Постанова № 140697672 у справі № 921/740/21 від 08.10.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 921/740/21(921/17/26)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів СКРИПЧУК О.С.

КРАВЧУК Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Ярина ТЕЛИНЬКО

за участю представників учасників справи від:

скаржника - Миронов В.А. (в порядку самопредставництва);

від кредитора ОСОБА_1 - Гевяк П.І.( адвокат);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат Тернопіль" (вх.ЗАГС №01- 05/2518/26 від 28.07.2026)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.03.2026 (повне рішення - 16.07.2026, суддя Боровець Я.Я.)

у справі № 921/740/21(921/17/26)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат Тернопіль", м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Афіша", м.Тернопіль, в особі ліквідатора Шимечка Андрія Ярославовича, м. Тернопіль

про визнання відсутнім права вимоги ПП "Афіша" у кредитних договорах.

в межах справи №921/740/21

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль", м. Київ

про банкрутство Приватного підприємства "Афіша", м.Тернопіль

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/740/21 про банкрутство ПП "Афіша".

Постановою суду від 10.06.2022 ПП "Афіша" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шимечка Андрія Ярославовича.

ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - ПП "Афіша" в особі ліквідатора Шимечка А.Я. про визнання відсутнім права вимоги ПП "Афіша" у кредитних договорах № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, №11/07/26/KLI від 29.03.2007 та №36/07/26/KLI від 26.09.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.01.2026 ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" отримало письмову вимогу ПП "Афіша" щодо погашення заборгованості в розмірі 10 094 490,53 грн за кредитними договорами № 10/08/26/КLІ від 26.03.2008, № 11/07/26/КLІ від 29.03.2007 та № 36/07/26/КLІ від 26.09.2007.

Водночас позивач не погоджується із зазначеною вимогою, оскільки вважає, що ПП "Афіша" не набуло права вимоги за вказаними кредитними договорами. Відтак у ТОВ "Агрокомбінат Тернопіль" відсутній обов`язок сплачувати заявлену заборгованість.

Господарський суд Тернопільської області від рішенням від 18.03.2026 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 було задоволено позовні вимоги та визнано недійсними договір про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017, укладений між ПАТ "Банк Форум" і ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", а також договір комісії № 51-К від 05.07.2017, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" і ПП "Афіша".

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 зазначене рішення залишено без змін, а апеляційні скарги ПП "Афіша" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 було поновлено касаційне провадження у справі № 921/236/20 за скаргою ПП "Афіша", однак у зв`язку з відмовою останнього від касаційної скарги провадження закрито.

Надалі постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Водночас постановою Верховного Суду від 16.07.2025 касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_1 задоволено частково, постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якої приєднався ОСОБА_1 , задоволено. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 скасовано, а в задоволенні позову про визнання договорів недійсними відмовлено повністю.

Зазначена постанова набрала законної сили 08.01.2026. Відтак, на момент звернення позивача з цим позовом договір про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017 та договір комісії № 51-К від 05.07.2017 залишалися чинними.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.03.2026 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги покликається на те, що договір комісії №51-К від 05.07.2017 укладено з порушенням вимог законодавства, а на його підставі ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" передало ПП "Афіша" права кредитора за трьома кредитними договорами. Апелянт стверджує, ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" не перебувало в процесі ліквідації, а ПП "Афіша" не є фінансовою установою. Відтак набуття ПП "Афіша" статусу нового кредитора суперечить ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), які передбачають відповідні вимоги до суб`єкта кредитування. Вважає, що ПП "Афіша" не набуло права вимоги до ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль".

На думку апелянта, висновок суду про правомірність укладення договору комісії є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять договору про надання правничої допомоги, який би підтверджував відповідні повноваження адвоката діяти в інтересах іншої юридичної особи.

Арбітражний керуючий Гаврилюк О.Р. зазначає, що висновки Великої Палати Верховного Суду щодо неможливості відступлення права вимоги за кредитними договорами на користь нефінансових установ не підлягають застосуванню до цієї справи. Оскільки право вимоги було придбано ПП "Афіша" на електронних торгах у складі активів ПАТ "Банк Форум", який перебував у процедурі ліквідації та був позбавлений банківської ліцензії, такий перехід права вимоги є законним і правомірним, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Також вказує, що ТОВ "ФК "Морган Кепітал" придбало право вимоги за кредитними договорами за кошти та в інтересах ПП "Афіша", діючи як повірений. Тому відповідно до ст. 1018 ЦК України право вимоги перейшло у власність ПП "Афіша" безпосередньо з моменту укладення договору відступлення від 20.09.2017, а ТОВ "ФК "Морган Кепітал" не набувало права власності на нього.

Арбітражний керуючий зазначає, що Верховний Суд постановою від 18.06.2026 у справі №921/236/20 скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд. Внаслідок цього відновили чинність судові рішення від 19.03.2021 та 22.09.2021, якими визнано недійсними договір відступлення права вимоги від 20.09.2017 і договір комісії від 05.07.2017. Відтак, на думку арбітражного керуючого, предмет спору у справі №921/740/21(921/17/26) припинив існування.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасники справи не подавали.

В судовому засіданні взяли участь представник скаржника - Миронов В.А. та представник ОСОБА_1 - адвокат Гевяк П.І., які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронних кабінетів учасників справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.03.2007 між АКБ «Форум» та ПП «Продторг-Тернопіль» укладено кредитний договір №11/07/27/KLI.

26.09.2007 між АКБ «Форум» та ЗАТ «Агрокомбінат» (яке в подальшому перейменовано на ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль») укладено кредитний договір №36/07/26/KLI.

26.03.2008 між АКБ «Форум» та ПП «Продторг-Тернопіль» укладено кредитний договір № 10/08/26/KLI.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйову Наталію Анатоліївну строком на один рік - з 16.06.2014 до 16.06.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.01.2015 № 10 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» призначено Ларченко Ірину Миколаївну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26.05.2016 № 840 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» до 15.06.2018 включно.

Надалі рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.05.2017 № 2225 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» призначено Приходько Юлію Вікторівну.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.06.2018 № 1588 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» до 14.06.2019 включно та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Шевченка Олександра Володимировича.

06.06.2017 на офіційному вебсайті Фонду опубліковано оголошення про проведення 25.07.2017 відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковувалися на балансі ПАТ «Банк Форум».

Зокрема, під лотом № Q82473b7658 на продаж виставлено права вимоги за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007, забезпеченням за якими визначено приміщення-1, товари в обороті, нежитлове приміщення та будівлі.

05.07.2017 між ПП «Афіша» (комітент), від імені та в інтересах якого діяло Адвокатське об`єднання «Гловак і Партнери», та ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (комісіонер) укладено договір комісії № 51-К.

Відповідно до п. 1 договору комісії комісіонер зобов`язався за дорученням комітента, за комісійну винагороду, вчинити за рахунок комітента, але від свого імені, правочини та інші дії щодо придбання на аукціоні лоту, предметом якого були права вимоги за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007, за ціною не більше 5 150 000,00 грн у строк до 31.10.2017.

Згідно з пунктом 1.3 договору комісії за виконання комісіонером його безпосередніх обов`язків за цим договором комітент зобов`язався сплатити комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 1 500,00 грн.

Відповідно до підп.. 2.1.1 - 2.1.4 п. 2.1 договору комісії комісіонер зобов`язався зареєструватися як учасник аукціону з продажу лоту, взяти участь в аукціоні, а у разі визнання його переможцем - підписати протокол аукціону, договір купівлі-продажу придбаного майна (договір відступлення права вимоги) та провести повний розрахунок із продавцем протягом 20 банківських днів із моменту оголошення комісіонера переможцем аукціону.

Крім того, у разі визнання комісіонера переможцем аукціону останній зобов`язувався передати комітенту придбане на аукціоні майно на підставі відповідних договорів та/або актів.

Підпунктами 2.2.1 та 2.2.3 п. 2.2 договору комісії передбачено обов`язок комітента без зволікання прийняти від комісіонера все виконане ним відповідно до договору, а також у строк до 24.07.2017 перерахувати на банківський рахунок комісіонера - ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (код ЄДРПОУ 40008320), відкритий у ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), авансовий платіж у розмірі 260 000,00 грн.

