Постанова № 140788944 у справі № 910/2630/26 від 29.09.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Справа № 910/2630/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кострець Є.В.

від відповідача: Верещагіна А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 (повний текст ухвали складено 31.07.2026)

про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення

у справі № 910/2630/26 Господарського суду міста Києва (суддя Морозов С.М.)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 746 762 654,87 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави клопотання про відстрочення виконання рішення

26.06.2026 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", відповідач) звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням від 26.06.2026 про відстрочення виконання рішення, в якому просило суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2630/26 на один рік із дня прийняття відповідного рішення.

Зазначене клопотання обґрунтоване існуванням обставин, які перешкоджають виконанню судового рішення і свідчать про наявність підстав для відстрочення його виконання.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 відмовлено в задоволенні заяви НЕК "Укренерго" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26.

Ухвалу суду мотивовано тим, що норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), такого не передбачають також і положення договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, укладеного сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням якого позивачем були нараховані матеріальні втрати.

Суд першої інстанції зауважив, що факт ненадходження коштів від контрагентів боржника не є виключною обставиною для звільнення боржника від виконання судового рішення, зважаючи також на те, що господарська діяльність здійснюється боржником на власний ризик.

Поряд із цим судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають наслідки збройної агресії російської федерації проти України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/2630/26, НЕК "Укренерго" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 на 1 рік із дня прийняття зазначеного рішення (до 30.06.2027).

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема не дослідив та не оцінив різницю в фінансовому становищі сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, інші надзвичайні події; не врахував визначені законом джерела доходів відповідача та умови, необхідні для отримання таких доходів і їх спрямування на виконання судового рішення; не проаналізував, чи може відстрочення виконання рішення потягнути негативні наслідки для позивача (і які саме); не врахував відсутність збитків позивача або будь-яких доказів його складного фінансового становища (на відміну від відповідача); не врахував необхідність стягнення боргів із самого позивача (на користь відповідача); не застосував (не врахував) норми матеріального права (зокрема ст. 33, 52, 68, 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 613, 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); виклав в ухвалі висновки, що не відповідають обставинам справи; порушив норми процесуального права, зокрема ст. 13, 86, 234, 236, 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 (колегія суддів у складі: головуючого - Демидової А.М., суддів: Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання НЕК "Укренерго" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/2630/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/2630/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2026 об 11:15; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 11.09.2026.

Позиції учасників справи

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) не скористалось своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подало, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 29.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

У березні 2026 року АТ "ДТЕК Західенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з НЕК "Укренерго" заборгованості в розмірі 482 208 138,70 грн за період із листопада 2025 року по січень 2026 року, 3 % річних у розмірі 2 457 665,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 971 415,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 0424-04013 про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 у частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Під час розгляду справи, 06.04.2026, від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 711 173 456,79 грн за період із листопада 2025 року по лютий 2026 року, суму 3 % річних у розмірі 2 457 665,14 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 2 971 415,67 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Надалі, 22.05.2026, позивач знову звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн за період із листопада 2025 року по лютий 2026 року, суму 3 % річних у розмірі 5 844 286,25 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 29 744 911,85 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2026) позов задоволено повністю та стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Західенерго" суму заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн, суму 3 % річних у розмірі 5 844 286,25 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 29 744 911,85 грн та суму судового збору в розмірі 931 840,00 грн.

29.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/2630/26 на один рік із дня прийняття відповідного рішення.

В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що:

- законодавством передбачені особливі вимоги щодо діяльності відповідача та обмеження стосовно використання ним коштів. Так, НЕК "Укренерго" є єдиним в Україні підприємством, на яке покладено виконання функцій оператора системи передачі (ОСП). Відповідно до ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії (далі - Закон) НЕК "Укренерго" виконує функції єдиного в Україні адміністратора розрахунків. Спір у даній справі виник у зв`язку з виконанням договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 № 0424-04013, який НЕК "Укренерго" вимушене було укласти з позивачем на виконання імперативних вимог Закону. Порядок розрахунків за електричну енергію на балансуючому ринку врегульований ч. 4 ст. 75 Закону, відповідно до якої кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання ОСП (відповідача) перераховуються на рахунок постачальника послуг балансування (позивача). Усі надходження на рахунок зі спеціальним режимом використання оперативно спрямовуються на виплати постачальникам послуг з балансування (зокрема, позивачу) і сторонам, відповідальним за баланс відповідно до ст. 75 Закону. Станом на 26.06.2026 відсутній нерозподілений залишок коштів. Загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК "Укренерго" станом на 10.06.2026 складає понад 46 млрд. грн. Отже, для виконання судового рішення і сплати коштів НЕК "Укренерго" має бути забезпечена джерелами фінансування відповідних витрат. Проте функції і джерела доходів відповідача як оператора системи передачі визначені Законом; обмежені і напрямки використання коштів. На відміну від суб`єктів господарювання, які добровільно беруть на себе господарські зобов`язання і діють на власний ризик для отримання прибутку, діяльність відповідача у спірний період не можна розглядати як підприємництво (тобто як діяльність, що здійснюється самостійно, ініціативно, на власний ризик). НЕК "Укренерго" не може спрямувати на виконання рішення в даній справі кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інше цільове призначення. Внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) додаткових витрат до структури тарифу на послуги відповідача (зокрема, для розрахунку з позивачем і виконання судового рішення) потребує значного часу. Відтак акумулювання коштів для виконання судового рішення потребує часу і можливе орієнтовно протягом 1 року після прийняття рішення в даній справі;

