Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
15 жовтня 2026 р. Справа № 520/1750/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Походенко А.І.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою, в якій просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 пору по справі №520/1750/26 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 року по справі №520/1750/26 шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року по справі №520/13553/2020, від 08 грудня 2023 року по справі № 13806/23, від 18.09.2024 по справі №520/22307/24 грошову суму у розмірі 165421,11 грн.
Також, позивачем подано через канцелярію суду клопотання, в якому просив суд прийняти окрему ухвалу, яку надіслати прокурору або органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування та притягнення винних осіб ДКСУ до кримінальної відповідальності.
Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення було надіслано на поштову адресу відповідача, що підтверджено наданими разом із заявою документами.
Проте, представником відповідача не надіслано заперечень щодо заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, просив суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце якого повідомлявся належним чином у відповідності до вимог статті 126 КАС України.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи та подану позивачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
За змістом частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України слідує, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі №520/1750/26, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у вигляді невиконання, протягом тривалого часу, рішень Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року по справі №520/13553/2020, від 08 грудня 2023 року по справі №520/13806/23, від 18.09.2024 по справі №520/22307/24. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили.
У заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення позивач зазначив, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі №520/1750/26 відповідачем не виконано, відповідно, наявні підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом зміни способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 року по даній справі шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року по справі № 520/13553/2020, від 08 грудня 2023 року по справі № 13806/23, від 18.09.2024 по справі № 520/22307/24 грошову суму у розмірі 165421,11 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч чотириста двадцять одну гривню) 11 копійок.
При цьому, суд звертає увагу, що судовим рішенням по даній справі не було покладено на відповідача обов`язку щодо нарахування чи виплати конкретної грошової суми (165421,11 грн.).
Відтак, оскільки в судовому рішенні не визначався та не досліджувався розмір грошової заборгованості, а рішенням суду було визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у вигляді невиконання, протягом тривалого часу, рішень Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року по справі №520/13553/2020, від 08 грудня 2023 року по справі №520/13806/23, від 18.09.2024 по справі №520/22307/24, то зміна способу виконання вказаного рішення на стягнення конкретної суми заборгованості 165421,11 грн. фактично призведе до зміни рішення суду по суті, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, яке не було предметом судового розгляду, що не передбачено положеннями статті 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
За таких обставин відсутні правові підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року по справі №520/1750/26 та стягнення заборгованості 165421,11 грн., оскільки заявлений спосіб виконання фактично змінює зміст судового рішення та виходить за межі вирішеного судом спору, оскільки судовим рішенням по даній справі визнано протиправною бездіяльність казначейської служби щодо невиконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року по справі №520/13553/2020, від 08 грудня 2023 року по справі №520/13806/23, від 18.09.2024 по справі №520/22307/24 без визначення та стягнення / зобов`язання відповідача виплатити позивачу конкретної суми заборгованості.
При цьому, рішення суду не містить вимог зобов`язального характеру, не зобов`язано відповідача вчинити певні дії на користь позивача.
Суд враховує, що виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та ефективний судовий захист, гарантованих статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями КАС України. Водночас реалізація механізму, передбаченого статтею 378 КАС України, не може призводити до зміни суті судового рішення чи доповнення його новими вимогами, які не були предметом розгляду суду. За обставин цієї справи зміна способу виконання рішення шляхом стягнення конкретної суми фактично означала б вирішення питання щодо виплати заборгованості, яке судом при розгляді справи №520/11853/21 не досліджувалось та не вирішувалось.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Зважаючи на викладене, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України не підлягає задоволенню.
Як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимог клопотання про прийняття окремої ухвали у відношенні відповідача, яку надіслати прокурору або органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування та притягнення винних осіб ДКСУ до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 49, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Шевченко О.В.