційного стану працівників та необхідність організації дистанційної роботи не свідчать про об`єктивну неможливість своєчасного вчинення відповідних процесуальний дій.
При цьому скаржник не навів конкретних обставин та не надав доказів того, яким саме чином зазначені події перешкоджали йому виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 07.08.2026 у встановлений судом строк.
Отже наведені скаржником обставини не унеможливлювали здійснення ним процесуальних дій, а не усунення недоліків касаційної скарги в повному обсязі було зумовлене неналежним виконання вимог ухвали суду.
Посилання скаржника на отримання в телефонному режимі неповної інформації щодо змісту ухвали Верховного Суду від 07.08.2026 також не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку, оскільки зазначену ухвалу було доставлено до електронного кабінету Міської ради та електронного кабінету її представника. Відтак скаржник мав можливість ознайомитися з повним змістом судового рішення та виконати його вимоги належним чином.
Доводи Міської ради про своєчасне подання первісної касаційної скарги також не спростовують факту пропуску строку під час повторного звернення до суду касаційної інстанції, оскільки повернення касаційної скарги, у зв`язку з не усуненням її недоліків не зупиняє та не поновлює перебігу строку касаційного оскарження, а повторне звернення з такою скаргою має здійснюватися з дотриманням вимог процесуального закону.
Крім того, твердження скаржника про надмірний формалізм суду касаційної інстанції не можуть бути взяті до уваги, оскільки обов`язок належного оформлення касаційної скарги та обґрунтування підстав касаційного оскарження покладається саме на особу, яка її подає.
Незгода скаржника з висновками суду щодо недотримання цих вимог не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала своєчасному зверненню з належно оформленою касаційною скаргою.
Отже, для поновлення процесуального строку заявник має довести наявність об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Однак, наведені Міською радою обставини не підтверджують наявності об`єктивних і непереборних перешкод, які унеможливили своєчасне касаційне оскарження судових рішень. Скаржник не довів причинного зв`язку між зазначеними обставинами та пропуском процесуального строку.
За оцінкою колегії суддів, скаржник не навів переконливих аргументів та не надав належних доказів на підтвердження існування таких обставин. Наведені у заяві причини пропуску строку пов`язані з неналежним оформленням первинно поданої касаційної скарги та не можуть бути визнані об`єктивними і непереборними.
Дотримання встановлених законом строків оскарження судових рішень є однією з гарантій забезпечення принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд, розглянувши заяву про усунення недоліків, дійшов висновку, що скаржник не навів переконливих аргументів щодо неможливості своєчасного оскарження судових рішень, а отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, яких особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при зверненні із касаційною скаргою.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026, на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 910/16308/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Г. М. Мачульський