- слід врахувати наявність у самого позивача заборгованості перед відповідачем, для стягнення якої потрібен час. Позивач має заборгованість перед відповідачем за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013-ПД. Через порушення зобов`язань позивачем за договором про диспетчеризацію відповідні кошти не могли бути спрямовані на оплату позивачу за договором про участь у балансуючому ринку. Вимоги НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Західенерго" за відповідний період (травень-жовтень 2025 року) розглядаються у справі № 914/152/26. Для отримання (стягнення) вказаних коштів від позивача потрібен досить суттєвий час;

- спроба невідкладного стягнення з НЕК "Укренерго" надзвичайно великих витрат (понад 746 млн. грн), джерела покриття яких не передбачені структурою тарифів, дестабілізує його діяльність, поставить під загрозу нормальну роботу енергетичної інфраструктури України;

- численні пошкодження об`єктів об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат НЕК "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для національної безпеки і життєзабезпечення населення. Таким чином, дії агресора мають критичний негативний вплив на діяльність відповідача та функціонування системи передачі електричної енергії;

- з об`єктивних причин протягом тривалого часу за 2025 рік чистий збиток НЕК "Укренерго" склав 4,6 млрд. грн, тоді як чистий прибуток АТ "ДТЕК Західенерго" за 2025 рік перевищив 3,15 млрд. грн;

- в сукупності наведені обставини вказують на неможливість невідкладного виконання судового рішення та винятковість випадку, що є підставою для відстрочення виконання рішення. Таке виконання є можливим у разі відповідного відстрочення і потребує включення відповідних витрат до структури тарифів відповідача та часу для акумулювання відповідачем необхідних фінансових ресурсів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 у справі № 910/2630/26 прийнято заяву НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення до розгляду та призначено її розгляд на 21.07.2026.

20.07.2026 до Господарського суду міста Києва від АТ "ДТЕК Західенерго" надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву (клопотання) відповідача про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції не знайшов підстав для її (його) задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Статтею 160 ГПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як визначено у ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом (п. 45, 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки виконання рішення суду, дає підстави для висновку, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що відстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 17/2013.

Згідно із частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, ухвалення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів становить "майно" позивача, на отримання якого він має легітимні сподівання.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції. У п. 40 вказаного рішення зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою в даному випадку є позивач.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинні шкодити сутності права, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

З огляду на те, що відстрочка та розстрочка подовжують період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання судового рішення, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все в Конвенції, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду, повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, виходячи з наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку із чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту ст. 331 ГПК України вбачається, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання (заяву) відповідача про відстрочення виконання рішення в даній справі, зауважив, що норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), такого не передбачають також і положення договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0065-01024 від 07.05.2019, укладеного сторонами, у зв`язку з неналежним виконанням якого позивачем були нараховані матеріальні втрати. Також місцевий господарський суд відхилив посилання НЕК "Укренерго" на те, що порушення грошового зобов`язання сталось не з її вини. Поряд із цим судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають вищевказані наслідки.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши документи, надані відповідачем на підтвердження винятковості обставин, викладених у клопотанні про відстрочення виконання рішення, та враховуючи сукупність встановлених фактичних обставин, а також особливості застосування відстрочення судового рішення, погоджується із судом першої інстанції щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення суду в даній справі, виходячи з такого.

Як уже було зазначено, відповідно до усталеної судової практики питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати з дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви (клопотання) про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

АТ "ДТЕК Західенерго" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої НКРЕКП.

АТ "ДТЕК Західенерго" є одним із найбільших українських виробників електроенергії та тепла. За обсягами виробництва електричної енергії АТ "ДТЕК Західенерго" займає одне з провідних місць серед теплових генеруючих компаній.

АТ "ДТЕК Західенерго" входить до складу енергохолдингу ДТЕК.

