КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 жовтня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи № 759/18906/23 (провадження № 6/759/834/2026)
Головуючий у першій інстанції - Горбенко Н.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2897/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2026 року у справі з розгляду заяви боржника ОСОБА_1 про розстрочку виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2026 року заяву боржника ОСОБА_1 про розстрочку виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини - задоволено частково.
Розстрочено ОСОБА_1 виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року по справі № 759/18906/23 (провадження №6/759/482/26) у частині стягнення штрафу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, рівними частинами по 11 093 (одинадцять тисяч дев`яносто три) гривні 33 копійки щомісячно, терміном на шість місяців, починаючи з 06 серпня 2026 року.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовлено (а.с. 49-51).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою (а.с. 53-65).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року витребувано матеріали даної справи (а.с. 67).
01 жовтня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 02 жовтня 2026 року передана судді-доповідачу.
Проте, апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом, у зв`язку з наступним.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі апелянт просила звільнити ї від сплати судового збору за подачу даної апеляційної скарги, посилаючись на те, що вона перебуває у декретній відпустці (а.с. 53, зворот - 54).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однак, апелянта не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у неї коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду платіжний документ про сплату судового збору.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2026 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець