Постанова № 141378077 у справі № 120/15247/25 від 10.11.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/15247/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

10 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ - 6" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ - 6" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ - 6" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.09.2025 № 2285 "Про затвердження акта комісії та демонтаж павільйону", акта від 19.09.2025 №5 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади, що є додатком до вказаного рішення, акту огляду території Вінницької міської територіальної громади від 03.09.2025, припису від 04.09.2025 №05/00/010/54535 "Про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади", складеного 03.09.2025, а також наказу директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 03.09.2025 № 228 "Про анулювання паспорта прив`язки ТС".

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Вінницької міської ради від 26.11.2021 №684 ТОВ "Парк Буд" надано згоду на встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0394 га, у тому числі площею 0,0272 га в межах "червоної лінії", за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська/пров. Цегельний, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а саме розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, строком на 4 роки 11 місяців до 26.10.2026, з подальшим демонтажем тимчасової споруди.

На виконання вказаного рішення між Вінницькою міською радою та ТОВ "Парк Буд" укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 14.12.2021 року.

На підставі заяви ТОВ "Парк Буд" останньому видано паспорт прив`язки №01/2022 від 10.01.2022 на зблоковані стаціонарні тимчасові споруди для здійснення продажу нерухомості та надання необхідних консультацій, строком дії до 26.10.2026.

Рішенням Вінницької міської ради від 29.04.2022 №1013 внесено зміни до договору про встановлення земельного сервітуту в частині заміни його сторони з ТОВ "Парк Буд" на ТОВ "Будівельно-монтажне управління - 6" у зв`язку з укладенням між цими товариствами договору генерального підряду на капітальне будівництво №19/10 від 19.10.2021.

На підставі заяви ТОВ "БМУ-6" до паспорта прив`язки №01/2022 внесено зміни щодо замовника та оформлено паспорт прив`язки тимчасової споруди №05/2022 від 10.06.2022 зі строком дії до 26.10.2026.

03.09.2025 уповноваженими особами складено акт огляду території Вінницької міської територіальної громади щодо торгового павільйону, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська (біля будинку №82)/пров. Цегельний.

Під час огляду встановлено недотримання вимог паспорта прив`язки №05/2022, зокрема використання об`єкта не як чотирьох зблокованих тимчасових споруд, невідповідність його параметрів та виконаних фасадних рішень ескізам фасадів, а також недотримання вимог щодо III ступеня вогнестійкості та передбаченої протипожежної відстані 8,3 м.

Крім того, відповідно до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.08.2025, складеного за участю представників патрульної поліції у Вінницькій області, виявлено невідповідність розміщення споруди вимогам у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема пунктам 27, 35 розділу V Єдиних правил ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198.

Наказом директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 03.09.2025 №228, з огляду на встановлене недотримання вимог паспорта прив`язки, анульовано паспорт прив`язки тимчасової споруди №01/2022 від 10.01.2022 зі змінами, оформленими паспортом №05/2022 від 10.06.2022, замовником якого є ТОВ "БМУ-6".

Надалі ТОВ "БМУ-6" направлено припис від 04.09.2025 № 05/00/010/54535 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади, яким товариство зобов`язано у строк до 14.09.2025 демонтувати торговий павільйон, призначений для продажу нерухомості та надання відповідних консультацій, розміщений за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська (біля будинку № 82)/пров. Цегельний, а також ліквідувати наслідки його розташування.

19.09.2025 Комісією з питань тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм, що самовільно розміщені на території Вінницької міської територіальної громади, складено акт № 5, яким зафіксовано, що станом на дату засідання Комісії торговий павільйон ТОВ "БМУ-6" не демонтовано.

За результатами розгляду матеріалів Комісія вирішила подати на розгляд виконавчого комітету Вінницької міської ради проект рішення про затвердження цього акта та демонтаж торгового павільйону, розміщеного за адресою: м. Вінниця, вул. Магістратська (біля будинку №82) пров. Цегельний.

Крім того, ТОВ "БМУ-6" рекомендовано до 31.10.2025 демонтувати павільйон, привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання, та ліквідувати наслідки розміщення споруди.

У разі невиконання товариством зазначених вимог передбачено відключення павільйону від інженерних мереж до 04.11.2025 та проведення його демонтажу уповноваженим комунальним підприємством до 30.01.2026.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.09.2025 № 2285 затверджено акт Комісії від 19.09.2025 № 5 та вирішено демонтувати зазначений торговий павільйон.

ТОВ "БМУ-6" рекомендовано до 31.10.2025 самостійно здійснити його демонтаж, привести земельну ділянку у стан, придатний для подальшого використання, ліквідувати наслідки розміщення споруди та сплачувати плату за користування земельною ділянкою до дати демонтажу.

Не погоджуючись із рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.09.2025 № 2285 "Про затвердження акта комісії та демонтаж павільйону", актом від 19.09.2025 №5 про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності і малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади, що є додатком до вказаного рішення, актом огляду території Вінницької міської територіальної громади від 03.09.2025, приписом від 04.09.2025 №05/00/010/54535 "Про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади", складеного 03.09.2025, а також наказом директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 03.09.2025 № 228 "Про анулювання паспорта прив`язки ТС", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача права користування земельною ділянкою на підставі договору земельного сервітуту не звільняє його від обов`язку дотримуватися вимог паспорта прив`язки та не надає права розміщувати споруду з відхиленнями від погодженої документації. За таких обставин Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради мав визначені пунктом 2.26 Порядку №244 підстави для анулювання паспорта прив`язки.

Законодавство у сфері благоустрою населених пунктів та розміщення тимчасових споруд не передбачає обов`язку попереднього повідомлення власника або користувача тимчасової споруди про проведення огляду території чи забезпечення його участі під час такого огляду.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані наказ, припис і рішення прийняті відповідачами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Щодо акту огляду від 03.09.2025 та акту Комісії від 19.09.2025 №5 суд зазначив, що вони лише фіксують установлені обставини та самостійно не породжують для позивача правових наслідків.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що документи складені працівниками Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради з порушенням порядку передбаченого нормативними документами або складені на підставі документів складених з порушенням порядку, не можуть бути правомірними. Ухвалюючи оспорюване рішення, судом не було досліджено зміст акту огляду території Вінницької міської територіальної громади від 03.09.2025, з якого вбачається доказ того, що власник ТС з ним не був ознайомлений та не мав можливості надати пояснення під час складання згаданого акту, не досліджено докази вручення власнику ТС припису від 04.09.2025 № 05/00/010/54535 "Про усунення порушень при розміщенні тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території Вінницької міської територіальної громади", або докази (фотофіксація) повідомлення власника ТС вручення припису шляхом наклеювання на ТС.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до положень статті 1 Закону №2807-IV заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

За змістом статті 5 Закону №2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Частиною першою статті 10 Закону №2807-IV встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, а також затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з статтею 12 Закону №2807-IV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

За приписами статті 13 Закону №2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам`яті Українського народу; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Отже, саме органи місцевого самоврядування уповноважені Законом на вирішення питань організації забезпечення та здійснення контролю за станом благоустрою на території відповідного населеного пункту.

Статтею 38 Закону №2807-ІV передбачено, що контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Статтею 14 Закону №2807-ІV визначено вимогу згідно з якою об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 34 Закону №2807-ІV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Згідно з статтею 22 Закону №2807-IV комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.

Пунктом 7 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно з пунктами 42 та 44 статті 26 Закону №280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації та встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини 1 статті 39 Закону №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Згідно зі статтею 40 Закону №2807-IV міські ради та їх виконавчі органи здійснюють у сфері благоустрою населених пунктів самоврядний контроль.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №2807-IV, самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Так, рішенням 52 сесії 7 скликання Вінницької міської ради від 22.05.2020 №2254 затверджено Правила благоустрою території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Правила благоустрою території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади (далі - ВМОТГ).

Правила є обов`язковими для виконання на території ВМОТГ всіма органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, їх посадовими та службовими особами, органами самоорганізації населення, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території ВМОТГ.

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення, для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог Правил благоустрою території ВМОТГ, їх вимог передбачених законодавством (п. 1.7 Правил).

Згідно з підпунктом 12 пункту 2.12.1 Правил на об`єктах, елементах благоустрою забороняється займати самовільно земельні ділянки, використовувати не за цільовим призначенням, за відсутності документа, що засвідчує право власності або використання.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання частини четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок № 244).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається (пункти 2.20. 2.21. Порядку №244).

Пунктом 2.26. Порядку №244 визначено, що дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов, зокрема, недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні.

Відповідно до підпункту 2.29 пункту 2 Порядку №244, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така споруда підлягає демонтажу.

За приписами підпункту 2.31 пункту 2.31 Порядку №244, розміщення ТС самовільно забороняється.

Отже, до правовідносин щодо розміщення тимчасової споруди, дотримання вимог паспорта прив`язки та його анулювання підлягають застосуванню положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244, а щодо здійснення контролю у сфері благоустрою, складення припису та демонтажу споруди положення Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і Правил благоустрою території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади.

У сукупності зазначені норми передбачають, що єдиною підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки, відхилення від якого не допускається.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, позивач фактично не заперечує наявності у Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудування та благоустрою, однак вважає, що реалізація таких повноважень мала відбуватися з обов`язковим залученням власника тимчасової споруди, його попереднім повідомленням про проведення огляду та наданням можливості ознайомитися з його результатами і надати відповідні пояснення.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами з огляду на таке.

Як уже зазначалося, відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок території.

Наведена норма визначає один із передбачених законом способів реалізації органами місцевого самоврядування контрольних повноважень, однак не встановлює обов`язку попереднього повідомлення власника або користувача об`єкта благоустрою про проведення такого огляду, його обов`язкової присутності чи погодження з ним часу проведення відповідних заходів.

При цьому сам по собі факт відсутності представника товариства під час огляду тимчасової споруди не свідчить про порушення встановленого законодавством порядку здійснення самоврядного контролю та не позбавляє складений за результатами такого огляду документ доказового значення.

Інше тлумачення фактично означало б поставлення реалізації контрольних повноважень органу місцевого самоврядування у залежність від присутності або згоди суб`єкта, діяльність якого перевіряється, що не випливає зі змісту наведених законодавчих положень.

Посилання апелянта на те, що форма акта огляду, передбачена додатком 1 до Положення, затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.03.2025 № 649, містить графи для зазначення пояснень власника тимчасової споруди, дати його ознайомлення з актом та підпису, також не свідчить про обов`язковість присутності власника під час проведення огляду.

Саме лише передбачення у формі документа відповідних граф не створює додаткового обов`язку для посадових осіб органу місцевого самоврядування забезпечувати присутність власника тимчасової споруди під час кожного огляду, якщо такий обов`язок прямо не встановлений нормативно-правовим актом.

Крім того, апелянт посилається на те, що Положення № 649 регламентує порядок виявлення та документування порушень за фактами самовільного розміщення тимчасових споруд, тоді як спірний павільйон був розміщений на підставі паспорта прив`язки та договору земельного сервітуту.

Однак такі доводи не спростовують правомірності здійснення відповідачем огляду спірного об`єкта, оскільки предметом такого огляду було встановлення дотримання вимог паспорта прив`язки під час фактичного розміщення тимчасової споруди, а не встановлення факту її первісного самовільного встановлення.

Необґрунтованим є також посилання апелянта на необхідність застосування за аналогією закону положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, наведений Закон регулює правовідносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тоді як у спірних правовідносинах ідеться про реалізацію органом місцевого самоврядування повноважень із самоврядного контролю за станом благоустрою, безпосередньо передбачених спеціальним законом.

Отже, правова природа цих контрольних заходів є відмінною, а тому відсутні підстави для автоматичного поширення на спірні правовідносини процедурних вимог, установлених для здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При цьому посилання на статтю 8 Цивільного кодексу України щодо застосування аналогії закону також не змінює наведеного висновку, оскільки спірні правовідносини мають публічно-правовий характер, а порядок здійснення самоврядного контролю визначений спеціальним законодавством.

Не свідчить про протиправність дій відповідача й посилання позивача на частину третю статті 32 Конституції України, яка гарантує кожному право знайомитися в органах державної влади та органах місцевого самоврядування з відомостями про себе.

Зазначена конституційна гарантія забезпечує право особи на доступ до інформації про себе, однак сама по собі не встановлює обов`язку органу місцевого самоврядування забезпечувати присутність такої особи під час проведення огляду об`єкта або попередньо повідомляти її про відповідні контрольні заходи.

Водночас право особи на ознайомлення з інформацією, отриманою за результатами такого огляду, не виключає можливості її подальшого ознайомлення з відповідними матеріалами та оскарження прийнятих на їх підставі рішень у встановленому законом порядку.

Таким чином, відсутність представника позивача під час складання акта огляду від 03.09.2025 сама по собі не свідчить про порушення відповідачем процедури здійснення контрольних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, після виявлення невідповідності фактично розміщеного торгового павільйону вимогам паспорта прив`язки Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради було оформлено припис від 04.09.2025 №05/00/010/54535, яким позивачу запропоновано усунути виявлені порушення шляхом демонтажу зазначеного об`єкта.

Водночас доводи апелянта про відсутність доказів вручення припису від 04.09.2025 №05/00/010/54535 не спростовують правомірності оскаржуваних рішень у тій частині, в якій вони ґрунтуються на факті анулювання паспорта прив`язки та подальшому розміщенні тимчасової споруди без чинної правової підстави.

Колегія суддів зауважує, що припис не був правовою підставою для анулювання паспорта прив`язки, оскільки відповідне рішення прийнято окремим наказом директора Департаменту від 03.09.2025 №228. Відтак питання належного доведення припису до відома позивача не впливає на оцінку правомірності такого анулювання.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам апеляційної скарги в частині оскарження акта огляду території від 03.09.2025 та акта Комісії від 19.09.2025 №5.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначені документи за своєю правовою природою є документами, якими фіксуються встановлені відповідними посадовими особами та комісією обставини. Вони не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, прийнятими внаслідок здійснення владних управлінських функцій, та самі по собі не встановлюють, не змінюють і не припиняють прав чи обов`язків позивача.

Зокрема, акт огляду від 03.09.2025 слугував документальним оформленням результатів обстеження фактично розміщеної тимчасової споруди та виявлених відхилень від паспорта прив`язки, тоді як акт Комісії від 19.09.2025 №5 відображав результати розгляду відповідних матеріалів і містив пропозицію щодо подальшого вирішення питання про демонтаж павільйону.

Отже, правові наслідки для позивача пов`язуються не з фактом складення зазначених актів, а з прийняттям на їх підставі відповідних владних рішень, правомірність яких і є предметом судової перевірки у цій справі.

При цьому незгода позивача зі змістом зазначених актів або порядком їх складення не є самостійною підставою для їх скасування в судовому порядку. Такі заперечення підлягають перевірці під час оцінки законності рішень, для прийняття яких відповідні документи були використані.

У цій справі колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про недостовірність зафіксованих в акті огляду від 03.09.2025 відомостей або спростовували встановлені відхилення фактично розміщеної споруди від вимог паспорта прив`язки. Так само позивачем не наведено переконливих доводів, які б ставили під сумнів зафіксований актом Комісії факт нерозміщення вимоги про демонтаж у встановлений строк.

Таким чином, самі по собі заперечення щодо оформлення цих документів не свідчать про протиправність рішень, прийнятих відповідачами на їх підставі.

Щодо рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.09.2025 №2285 колегія суддів зазначає, що на час його прийняття паспорт прив`язки спірної тимчасової споруди був анульований, а отже, передбачена законом правова підстава для її розміщення була відсутня.

За таких обставин виконавчий комітет, вирішуючи питання про демонтаж павільйону, виходив із установленого факту недотримання позивачем вимог паспорта прив`язки, припинення його дії та подальшого збереження споруди на земельній ділянці без належної правової підстави.

При цьому позивач не довів наявності інших правових підстав для подальшого розміщення спірної тимчасової споруди, а також не надав доказів усунення виявлених порушень або приведення павільйону у відповідність до вимог паспорта прив`язки.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності прийняття виконавчим комітетом рішення про демонтаж спірної тимчасової споруди

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНЕ-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ - 6" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.