Як вбачається з офіційного сайту групи ДТЕК, з початку повномасштабного російського вторгнення група ДТЕК спрямувала близько 800 млн. грн на підтримку Збройних Сил України та гуманітарні цілі. Компанія безкоштовно забезпечила електроенергією військових, лікарні та об`єкти критичної інфраструктури в Києві, Дніпропетровській та Донецькій областях на майже 350 млн. грн. При цьому загальновідомим є й те, що компанії групи ДТЕК докладають неймовірних зусиль для відновлення енергозабезпечення населення після ракетних обстрілів та направлених ударів по енергетичних об`єктах.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує доводи позивача, наведені в письмових запереченнях на заяву про відстрочення виконання рішення, про те, що позивач як виробник електроенергії також зазнає значного фінансового навантаження в умовах воєнного стану; об`єкти АТ "ДТЕК Західенерго" систематично зазнають масованих атак, а тому позивач зазнає постійних додаткових витрат для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим для функціонування енергосистеми України.

При вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду колегія суддів також враховує і ключову роль відповідача в забезпеченні країни електроенергією, проте зауважує на тому, що:

- НЕК "Укренерго" - приватне акціонерне товариство зі 100 % акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України;

- статус НЕК "Укренерго" дозволяє компанії залучати грантові кошти від Євросоюзу (Євросоюз за період 2022-2026 роки виділив НЕК "Укренерго" 100 млн. євро грантових коштів на відновлення та захист), від урядів інших країни (НЕК "Укренерго" залучила через KfW 15 млн. євро грантових коштів Європейського Союзу для реконструкції підстанцій після масованих російських атак по енергетиці України; наприкінці червня 2026 року НЕК "Укренерго" отримала від Німеччини 11 млн. євро грантових коштів для модернізації високовольтних мереж та підвищення стійкості системи тощо).

Натомість, група ДТЕК (DTEK Group) - найбільший приватний національний інвестор, якому складніше отримувати підтримку як від нашої держави, так і від інших країн.

Також колегією суддів враховується, що підставою для звернення позивача з позовом, за яким ухвалено рішення, стало неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем за отриману від позивача балансуючу електричну енергію за період листопад 2025 року - лютий 2026 року, і станом на час розгляду судом першої інстанції клопотання про відстрочення виконання рішення відповідна заборгованість була неплаченою понад півроку.

Посилання відповідача на збиток НЕК "Укренерго" за 2024 рік (38,9 млрд. грн) та чистий збиток останньої за 2025 рік (4,6 млрд. грн), а також на загальний розмір заборгованості учасників балансуючого ринку перед НЕК "Укренерго" станом на 10.06.2026 (понад 46 млрд. грн) не є винятковими обставинами в розумінні ст. 331 ГПК України.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Наявність у відповідача значної дебіторської заборгованості та інструменту впливу на боржників-учасників ринку, що передбачені гл. 1.7 розд. І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, свідчить про здатність відповідача виконати рішення суду без шкоди для своєї операційної діяльності.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідач весь період прострочення виконання зобов`язань за договором № 0424-04013 про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 та під час розгляду справи продовжував здійснювати господарську діяльність.

Стосовно посилання відповідача на існування заборгованості АТ "ДТЕК Західенерго" перед НЕК "Укренерго" за договором про диспетчеризацію, яка є предметом судового розгляду у справі № 914/152/26, суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на час розгляду клопотання НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання рішення у даній справі № 910/2630/26 спір у справі № 914/152/26 розглядався Господарським судом Львівської області і рішення по суті спору не було ухвалене, а отже, вказана заборгованість була спірною.

Щодо доводів, які стосуються завдання численних збитків відповідачу внаслідок збройної агресії російської федерації, Північний апеляційний господарський суд наголошує, що введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, при цьому, збройна агресія російської федерації має негативний вплив як на відповідача, так і на позивача, майно якого також піддається постійним ворожим обстрілам, та наслідки російської агресії тягнуть за собою завдання значних збитків обом сторонам у справі, і якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для нього. Разом із тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності в нього реальної можливості виконання рішення суду у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік.

Водночас наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду а цій справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення; обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього в цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку із цим.

У даному випадку відстрочка виконання рішення суду не стимулюватиме виконання зобов`язань за договором, а істотно порушуватиме майнові інтереси позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах.

Поряд із цим, несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором ставить під загрозу виконання позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі статутом, що, в свою чергу, може впливати також на стабільне виробництво електроенергії та призвести до глобальних наслідків для всієї енергосистеми.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду в даній справі може призвести до довготривалого невиконання рішення суду і, як наслідок, недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі.

З урахуванням викладеного, здійснивши свої дискреційні повноваження з дотриманням вимог чинного законодавства та "справедливого балансу" між сторонами, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що наведені НЕК "Укренерго" підстави для відстрочення виконання рішення суду в даній справі не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання рішення суду, та правомірно відмовив у задоволенні заяви (клопотання) про відстрочення виконання рішення.

Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірності висновків місцевого господарського суду.

Відтак ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у даній справі постановлено з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної в даній справі ухвали відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 у справі № 910/2630/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.

Повна постанова складена 20.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко