Постанова № 141379779 у справі № 460/13163/26 від 10.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Львів Справа № 460/13163/26 пров. № А/857/43583/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 285 липня 2026 року про відмову у забезпечення позову у справі № 460/13163/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування відмови протиправно, - (головуючий суддя Поліщук О.В., м. Рівне), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, оформлену повідомленням № 1334/4731 від 30 червня 2026 року, у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

28.07.2026 представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення комісії, оформленого повідомленням № 1334/4731 від 30 червня 2026 року, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, - до набрання законної сили рішенням суду у справі; заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , його посадовим та службовим особам, а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам військового управління, військовим частинам, навчальним центрам, збірним пунктам та будь-яким іншим органам чи посадовим особам, уповноваженим здійснювати заходи мобілізації, вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, вручення мобілізаційного розпорядження, направлення до навчального центру чи військової частини, переміщення, передачі або зарахування його до списків особового складу - до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що рішенням комісії відповідача, оформленого повідомленням від 30 червня 2026 року № 1334/4731, відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На думку заявника, прийняття ІНФОРМАЦІЯ_4 рішення про відмову у наданні відстрочки фактично позбавило заявника правового механізму захисту від призову під час мобілізації, внаслідок чого йому 20.07.2026 відповідачем було вручено повістку № 8351204 про виклик на 03.08.2026. На думку заявника, він може бути направленим до навчального центру або військової частини та зарахованим до списків особового складу під час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, стверджує що оскаржуване рішення комісії вже, на момент звернення до суду, містить очевидні ознаки протиправності, оскільки прийняте внаслідок неправильного застосування пункту 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що стало безпосередньою підставою для незаконної відмови заявнику у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. З огляду на наведене просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, яка фактично мотивована доводами адміністративного позову. Зокрема в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану увалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

29.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на апеляційну скаргу. З підстав, наведених у відзиві просить в задоволені апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до п.6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

П. 27 Порядку № 560 передбачено мету виклику громадян під час мобілізації.

Згідно з п. 90 Порядку № 560 резервісти та військовозобов`язані, які отримали повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, прибувають у строк та місце, зазначені в повістці для відправлення до військової частини (установи).

Відповідно п. 91 Порядку № 560 відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

Як вбачається з матеріалів справи до заяви про забезпечення позову додано повістку № 83512004 від 20.07.2026 у якій зазначено, що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 03.08.2026 для уточнення даних.

Однак доказів, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до позивача не надано.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспівмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Доводи заявника не підтверджують вірогідність набуття ним статусу військовослужбовця у зв`язку з призовом на військову службу та відправленням у військову частину, а отже факту очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам такими діями наразі судом не встановлено.

Крім того предметом оскарження в поданому позивачем позові є відмова відповідача, оформлена повідомленням № 1334/4731 від 30 червня 2026 року, у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак в заяві про забезпечення позову представник позивача просить також суд заборонити вчиняти будь які-дії щодо призову ІНФОРМАЦІЯ_5 його посадовим та службовим особам, а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам військового управління, військовим частинам, навчальним центрам, збірним пунктам та будь-яким іншим органам чи посадовим особам, уповноваженим здійснювати заходи мобілізації, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

При цьому відповідні територіальні чи структурні підрозділи, або відповідні посадові особи, яким позивач просить заборонити вчиняти зазначені у заяві про забезпечення позову дії, його представником не зазначено.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та відмовив в її задоволенні.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду першої інстанції від 28 липня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №460/813163/26 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар