Постанова № 141382595 у справі № 650/7407/25 від 10.11.2026

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/7407/25 Головуючий у 1-й інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/1324/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Радченка С.В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка «СуперКредит»

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Токаленко Валентина Михайлівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року, ухвалене у складі судді Хомик І.І., в цивільній справі за позовом Кредитної спілки «СуперКредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Кредитна спілка «Супер Кредит» (далі - КС, кредитна спілка) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 07 лютого 2019 року між КС «СуперКредит» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір кредитної лінії № СК10/024/19/74/17СЗ про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов`язався надати позичальнику кредит по типу кредитної лінії з кредитним лімітом у сумі 600 000 грн. У подальшому позичальник звертався до кредитодавця із заявами про надання в межах ліміту відкритої йому кредитної лінії траншу грошових коштів, які надавалися йому на протязі з 09.02.02019 року по 02.02.2022 року різними сумами, про що сторони укладали додаткові договори №1 - №79 про надання траншу.

07 лютого 2019 року між КС «СуперКредит», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладено Договір поруки № СК10/024/19/74/17СЗ відповідно до якого, ОСОБА_1 , як поручитель зобов`язався солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань за кредитним договором.

02 лютого 2022 року позичальник звернувся до кредитодавця із черговою заявою про надання в межах ліміту відкритої кредитної лінії траншу в сумі 76 000 грн. Відповідно сторони уклали Додатковий договір про транш №79, за яким кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 76 000 грн. Сторони погодили, що сума неповернутого кредиту на дату укладення даної угоди складає 491 050 грн. 43 коп. та погодили графік платежів. В порушення вказаних умов кредитного договору ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті процентів, яка станом на 06 листопада 2022 року становить 245 955.70 грн.

Частина відсотків, нарахованих за період з 03.02.2022 року по 06.11.2022 року була стягнута в примусовому порядку, за рішенням суду, з іншого поручителя. Сума боргу складає 221 717,30 грн., яку просить стягнути із відповідача.

Короткий зміст рішення суду І інстанції і мотиви його прийняття

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року позовні вимоги Кредитної спілки "СуперКредит" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «СуперКредит» 221 717,30 гривень суму залишку заборгованості по процентам за період з 03.02.2022 року по 06.11.2022 року і судовий збір 3 689,34 грн.

Задовольняючи позовні вимоги кредитної спілки, суд першої інстанції пославшись на норми матеріального права, що регулюють правовідносини зобов`язання, позики, поруки дійшов висновку, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти, однак останній порушив взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість по процентам за період з 03.02.2022 року по 06.11.2022 року в сумі 221 717.30 грн. та зазначив про необхідність стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору в сумі 3 689.34 грн, які належним чином підтверджені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Токаленко В.М., подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи.

Скарга мотивована тим, що суд не надав належної оцінки тому, що кредитний договір № СК10/024/19/74/17СЗ передбачав надання кредиту окремими траншами, а умови кожного конкретного траншу визначалися відповідним додатковим договором, яких у період з 09.02.2019 року по 02.02.2022 року було 79, і він заперечував проти того, що порука охоплює зобов`язання, які виникли внаслідок укладення подальших додаткових договорів без його участі, у тому числі траншів, отриманих після 24.01.2020 року.

Судом належним чином не перевірені його заперечення про те, що після 24.01.2020 року він не підписував додаткових договорів щодо отримання нових траншів та не надавав згоди на виникнення нових зобов`язань позичальника.

Наявність Договору поруки від 07.02.2019 року не звільняла суд від необхідності встановити, які саме зобов`язання позичальника охоплюються порукою та чи відповідає він за зобов`язаннями, на підставі яких позивачем визначено заявлену до стягнення суму.

Також судом не надано належної оцінки довідці № 164/20 від 24.01.2020 року, на яку він посилався у своїх запереченнях щодо припинення поруки, оцінивши її значення лише як підтвердження відсутності простроченої заборгованості станом на 24.01.2020 року, не надавши оцінки її змісту у сукупності з іншими доказами - із розрахунком заборгованості та документами щодо подальшого надання позичальнику траншів, не встановивши, яке значення має зазначена обставина для визначення обсягу зобов`язань, забезпечених порукою.

Істотне значення має те, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості між окремими траншами мали місце періоди повного погашення заборгованості.

Не надано судом належної оцінки його доводам щодо загальної суми коштів, виданих позичальнику за 79 траншами. Загальна сума цих коштів складає 2 160 049 грн. В той же час пунктом 1.1 Кредитного договору встановлено ліміт кредитування у розмірі 600 000 грн. Суд не з`ясував, чи є зазначена сума загальним обсягом коштів, які неодноразово надавалися та погашалися за окремими траншами, чи фактично одночасною заборгованістю позичальника перед кредитною спілкою.

Суд мав перевірити порядок надання та погашення окремих траншів, їх співвідношення із встановленим лімітом кредитування, а також визначити, яке саме зобов`язання існувало на момент виникнення заборгованості, заявленої до стягнення з нього як поручителя.

Кредитний договір кредитної лінії № СК10/024/19/74/17СЗ від 07.02.2019 року є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

Відзив позивача на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає, відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України перегляду рішення суду першої інстанції.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2026 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : Воронцова Л.П. (суддя - доповідач), Майданік В.В., Радченко С.В.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12 жовтня продовжено строк для усунення недоліків скарги.

15 жовтня 2026 року усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито провадження у справі, справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду на 10 листопада 2026 року на 13.15 год.

Встановлені судом обставини справи

07 лютого 2019 року між Кредитною спілкою «СуперКредит» з однієї сторони та членом кредитної спілки ОСОБА_2 (позичальник) з другої сторони, ОСОБА_3 (поручитель) з третьої сторони, ОСОБА_4 (поручитель) з четвертої сторони, ОСОБА_1 ( поручитель) з п`ятої сторони укладено кредитний договір кредитної лінії № СК10/024/19/74/17СЗ про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит по типу кредитної лінії з кредитним лімітом (загальним розміром) 600 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, цільового використання та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених цим Договором.

Кредитодавець зобов`язаний видати кредит повністю або окремими сумами (траншами) в межах кредитного ліміту згідно письмової заяви позичальника (п.1.2 Договору).

Згідно пп 4 п.1.3 Договору позичальник має право у разі відсутності порушень договору при поверненні попередніх траншів звернутись до кредитодавця з заявою про отримання чергового траншу в межах встановленого кредитного ліміту.

За приписами п.п. 2 п 2.4 Договору позичальник зобов`язаний повертати кредит та сплачувати нараховані проценти в порядку, визначеним останнім укладеним Додатковим договором про транш, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.4 Кредитного договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний сплачувати нараховані проценти і повертати передбачену графіком частину кредиту щомісяця не пізніше 07 числа, вказаного в Додатковому договорі про транш. Якщо кредит був частково повернутий достроково і в поточному місяці не виникає зобов`язання повертати передбачену графіком частину кредиту, позичальник зобов`язаний в будь-якому випадку сплатити не пізніше дати, вказаної в Додатковому договорі про транш, фактично нараховані в поточному місяці проценти на дату такого платежу.

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок суми кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Кількість днів у році приймається 365 (366 для високосного року). Проценти за користування кредитом нараховуються з наступного дня після надання кредиту позичальнику (перерахування на рахунок за дорученням позичальника або видачі готівкою, або спрямування суми виданого кредиту на цільовий внесок позичальника в додатковий капітал) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою, або спрямування коштів з цільового внеску позичальника в додатковий капітал за відповідною заявою на погашення заборгованості за кредитом) включно (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору кредитної лінії розмір базової процентної ставки за користування кредитом на дату видачу кредиту становить шістдесят шість процентів річних.

Кредитодавець має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати змінювану процентну ставку не частіше ніж один раз на один раз на місяць (п.3.4 Договору).

Протягом строку дії Кредитного договору кредитної лінії процентна ставка не змінювалася.

Згідно п.3.6 Договору сторони домовилися, що строк позовної давності за цим договором складає 10 років.

Пунктом 3.7 Кредитного договору кредитної лінії передбачено, що прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів.

07 лютого 2019 року між Кредитною спілкою «СуперКредит», з однієї сторони та ОСОБА_1 (поручителем) з другої сторони, членом кредитної спілки ОСОБА_2 з третьої сторони, укладено Договір поруки №СК10/024/19/74/17СЗ, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань позичальником за Кредитним договором кредитної лінії та додатками до нього, укладених між кредитодавцем та позичальником.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитодавцем в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Пунктом 3 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту укладення і діє протягом 96 місяців - до 07 лютого 2027 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

За заявами ОСОБА_2 про надання в межах ліміту відкритої за кредитним договором кредитної лінії у період із 09.02.2019 по 13.05.2019 між кредитодавцем та позичальником було укладено Додаткові договори про транші №1 - №20, за якими позивач надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 598 078,16 грн, за наслідками видачі яких, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №20 складає 598 078 грн 16 коп, У п. З Додаткових договорів про транш №№ 1- 20 було погоджено графік платежів.

Згідно розрахунку Кредитної спілки заборгованість позичальника станом на 23.10.2019 відсутня.

Відповідно до заяв ОСОБА_2 про надання в межах ліміту відкритої за кредитним договором кредитної лінії у період із 20.12.2019 по 07.04.2020 між кредитодавцем та позичальником було укладено Додаткові договори про транші №№ 21 - 41, за якими позивач надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 581 242,97 грн, за наслідками видачі яких, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №41 складає 581 242,97 грн. У п. З Додаткових договорів про транш №№ 21- 41 погоджено графік платежів.

Із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором вбачається відсутність заборгованості станом на 01.06.2020.

За заявами позичальника про надання в межах ліміту відкритої за кредитним договором кредитної лінії у період із 16.10.2020 по 01.09.2021 між кредитодавцем та позичальником було укладено Додаткові договори про транші №№42 - 73, за якими позивач надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 544 834,95 грн, за наслідками видачі яких, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №73 складає 544 834,95 грн. У п. З Додаткових договорів про транш №№ 42- 73 погоджено графік платежів.

Із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від вбачається, що станом на 07.01.2022 борг за кредитом становить 58 387,17 грн.

Відповідно до заяв ОСОБА_2 про надання в межах ліміту відкритої за кредитним договором кредитної лінії у період із 19.01.2022 по 02.02.2022 між кредитодавцем та позичальником було укладено Додаткові договори про транші №№74 - 79, за якими позивач надав позичальнику грошові кошти на загальну суму 491 050,43 грн, за наслідками видачі яких, сума неповернутого кредиту на дату укладення Додаткового договору про транш №79( 02.02.2022) складає 491 050,43 грн. У п. З Додаткових договорів про транш №№ 74- 79 погоджено графік платежів.

Згідно розрахунку по Кредитному договору кредитної лінії за період з 03.02.2022 року по 06.11.2022 року заборгованість позичальника перед кредитною спілкою по сплаті процентів станом на 06.11.2022 року складає 245 955,70 грн.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 вересня 2024 року, справа № 650/1108/24 стягнуто із ОСОБА_5 (поручителя) на користь Кредитної спілки «СуперКредит» заборгованість за процентами за період із 03.02.2022 по 06.11.2022 у розмірі 245 955,70 грн.

На виконання рішення суду у справі № 650/1108/24 у примусовому порядку стягнуто 24 238,40 грн., що підтверджується пр. 2/650/711/24 від 30.04.2024 року.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Статтею 556 ЦК України передбачено, що після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Згідно частини 1, 4 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) викладено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц).

Задовольняючи позовні вимоги кредитної спілки, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 , як позичальник за кредитним договором свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, яка з урахуванням вже частково стягнутої суми цього боргу із іншого поручителя, підлягає відшкодуванню відповідачем (одним із поручителів) , як солідарним із позичальником боржником.

Колегія суддів погоджується із висновком суду, оскільки він відповідає повно і всебічно встановленим обставинам справи, доказам, наданим сторонами, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та до нього суд дійшов із дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Токаленко В.М. про те, що кредитний договір № СК10/024/19/74/17СЗ передбачав надання кредиту окремими траншами, а умови кожного конкретного траншу визначалися відповідним додатковим договором, яких у період з 09.02.2019 року по 02.02.2022 року було 79, порука ж не охоплює зобов`язання, які виникли внаслідок укладення позичальником додаткових договорів без його участі, у тому числі траншів, отриманих після 24.01.2020 року, та не надав належної оцінки загальній сумі отриманих позичальником коштів, що складає 2 160 049 грн при кредитному ліміті 600 000 грн та довідці КС про відсутність у нього боргу за вказаним кредитним договором станом на 24.01.2020 підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Між кредитною спілкою «СуперКредит» і позичальником ОСОБА_2 07.02.2019 було укладено кредитний договір № СК10/024/19/74/17СЗ, п. 1.1 якого передбачав надання позичальнику кредит по типу кредитної лінії з кредитним лімітом (загальним розміром) 600 000 грн 00 коп.

Особливість кредитного договору у вигляді кредитної лінії полягає у тому, що після погашення заборгованості позичальником ліміт може повністю відновлюватися, і позичальнику знову доступні всі 600 000 грн, і так по колу протягом строку дії кредитного договору, всі 10 років.

За змістом погоджених сторонами умов кредитного договору ОСОБА_2 останній після погашення боргу за вже отриманими додатковими договорами траншу, має право на отримання кредиту на умовах кредитної лінії у межах ліміту 600 000 грн, яким ОСОБА_2 скористався у чотири етапи 1- й: отримав із 09.02.2019 по 13.05.2019 (додаткові договори №№1-20) 598 078, 16 грн кредиту, погасивши заборгованість станом на 23.10.2019; 2-й : із 20.12.2019 по 07.04.2020 (додаткові договори №№21-41) - 581 242,97 грн кредиту, погасивши заборгованість станом на 01.06.2020; 3-й : із 16.10.2020 по 01.09.2021 (додаткові договори №№ 42-73) грн - 544834, 95 кредиту, частково погасивши , залишок боргу станом на 07.01.2022 58 387,17 грн; 4-й: із 02.02.2022 по 06.11.2022 (додаткові договори №№ 74-79) на загальну суму 491 050,43 грн, кредит не погашено.

Саме 491 050,43 грн є непогашеною заборгованістю за кредитом ОСОБА_2 , яка погоджена позичальником та кредитодавцем відповідно до умов останнього додаткового договору про транш №79 від 02.02.2022, та на яку здійснено нарахування процентів за користування кредитом.

ОСОБА_1 , як поручитель, відповідно до погоджених умов договору поруки від 07.02.2019 (п.п. 1.1, 2.1) зобов`язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов`язань позичальником за Кредитним договором кредитної лінії та додатками до нього, укладених між кредитодавцем та позичальником, у тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Пунктом 3 Договору поруки визначено, що він діє протягом 96 місяців - до 07 лютого 2027 року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

Отже, ОСОБА_1 за умовами кредитного договору та договору поруки несе солідарну відповідальність із позичальником ОСОБА_2 за усіма укладеними додатковими договорами про надання траншу, без необхідності погодження із поручителем кожного із цих договорів.

З огляду на вище зазначене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про ненадання належної оцінки судом довідці кредитної спілки №164/20 від 24.01.2020 про відсутність у нього за зазначеним договором поруки боргу станом на 24.01.2020, оскільки вона не спростовує отримання позичальником після зазначеної дати нових траншів та неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором кредитної лінії.

Скаржником не оспорюється безпосередньо здійснений кредитодавцем розрахунок заборгованості по процентам, який відповідає умовам договору.

Посилання у скарзі на те, шо кредитний договір кредитної лінії № СК10/024/19/74/17СЗ від 07.02.2019 року є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є безпідставним і підлягає відхиленню.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачено :

1. У договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

2. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

3. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

4. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

5. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

6. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

7. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Токаленко В.М., вказуючи у скарзі на нікчемність договору кредитної лінії не зазначив яким саме вимогам статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» не відповідає договір, та які саме права його, як поручител, порушені ним.

Разом з тим колегія суддів, проаналізувавши зміст договору кредитної лінії № СК10/024/19/74/17СЗ від 07.02.2019, не вбачає підстав вважати його нікчемним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не гуртуються на законі, висновки суду не спростовують, тому підлягають відхиленню, рішення суду ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат колегія суддів не здійснює.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Токаленко Валентина Михайлівна залишити без задоволення, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складення повної постанови 10.11.2026.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

С.В. Радченко