УХВАЛА
02 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 334/1085/25
провадження № 61-12420ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Куріпко Віра Олександрівна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, ОСОБА_3 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
1. 25 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Железняк В. К. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року.
2. Верховний Суд ухвалою від 14 жовтня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху.
3. 20 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої
діє представник - адвокат Железняк В. К. через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
4. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
5. Так, на виконання вимог ухвали від 14 жовтня 2026 року заявнику необхідно було надати квитанцію про сплату судового збору та докази надсилання касаційної скарги ОСОБА_3 .
6. На виконання вимог ухвали від 14 жовтня 2026 року заявником було подано квитанцію про сплату судового збору та чек № Io7EZiUH1Ic про направлення поштового відправлення ОСОБА_2 .
7. Проте заявник не надав жодних доказів на підтвердження надсилання касаційної скарги третій особі, - ОСОБА_3 .
8. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
9. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
10. Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання вимог ухвали, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
11. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року вважати неподаною і повернути заявнику.
Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш