Справа № 707/2680/26
Провадження № 2-з/708/6/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Чигирин
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюх А. О. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - за адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання обов`язку боржника за договором позики відсутнім та
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Слободянюка А. І. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання обов`язку боржника за договором позики відсутнім. На обґрунтування поданого позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після спливу значного часу після його смерті позивачеві ОСОБА_1 , як єдиному спадкоємцеві, стало відомо про те, що від імені померлого була складена боргова розписка від 01.11.2016, за змістом якої останній отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 560 000,00 грн готівкою строком на 4 роки, які зобов`язувався повернути 01.11.2020, а повернення боргу гарантував своїм майном у с. Боровиця, будинком та земельними ділянками. Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , відповідно набув право вимоги до позивача щодо повернення визначеної розпискою позики. Позивач ОСОБА_1 вважає, що як сама розписка, так і підпис ОСОБА_1 , є підробленим, який не належить останньому, реальної передачі коштів не відбулося, а сама розписка не містить усіх необхідних реквізитів, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів із даним позовом. Тому просить суд визнати порушене право виконання обов`язку боржника за борговою розпискою від 01.11.2016 відсутнім у ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.07.2026 у відкритті провадження у справі судом було відмовлено, оскільки під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку, що дійсною метою звернення до суду ОСОБА_1 із позовом про визнання обов`язку боржника за договором позики відсутнім є намір переглянути судове рішення, яке вже набрало законної сили та підлягає виконанню, і отримати інше рішення, яке надасть позивачеві можливість зупинити його примусове виконання, що не відповідає завданням та основним засадам цивільного судочинства.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15.09.2026 апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка А. І. задоволена, ухвала Чигиринського районного суду Черкаської області від 31.07.2026 про відмову у відкритті провадження у справі скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 24.09.2026 позовна заява залишена без руху у зв`язку із виявленими у ній недоліками.
Після усунення виявлених судом недоліків ухвалою суду від 29.09.2026 провадження у справі відкрито, справа призначена до підготовчого засідання.
13.10.2026 до суду засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Слободянюка А. І. про забезпечення позову, відповідно до якої представник ініціював вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на належні позивачеві ОСОБА_1 земельні ділянки та частку житлового будинку із забороною будь-яким способом вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або передачу у будь-який спосіб цього нерухомого майна.
На обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що у провадженні Чигиринського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Чигиринського районного нотаріального округу Костенко Н. В. про стягнення боргу за договором позики (справа № 450/984/21, провадження № 2/708/22/23). Рішенням від 21.02.2023 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики задоволений, судом ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 560 000,00 грн, яке постановою Черкаського апеляційного суду від 23.05.2023 залишено без змін.
З метою примусового виконання зазначеного судового рішення були отримані виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, яке здійснює приватний виконавець Плесюк О. С.
У подальшому, під час примусового виконання вказаного судового рішення помер стягувач ОСОБА_4 , у зв`язку із чим відбулася його заміна правонаступником.
Приватний виконавець встановив належність позивачеві ОСОБА_1 нерухомого майна та наразі вживає заходи, спрямовані на його примусову реалізацію зі стягненням отриманих грошових коштів у рахунок погашення боргу за рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 21.02.2023.
Наведене на думку заявника обумовлює реальну та безпосередню загрозу настання можливості втрати нерухомого майна, приналежного позивачеві, та переходу права власності на нього до іншої особи шляхом їх оцінки відповідним експертом та виставлення такого майна на торги з метою їх реалізації. Тому наявні підстави для вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів ОСОБА_1 від попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення, що можливо зробити виключно шляхом застосування заходів забезпечення позову.
Дослідивши подану заяву судом установлено таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Заява про забезпечення позову може бути подана до суду до подання позовної заяви, одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Види забезпечення позову регламентовані статтею 150 ЦПК України, до яких серед іншого віднесена заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Під час розгляду поданої представником позивача заяви судом установлено, що рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 21.02.2023 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики задоволений, судом ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 560 000,00 грн.
Наразі зазначене судове рішення набрало законної сили, відповідно з урахуванням принципу обов`язковості судових рішень, закріпленого у статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, таке рішення є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Проведення приватним виконавцем Плесюком О. С. заходів з примусового виконання рішення спрямовано на фактичне виконання цього судового рішення з метою реального стягнення наявної заборгованості на користь ОСОБА_2 .
Аналізуючи наведене суд ураховує, що ініційовані представником позивача заходи забезпечення позову спрямовані на зупинення виконання рішення суду, яке набрало законної сили. У свою чергу суд під час вжиття заходів забезпечення позову не може своїм рішенням зупиняти чи скасовувати дію іншого судового рішення, яке набрало законної сили.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - за адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