Згідно з підп.. 2.2.4 п. 2.2 договору комісії після оголошення комісіонера переможцем аукціону комітент зобов`язувався протягом 15 робочих днів перерахувати на банківський рахунок комісіонера в ПАТ «Універсал Банк» кошти на відшкодування витрат із придбання лоту в сумі, що дорівнює фактичним витратам комісіонера на його придбання, з урахуванням раніше сплачених сум відповідно до підпункту 2.2.3 договору, а також комісійну винагороду, визначену пунктом 1.3 договору.

Відповідно до п. 5.1 договору комісії цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Пунктом 5.2 договору комісії визначено, що строк дії договору починає свій перебіг із моменту, визначеного п. 5.1, та триває до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до протоколу електронних торгів № UA-EA-2017-07-11-000126-c від 25.07.2017, з урахуванням протоколу від 22.08.2017, переможцем електронних торгів із продажу зазначеного лоту визнано ТОВ «ФК «Морган Кепітал», яке запропонувало ціну продажу в розмірі 5 000 000,00 грн.

За результатами проведених електронних торгів 20.09.2017 між ПАТ «Банк Форум» (банк, первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ.

Відповідно до п. 1 цього договору банк у порядку та на умовах, визначених договором, відступає новому кредитору належні банку права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, за кредитними договорами, договорами застави (іпотечними договорами) та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстром, наведеним у додатку № 1 до договору (основні договори).

За умовами цього ж пункту новий кредитор зобов`язався сплатити банку за права вимоги грошові кошти в сумі та порядку, визначених договором.

Пунктом 2 договору про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор у день укладення цього договору, але в будь-якому разі не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4 договору, набуває всіх прав кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів у розмірах, зазначених у додатку № 1 до договору, передачі предметів забезпечення в межах виконання відповідних зобов`язань тощо.

Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, визначено в додатку № 1 до договору.

При цьому, права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за винятком права на здійснення договірного списання коштів із рахунку (рахунків) боржника, наданого банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до п. 4 договору про відступлення прав вимоги сторони погодили, що за відступлення прав вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти в розмірі 5 000 000,00 грн.

Згідно з п. 5 договору про відступлення прав вимоги новий кредитор підтверджує, що на момент укладення договору отримав від банку всі наявні в банку документи, які підтверджують права вимоги до боржників. Крім того, умовами цього пункту передбачено отримання новим кредитором від первісного кредитора документації (документів та відповідної інформації) за актом приймання-передачі документації не пізніше трьох робочих днів після переходу права вимоги.

Відповідно до п. 14 договору про відступлення прав вимоги цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення відтисками їхніх печаток у разі використання юридичними особами печаток у своїй діяльності.

Будь-які зміни та доповнення до договору є чинними за умови їх підписання сторонами та скріплення відтисками печаток сторін за наявності.

20.09.2017 між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» також підписано акт приймання-передачі прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги та зазначеного акта предметом передачі були права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами застави (іпотечними договорами) та договорами поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, а саме:

- до ПП «Продторг-Тернопіль» за кредитним договором №11/07/27/KLI від 29.03.2007 у загальній сумі заборгованості 464 851,22 грн;

- до ЗАТ «Агрокомбінат», яке в подальшому перейменовано на ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль», за кредитним договором № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 у загальній сумі заборгованості 6 021 729,66 грн;

- до ПП «Продторг-Тернопіль» за кредитним договором №10/08/26/KLI від 26.03.2008 у загальній сумі заборгованості 3 607 909,65 грн;

Таким чином, загальна сума заборгованості за вказаними кредитними договорами, зазначена в документах щодо відступлення прав вимоги, становила 10 094 490,53 грн.

Водночас умовами п. 2 договору про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ момент набуття новим кредитором прав вимоги пов`язано з отриманням банком у повному обсязі коштів, визначених п. 4 цього договору.

03.10.2017 між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» (комісіонер) та ПП «Афіша» (комітент) підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору комісії № 51-К від 05.07.2017.

Відповідно до змісту зазначеного акта, на виконання умов договору комісії № 51-К від 05.07.2017 комісіонер передав, а комітент прийняв права вимоги за такими кредитними договорами:

- кредитним договором № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, укладеним між первісним кредитором та ПП «Продторг-Тернопіль»;

- кредитним договором № 11/07/27/KLI від 29.03.2007, укладеним між первісним кредитором та ПП «Продторг-Тернопіль»;

- кредитним договором № 36/07/26/KLI від 26.09.2007, укладеним між первісним кредитором та ЗАТ «Агрокомбінат».

Отже, актом приймання-передачі від 03.10.2017 оформлено передачу від ТОВ «ФК «Морган Кепітал» до ПП «Афіша» прав вимоги за кредитними договорами, які були предметом договору про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал».

Як зазначає позивач, 14.01.2026 ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» отримало письмову вимогу ПП «Афіша» про погашення заборгованості в загальному розмірі 10 094 490,53 грн за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007.

Заявлений ПП «Афіша» розмір заборгованості відповідає загальній сумі заборгованості за трьома кредитними договорами, права вимоги за якими були предметом договору про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017.

Водночас ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» із зазначеною вимогою не погоджується, посилаючись на відсутність у ПП «Афіша» прав кредитора за кредитними договорами №10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007.

На переконання позивача, ПП «Афіша» за укладеним договором комісії № 51-К від 05.07.2017 не набуло та не могло набути прав кредитора за зазначеними кредитними договорами, а відтак не має права вимагати від ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» погашення заборгованості, визначеної у письмовій вимозі від 14.01.2026.

Отже, незважаючи на оформлення 03.10.2017 акта приймання-передачі прав вимоги між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ПП «Афіша», позивач заперечує факт набуття останнім відповідних прав кредитора та, як наслідок, наявність у нього права пред`являти вимоги про виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами.

За таких обставин позивач вважає, що право вимоги ПП «Афіша» за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 є відсутнім.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки ПП «Афіша», не маючи відповідного права кредитора, пред`являє до нього вимогу про погашення заборгованості за зазначеними кредитними договорами.

У зв`язку з цим, вважаючи свої права та законні інтереси порушеними, ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» звернулося до господарського суду з відповідним позовом про визнання відсутнім у ПП «Афіша» права вимоги за вказаними кредитними договорами.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Тобто право на судовий захист у суб`єкта господарювання виникає у разі порушення або оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

У ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права, є стороною у спірному правовідношенні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 14 ГПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен встановити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/559/21.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові необхідно відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Отже, лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити.

Відсутність порушеного права та законних інтересів у позивача зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

З урахуванням наведеного, на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматися від їх вчинення.

Отже, звертаючись до суду з відповідним позовом позивач має довести порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Із змісту ч. 1 ст. 626 ЦК України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Як було зазначено вище, 14.01.2026 отримало письмову вимогу ПП "Афіша" про погашення існуючої заборгованості у розмір 10 094 490,53 грн за кредитними договорами №10/08/26/КLІ від 26.03.2008, №11/07/26/КLІ від 29.03.2007 та №36/07/26/ КLІ від 26.09.2007 заборгованості.

Як зазначає ПП "Афіша", на підставі акта приймання-передачі права вимоги від 03.10.2017, укладеного на виконання договору комісії № 51-К від 05.07.2017, відбулася заміна кредитора за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/26/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007.

Водночас позивач заперечує проти цих тверджень, вважаючи, що ПП "Афіша" не набуло права вимоги за зазначеними кредитними договорами, а отже, у ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" відсутній обов`язок сплачувати заявлену заборгованість.

Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі №921/236/20 договори про відступлення права вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017 та комісії №51-К від 05.07.2017 було визнано недійсними. Апеляційний суд залишив це рішення без змін, однак постановою Верховного Суду від 16.07.2025 справу направлено на новий апеляційний розгляд.

За результатами повторного розгляду, постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 попередні судові рішення скасовано та в задоволенні позову про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та комісії відмовлено повністю. Постанова набрала законної сили 08.01.2026.

На момент звернення позивача із цим позовом до суду, договір № 0024/17-ВБ від 20.09.2017 про відступлення права вимоги та договір комісії № 51-К від 05.07.2017 були чинними, оскільки судове рішення про визнання їх недійсними було скасовано, а в задоволенні відповідного позову відмовлено.

Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2026 касаційні скарги ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" та ПП "ТДТ-Автопром" задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 у частині залучення ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів № 921/236/20 скасовано. Справу № 921/236/20 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якої приєднався ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 у справі № 921/236/20 закрито.

Колегія суддів зазначає, що скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 у справі № 921/236/20 не є достатньою підставою для задоволення позову в цій справі, оскільки предметом судового розгляду є вимога про визнання відсутнім у ПП «Афіша» права вимоги за кредитними договорами, обґрунтованість якої підлягає встановленню з урахуванням заявлених позивачем підстав та доказів, наявних у матеріалах справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, колегія суддів виходить із такого.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено в ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що необхідно розмежовувати правовідносини з надання фінансової послуги у вигляді кредиту та правовідносини, які виникають у зв`язку з відступленням вже існуючого права грошової вимоги за кредитним договором.

Набуття особою права вимагати повернення раніше наданих кредитних коштів не є тотожним здійсненню такою особою діяльності з надання кредитів.

У постанові від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не лише на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації.

Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що продаж банком, який ліквідується, належних йому майнових прав здійснюється з метою реалізації його активів та задоволення вимог кредиторів, а тому правова природа такого правочину відрізняється від правовідносин із надання фінансових послуг.

Зазначений правовий висновок має значення для вирішення цього спору, оскільки, як встановлено судом, права вимоги за кредитними договорами № 10/08/26/KLI від 26.03.2008, № 11/07/27/KLI від 29.03.2007 та № 36/07/26/KLI від 26.09.2007 були виставлені на продаж ПАТ «Банк Форум» у межах процедури його ліквідації.

На момент проведення електронних торгів 25.07.2017 та укладення договору про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ від 20.09.2017 ПАТ «Банк Форум» було позбавлено банківської ліцензії та перебувало у процедурі ліквідації, розпочатій відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 №49.

Отже, відчуження спірних прав вимоги здійснювалося в межах реалізації активів банку, який ліквідувався, а не у зв`язку зі здійсненням ним звичайної банківської діяльності з кредитування.

При цьому, доводи скаржника про те, що ТОВ «ФК «Морган Кепітал» станом на 03.10.2017 не перебувало у процедурі ліквідації, не спростовують наведених обставин, оскільки при визначенні правової природи первісного відчуження спірних прав вимоги істотне значення має правовий статус саме ПАТ «Банк Форум» як первісного кредитора, який реалізовував свої активи в процедурі ліквідації.

Водночас особливості подальшого оформлення передачі придбаних прав вимоги ПП «Афіша» підлягають оцінці з урахуванням правової природи договору комісії, на виконання якого ТОВ «ФК «Морган Кепітал» брало участь у відповідних електронних торгах.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Отже, особливістю договору комісії є те, що комісіонер, хоча і виступає стороною правочину, укладеного з третьою особою, вчиняє відповідні дії за дорученням та за рахунок комітента.

Як встановлено судом, відповідно до договору комісії № 51-К від 05.07.2017 ТОВ «ФК «Морган Кепітал» зобов`язалося за дорученням ПП «Афіша», за комісійну винагороду, від власного імені, але за рахунок комітента, вчинити правочини та інші дії щодо придбання на аукціоні лоту, до складу якого входили спірні права вимоги за кредитними договорами.

Саме на виконання такого договору ТОВ «ФК «Морган Кепітал» взяло участь в електронних торгах, за результатами яких було визнане переможцем та 20.09.2017 уклало з ПАТ «Банк Форум» договір про відступлення прав вимоги № 0024/17-ВБ.

Надалі, 03.10.2017, між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ПП «Афіша» підписано акт приймання-передачі прав вимоги, яким оформлено виконання комісіонером відповідного обов`язку перед комітентом.

Таким чином, набуття ПП «Афіша» спірних прав вимоги пов`язується з виконанням договору комісії, укладеного з метою придбання активів банку, який перебував у процедурі ліквідації.

За наведених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у ПП «Афіша» статусу фінансової установи виключає можливість набуття ним прав вимоги за відповідними кредитними договорами.

Такий висновок скаржника не враховує особливостей відчуження прав вимоги банком у процедурі ліквідації та правової природи договору комісії, на виконання якого було придбано спірний актив.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що ПП «Афіша» не було стороною договору комісії № 51-К від 05.07.2017, оскільки відповідний договір укладено АО «Гловак і Партнери», яке діяло від імені та в інтересах ПП «Афіша».

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Таким чином, укладення правочину представником від імені особи, яку він представляє, за наявності відповідних повноважень не виключає виникнення цивільних прав та обов`язків безпосередньо у такої особи.

Факт укладення договору комісії АО «Гловак і Партнери» не свідчить про те, що стороною правовідносин комісії було саме адвокатське об`єднання, а не ПП «Афіша», від імені та в інтересах якого воно діяло.

При цьому, посилання скаржника на відсутність у матеріалах справи договору про надання правничої допомоги не є достатнім для висновку про відсутність повноважень представника чи про те, що відповідний правочин не створював правових наслідків для ПП «Афіша».

Колегія суддів враховує, що питання належності повноважень представника повинно оцінюватися з урахуванням усіх обставин вчинення та подальшого виконання правочину, а не виключно факту наявності або відсутності окремого документа, на який посилається скаржник.

Зокрема, матеріали справи містять акт приймання-передачі прав вимоги від 03.10.2017, оформлений між ТОВ «ФК «Морган Кепітал» та ПП «Афіша» на виконання договору комісії № 51-К від 05.07.2017.

Наявність такого акта підлягає врахуванню при оцінці доводів про те, чи визнавало ПП «Афіша» відповідні договірні правовідносини та чи здійснювалися дії, спрямовані на виконання договору комісії.

Водночас позивачем не доведено, що лише внаслідок укладення договору комісії через представника ПП «Афіша» було позбавлене можливості набувати права та обов`язки, пов`язані з виконанням цього договору.

У цій справі позивачем заявлено вимогу про визнання відсутнім у ПП «Афіша» права вимоги за відповідними кредитними договорами, а тому суд має встановити наявність передбачених законом підстав для задоволення саме такої вимоги.

При цьому, незгода позивача із суб`єктним складом правовідносин, які виникли внаслідок придбання майнових прав на електронних торгах, не є достатнім підтвердженням відсутності у відповідача відповідного права вимоги.

Необхідно також врахувати, що відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас згідно зі ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора.

Отже, заміна кредитора не зумовлює збільшення обсягу зобов`язань боржника та не позбавляє його права заперечувати проти відповідних вимог, зокрема щодо наявності заборгованості, її розміру, виконання зобов`язань чи інших обставин, які впливають на обсяг прав кредитора.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що направлення ПП «Афіша» письмової вимоги від 14.01.2026 про погашення заборгованості в розмірі 10 094 490,53 грн не встановлює безумовного обов`язку позивача сплатити зазначену суму та не позбавляє його можливості заперечувати проти обґрунтованості такої вимоги в передбаченому законом порядку.

При цьому, позивач не позбавлений права посилатися на обставини, які свідчать про відсутність або припинення відповідних зобов`язань, недоведеність розміру заборгованості чи інші заперечення, які він мав проти первісного кредитора.

Однак наведені обставини не підтверджують обґрунтованості заявленої у цій справі вимоги про визнання відсутнім у ПП «Афіша» права вимоги за кредитними договорами.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Наведені скаржником аргументи щодо відсутності у ПП «Афіша» статусу фінансової установи, укладення договору комісії через представника та незгоди з переходом прав вимоги не доводять відсутності у відповідача спірних прав та не є достатніми підставами для задоволення позову.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрокомбінат-Тернопіль» до ПП «Афіша» про визнання відсутнім права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, то рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України

Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат Тернопіль" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.03.2026 у справі № 921/740/21(921/17/26) - без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С.СКРИПЧУК