Рішення № 141360641 у справі № 443/1349/26 від 09.11.2026

Справа №443/1349/26

Провадження №2/443/1052/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача ТОВ «Таліон плюс» Дерев`янко В.М. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 123 936 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу 5 000,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача Дерев`янко В.М. зазначає, що 20.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 918275361, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 40 000,00 грн, з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 20.07.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п. 8.3, 8.7.2 Договору). При цьому Дисконтний період визначений в п.3.1 Договору це лише період з загального строку кредитування, під час якого Позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку Позичальника. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4.2. Договору). Таким чином, Договір чітко визначає 5-річний термін своєї дії та право Кредитодавця нараховувати проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення Дисконтного періоду на умовах фіксованої Базової щоденної ставки в розмірі - 0,98%. Так, Договір між Товариством та відповідачем було укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором накладено на Договір та інформація про підпис (дату та час) міститься в Розділі 15 Договору. Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід`ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Так, на виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору. Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. Відповідно до умов Кредитного договору, укладеного між сторонами, Кредитодавець надав Позичальникові грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності (п. 2.1, 2.3, 4.1 Договору). Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отриману суму кредиту та сплатити на користь Кредитодавця проценти за користування кредитом і комісію за його надання у порядку, передбаченому договором та Правилами надання коштів у кредит (п.8.1 Договору). Нарахування процентів та інших платежів за користування кредитом здійснювалося з дати фактичного надання першого траншу до дня повного погашення заборгованості або до моменту припинення дії договору з будь-яких підстав (п. 7.1. п.7.3, 8.2., 9.2.1.2. Договору). Відповідач зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.1.1.7. Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було достроково розірвано Договір шляхом направлення відповідачу відповідного повідомлення. З 15.02.2026 припинилося право позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором. Так, зобов`язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить: 143 936,00 грн з них: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 81 536,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2 400,00 грн. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак, позивач не включає їх до розміру позовних вимог. 23.09.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України Товариство відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» за Договором Факторингу № МВ-ТП/54. З вищевикладеного слідує, що відповідач не виконує умови Договору у добровільному порядку, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву у якому останній просить відмовити ТОВ «Таліон Плюс» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 56 448,00 грн процентів, сформованих після переходу права вимоги 23.09.2025, у частині стягнення 2 400,00 грн комісії за надання кредиту; та, у разі часткового задоволення позову, розподілити судовий збір та інші судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України пропорційно до розміру фактично задоволених позовних вимог.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач ОСОБА_1 покликається на те, що ТОВ «Таліон Плюс» просить стягнути 123 936,00 грн, з яких 40 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 81 536,00 грн - проценти за користування кредитом та 2 400,00 грн - комісія за надання кредиту, а також судові витрати. У цій справі кредитний договір № 918275361 було укладено 20.06.2025, тобто до укладення договору факторингу № МВ-ТП/54 від 23.09.2025. При цьому у Реєстрі прав вимоги станом на 23.09.2025 щодо кредитного договору № 918275361 було зазначено: 40 000,00 грн - основний борг; 25 088,00 грн - проценти; 2 400,00 грн - комісія; 20 000,00 грн - неустойка. Тобто на дату відступлення права вимоги сторонами договору факторингу було конкретно визначено процентну заборгованість у розмірі 25 088,00 грн. Водночас у позові ТОВ «Таліон Плюс» просить стягнути вже 81 536,00 грн процентів. Різниця становить: 81 536,00 грн - 25 088,00 грн = 56 448,00 грн. Таким чином, 56 448,00 грн процентів сформовано вже після 23.09.2025. Вважає, що для стягнення зазначених 56 448,00 грн недостатньо лише посилання на загальне формулювання договору факторингу про передачу «майбутніх вимог». Саме тому вважає вимогу ТОВ «Таліон Плюс» про стягнення 56 448,00 грн процентів, сформованих після 23.09.2025, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Позивач також просить стягнути 2 400,00 грн комісії за надання кредиту. Пунктом 8.4 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, а визначається як інша складова плати за послуги, що надаються кредитодавцем за договором. Пунктом 8.5 договору розмір такої комісії за надання першого траншу встановлено у сумі 2 400,00 грн. Водночас у паспорті споживчого кредиту зазначено, що платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, відсутні, а комісія у розмірі 2 400,00 грн зазначена окремою складовою загальних витрат за кредитом. За таких обставин вважає вимогу ТОВ «Таліон Плюс» про стягнення 2 400,00 грн комісії необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки кредитний договір у цій справі укладено 20.06.2025, відображення позивачем 20 000,00 грн саме як «неустойки» також потребує врахування наведеного спеціального правового регулювання. Отже, у разі відмови у задоволенні позову в частині 56 448,00 грн процентів та/або 2 400,00 грн комісії судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу не повинні покладатися на відповідача у повному обсязі та мають бути розподілені пропорційно до фактично задоволеної частини позовних вимог.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження на 20.07.2026. Витребувано в АТ «ПУМБ» інформацію що становить банківську таємницю, а саме: виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на банківська картка №: НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг отримувача: АТ "ПУМБ ") у межах кредитного Договору, а саме: дата операції (перерахування коштів) 20.06.2025 11:38; сума 40 000,00 грн./а.с.13-15/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.07.2026 зупинено провадження у справі №443/1349/26 (провадження №2/443/1052/26) за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) /а.с.118-119/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.09.2026

провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - поновлено. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.10.2026 /а.с.122/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14.10.2026 відзив за позовну заяву та додаткові пояснення від 09.07.2026, та 28.09.2026 подані відповідачем ОСОБА_1 на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернуто особі, яка їх подала, без розгляду /а.с.153-155/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14.10.2026 відповідь на відзив та додаткові пояснення від 14.10.2026, подані представником позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» Дорошенко О.В. - повернуто особі, яка їх подала, без розгляду /а.с.156-158/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 14.10.2026 витребувано у АТ " Райффайзен банк " інформацію що становить банківську таємницю, а саме: виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на банківську картку №: НОМЕР_1 (надавач платіжних послуг отримувача: АТ "ПУМБ ") у межах кредитного Договору, а саме: дата операції (перерахування коштів) 20.06.2025 11:38; сума 40 000,00 грн. Справу розглядом відкладено на 04.11.2026 /а.с.159-161/.

Розгляд справи по суті відбувся 04.11.2026 без участі сторін.

Представник позивача, ТОВ «Таліон плюс» Дерев`янко В.М. у позовній заяві просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, водночас у відзиві на позовну заяву просить проводити розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 04.11.2026, є дата складення повного тексту судового рішення - 09.11.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 20.06.2025 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номер банківської картки № НОМЕР_1 /а.с.51 на звороті/.

Відповідно до договору кредитної лінії № 918275361 від 20.06.2025, укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) /а.с.54-66/,

За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила) (п. 2.1).

2.2. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить Загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору Кредиту - 40 000 грн 00 коп. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових Траншів Позичальнику в межах встановленого Кредитного ліміту - 40 000 грн 00 коп.

2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру наданого Кредиту 20.06.2025 (що є датою надання Кредиту).

2.4. Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу.

2.5. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

3.1. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

4.1. З метою укладення цього Договору Позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. При подачі Заявки Позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Договору (перший Транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування Кредитом.

5.1. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5355-28XX-XXXX-1470, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

6.1. Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може отримати черговий Транш в межах визначеного Кредитодавцем максимально доступного

7.1. Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 20.07.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

7.3. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 20.07.2030.

7.4. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору;

7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно;

7.5. Комісію за надання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.5.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.5.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

8.1. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

8.3. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

8.4. Комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором.

8.5. Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 2 400 грн 00 коп.

9.1.1.1 Кредитодавець має право: вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором;

11.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

14.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Даний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 20.06.2025 за допомогою електронного одноразового ідентифікатора GAVB /а.с.66/.

У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 918275361 від 20.06.2025, який надано Позичальнику, зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця та кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти /а.с.52-53 на звороті/.

У правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено: загальні положення, терміни та визначення, що використовуються у цих правилах, порядок надання кредиту та підписання електронного договору, порядок погашення кредиту та сплати процентів, захист персональних даних, звільнення від відповідальності форс-мажор, порядок вирішення спорів, внесення змін та доповнень у правила та електронний договір, порядок доступу клієнта до електронних договорів, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації, заключні положення /а.с.66 на звороті-79/.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 40 000 грн на банківську картку № НОМЕР_3 , що підтверджується письмовими підтвердженнями та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» /а.с.79 на звороті-80/.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 сформованої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача станом 23.09.2025 становить - 87 488,00 грн, яка складається з наступного 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 088,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість по комісії; 20 000,00 грн - неустойка /а.с.48-49/.

23.09.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №МВ-ТП/54 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).

Згідно із п. 1.4 договору факторингу №МВ-ТП/54 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржником за кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (п.4.1 договору) /а.с.43-45, 47 на звороті/.

Відповідно до Реєстру прав вимоги від 23.09.2025 ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір № 918275361 від 20.06.2025, у розмірі 87 488,00 грн, яка складається з наступного 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 088,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість по комісії; 20 000,00 грн - неустойка /а.с.46 на звороті/.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 сформованої ТОВ «Таліон плюс», заборгованість відповідача становить - 143 936,00 грн з них: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 81 536,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2 400,00 грн, 20 000,00 грн - заборгованість по неустойці /а.с.49 на звороті-51/.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги та надало реквізити для оплати заборгованості /а.с.80 на звороті/.

ТОВ «Таліон плюс» було надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № 918275361 від 20.06.2025 та було запропоновано з добровільному порядку погасити заборгованість у сумі 143 936,00 грн /а.с.81/.

На виконання ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 29.06.2026 про витребування доказів, АТ «ПУМБ» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , а саме: виписку по банківському рахунку, згідно якої 20.06.2025 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 40 00,00 грн /а.с.112/.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із ч. 1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 цього Закону України передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 513 цього Кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши оцінку аргументам сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема кредитного договору № 918275361 від 20.06.2025 дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, місце проживання, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора з метою його підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір включає всі істотні умови, які передбачені для цього виду договорів.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету згадані правочини між сторонами не були б укладені.

Оскільки Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, який наданий йому кредитодавцем саме з цією метою, що підтверджується матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину Кредитного договору, що також визнається стороною відповідача, оскільки останній оспорює тільки нарахування процентів та комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Факт перерахування кредитних коштів зокрема підтверджується випискою по банківському рахунку ОСОБА_1 , згідно якої 20.06.2025 відбулося зарахування переказу на карту у розмірі 40 00,00 грн, а відтак суд приходить до переконання що в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо нарахування комісії та неустойки за кредит ним договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.5 Кредитного договору, розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 2 400 грн 00 коп.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою одноразова комісія є платою за окрему послугу, пов`язану з оформленням кредитного договору та наданням кредитних коштів, яка може бути передбачена умовами договору та нараховуватися кредитодавцем за умови, що така послуга є реальною, її зміст зрозумілим позичальнику, а розмір плати погодженим сторонами.

При цьому саме по собі встановлення кредитодавцем одноразової комісії не свідчить про незаконність її нарахування, оскільки така комісія за своєю суттю відрізняється від періодичних платежів за обслуговування кредиту. Водночас суд повинен перевірити, чи передбачена відповідна плата умовами укладеного договору, чи погодився з нею позичальник та чи не суперечить її стягнення вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Отже, якщо умовами кредитного договору передбачено сплату одноразової комісії, її розмір погоджений сторонами та позивачем підтверджено факт її нарахування відповідно до умов договору, вимога про стягнення такої комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас вимоги в частині стягнення інших комісійних платежів, правомірність яких не підтверджена належними та допустимими доказами або які суперечать вимогам чинного законодавства, задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон плюс» у частині стягнення одноразової комісії підлягають задоволенню.

Також суду зазначає, що у розрахунку заборгованості хоч і зазначено розмір неустойки в сумі 20 000,00 грн, водночас позивачем не заявляється така позовна вимога.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, в якому відображено всі операції щодо отримання позичальником ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником та наявність заборгованості.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Згідно розрахунку заборгованості наданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 складала 87 488,00 грн, яка складається з наступного 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 088,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість по комісії; 20 000,00 грн - неустойка та відповідачем було сплачено 1 592,00 грн, а відтак відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем у сумі 123 936,00 грн з них: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 81 536,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2 400,00 грн.

Водночас із наявного в матеріалах справи Реєстру прав вимоги від 23.09.2025 ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 у розмірі 87 488,00 грн, яка складається з наступного 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 088,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість по комісії; 20 000,00 грн - неустойка.

В свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс» у відповідача наявна заборгованість в сумі 143 936,00 грн з них: заборгованість по кредиту - 40 000,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом - 81 536,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 2 400,00 грн, 20 000,00 грн - неустойка.

Таким чином, розмір заборгованості за тілом кредиту 40 000,00 грн не змінилась, натомість заборгованість за відсотками збільшилася з 25 088,00 грн до 81 536,00 грн.

Разом з тим, таке нарахування відсотків за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» є безпідставним, оскільки згідно із п. 1.4 договору факторингу №МВ-ТП/54 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржником за кредитним договором, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відтак, подальше нарахування Фактором ТОВ «Таліон плюс» відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

З врахуванням вищенаведеного, суд констатує ,що до позивача ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору факторингу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 у розмірі 67 488,00 грн, яка складається з наступного 40 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 088,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400,00 грн - заборгованість по комісії, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон плюс» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 449,68 грн (67 488 х 100 : 123 936 = 54,45 %; 2 662,40 : 100 х 54,45% = 1 449,68 грн).

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи

На підтвердження понесених витрат, представником позивача надав суду наступні докази:

Ордер про надання правничої допомоги, свідоцтво Колінько А.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю, Договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, додаткова угода № 3407 від 09.06.2026 про надання правової допомоги до договору №5 від 02.12.2024, відповідно до якої супроводження справи становить 5 000,00 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2026 відповідно до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 5 000,00 грн, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №200 від 09.06.2026.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, з урахуванням позиції відповідача та виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 8, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського,13) заборгованість за кредитним договором № 918275361 від 20.06.2025 у розмірі 67 488 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, яка складається з наступного 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 25 088 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом, 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 00 копійок - заборгованість по комісії

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського,13) витрати на сплату судового збору в розмірі 1 449 (одну тисячу чотириста сорок дев`ять) гривень 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського,13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко