Ухвала № 141388656 у справі № 17-6-12/01-10954 від 05.11.2026

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

05 листопада 2026 року м. Одеса Справа № 17-6-12/01-10954

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Цісельського О.В.,

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.,

секретар судового засідання: Лінник І.А.,

за участю представників учасників справи:

від Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС в Одеській області: Шушулков М.Д.,

від СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс": не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Воловець Наума І, керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями "Телнет" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, подану до канцелярії 05.11.2026 (вх. № 4507/26) про відвід колегії суддів: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційної скарги Воловець Наума І, керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями "Телнет" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 про відмову у роз`ясненні судового рішення, постановлену суддею Малярчук І.А. в м. Одесі, повний текст якої складено 28.08.2026

у справі № 17-6-12/01-10954

за позовом: Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС в Одеській області

до відповідача: СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс"

про скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 (суддя Юдова В.З.): задоволено позов ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс"; скасовано державну реєстрацію СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс"; постановлено Ліквідкомісії провести заходи по ліквідації та скасуванню підприємства.

04.02.2002 рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 набрало законної сили.

26.08.2026 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. № 2-1682/26) Воловець Наума І, представника засновників ЗАТ "Комсервіс", власника і керівника американського інвестора фірми "Telephone Intelligent Systems" (TIS), корпорації "American Technology Integrators, Inc" (ATI) та керівника української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями "Телнет" у вигляді ТОВ (далі - Воловець Наум І) про роз`яснення судового рішення по справі № 17-6-12/01-10954 за позовом ДПІ у Приморському районі м. Одеси до СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс" про скасування державної реєстрації.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями Господарського суду Одеської області від 26.08.2026 заяву від 26.08.2026 за вх. № 2-1682/26 по справі № 17-6-12/01-10954 розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв`язку з чим вказану заяву прийнято суддею Малярчук І.А. до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 по справі № 17-6-12/01-10954 відмовлено у розгляді заяви від 26.08.2026 (вх. № 2-1682/26) про роз`яснення судового рішення по справі № 17-6-12/01-10954.

10.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Воловець Наума І, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 по справі № 17-6-12/01-10954 про відмову у роз`ясненні судового рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026: відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Воловець Наума І на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 про відмову у роз`ясненні судового рішення по справі № 17-6-12/01-10954 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

17.09.2026 матеріали оскарження ухвали по справі № 17-6-12/01-10954 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

22.09.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 17-6-12/01-10954: апеляційну скаргу Воловець Наума І на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 у справі № 17-6-12/01-10954 залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду: доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у розмірі 3328,00 грн; доказів в підтвердження повноважень на представництво інтересів у Південно-західному апеляційному господарському суді; доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції; доказів направлення апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси та СП Українсько-американське ЗАТ "Комсервіс" шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

02.10.2026 на виконання вимог зазначеної ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява (вх. № 3650/26/Д2 від 02.10.2026) про усунення недоліків.

В період з 05.10.2026 по 09.10.2026 суддя Ярош А.І., яка є членом колегії у даній справі, перебувала у відпустці згідно наказу голови суду від 22.09.2026 № 260-в.

Після виходу судді Ярош А.І. з відпустки, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Воловець Наума І на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.08.2026 про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі № 17-6-12/01-10954; встановлено ДПІ у Приморському районі м. Одеси строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 26.10.2026; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 26.10.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; призначено справу № 17-6-12/01-10954 до розгляду на 05.11.2026 об 11:30.

27.10.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.11.2026: задоволено заяву Головного управління ДПС в Одеській області про заміну ДПІ у Приморському районі м. Одеси на його правонаступника; замінено ДПІ у Приморському районі м. Одеси його правонаступником - Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС в Одеській області.

04.11.2026 Воловець Наум І, керівник української юридичної особи з іноземними інвестиціями - фірми з іноземними інвестиціями "Телнет" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою (вх. № 3650/26/Д7), в якій просить видати йому належним чином посвідчені копії: заяви Головного управління ДПС в Одеській області про заміну ДПІ у Приморському районі м. Одеси її правонаступником; доданих до вказаної заяви документів; доказів направлення цих документів на адресу Воловець Наума І.

05.11.2026 до канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду від Воловець Наума І надійшла заява (вх. № 4507/26) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. від розгляду апеляційної скарги у справі № 17-6-12/01-10954.

В обґрунтування вказаної заяви Воловець Наум І зазначає про те, що обставинами, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності колегії суддів є те, що:

- за тиждень до дати призначення розгляду його апеляційної скарги колегія суддів розглянула основний довід апеляційної скарги - здійснила заміну ДПІ у Приморському районі м. Одеси його правонаступником - Державною податковою службою України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС в Одеській області, що, на думку скаржника, є порушенням приписів Конституції України та вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України;

- у відповідь на подану ним заяву про видачу йому належним чином посвідченої копії заяви Головного управління ДПС в Одеській області про заміну ДПІ у Приморському районі м. Одеси її правонаступником та доданих до вказаної заяви документів, Воловець Наум І отримав прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою документи, як зазначає останній, сумнівного характеру на 25 аркушах без супровідного листа та доказів надсилання Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу Воловець Наума І заяви про заміну ДПІ у Приморському районі м. Одеси на його правонаступника;

- виправляючи описку ухвалою суду від 02.11.2026, колегія суддів порушила вимоги ст.334 ГПК України;

- помилки та неточності, наявні в ухвалі суду, зроблено навмисно з метою ускладнення виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Воловець Наума І (вх. № 4507/26 від 05.11.2026) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. від розгляду апеляційної скарги у справі № 17-6-12/01-10954, дослідивши доводи вказаної заяви про відвід, колегія суддів дійшла наступного.

Колегія суддів зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до умов якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження… Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша - третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на те, що заява про відвід колегії суддів надійшла до суду 05.11.2026, тобто у день судового засідання, в силу приписів частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується колегією суддів у складі головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

Як вбачається з матеріалів справи № 17-6-12/01-10954, ухвалу від 12.10.2026 про відкриття апеляційного провадження Воловець Наум І отримав в приміщенні суду 14.10.2026, про що свідчить відповідна відмітка на вказаній ухвалі.

Таким чином, з урахуванням положень статті 38 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів наголошує на тому, що:

- відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі;

- з моменту отримання скаржником ухвали про відкриття апеляційного провадження (14.10.2026) і до моменту подачі скаржником заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. від розгляду апеляційної скарги (05.11.2026) минуло більше десяти днів;

- після спливу вказаного в статті 38 Господарського процесуального кодексу України строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу;

- про заміну Південно-західним апеляційним господарським судом позивача у справі № 17-6-12/01-10954 на його правонаступника Воловець Наум І дізнався 30.10.2026, отримавши ухвалу суду від 27.10.2026, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, в той час як заяву про відвід колегії суддів подано до суду 05.11.2026, а, відтак, скаржником пропущено визначений статтею 38 Господарського процесуального кодексу України дводенний строк на подачу заяви про відвід колегії суддів.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає за необхідне залишити заяву Воловець Наума І (вх. № 4507/26 від 05.11.2026) про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. від розгляду апеляційної скарги у справі № 17-6-12/01-10954 без розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Частиною третьою статті 38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відтак, доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та/або необ`єктивність колегії суддів в апеляційному провадженні у даній справі.

Натомість, ураховуючи положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України у контексті поданої заяви про відвід колегії суддів, судова колегія доходить висновку, що викладені у заяві аргументи та доводи зводяться до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів саме стосовно заявника, тобто зводяться до припущень заявника про те, що зазначене викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів.

Однак, колегія суддів зазначає, що приписами частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені заявником аргументи у заяві про відвід колегії суддів у справі № 17-6-12/01-10954 носять суб`єктивний характер та засновані на його припущеннях, зводяться до незгоди з процесуальними діями судді та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів при розгляді апеляційної скарги та в силу положень ч.4 ст.35 ГПК України не є підставою для відводу.

Щодо доводів заяви про відвід колегії суддів стосовно порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 334 ГПК України під час постановлення ухвали про виправлення описки в ухвалі суду від 27.10.2026, якою замінено позивача у справі його правонаступником, колегія суддів вважає необхідним зазначити також наступне.

Положення частин першої та п`ятої статті 334 ГПК України регулюють порядок заміни сторони виконавчого провадження або заміни боржника чи стягувача у виконавчому листі.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2002 по справі № 17-6-12/01-10954 не видавався, виконавче провадження не відкривалося, виконавчий документ до виконання не пред`являвся, а, відтак, заміна сторони її правонаступником здійснювалася в порядку загального процесуального правонаступництва відповідно до ст.52 ГПК України, а не в порядку виконання судового рішення на підставі ст.334 ГПК України.

Приписи ст.52 ГПК України, на відміну від норм ст.334 ГПК України, не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду заяви про процесуальне правонаступництво виключно в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

З огляду на викладене, посилання заявника на порушення судом вимог ст.334 ГПК України є помилковим та ґрунтується на неправильному тлумаченні норм процесуального права. Сама по собі незгода учасника справи з процесуальною формою розгляду заяви про заміну сторони (без проведення судового засідання) за відсутності встановлених законом порушень не свідчить про упередженість чи необ`єктивність складу суду та не є підставою для його відводу відповідно до ст.ст.35,36 ГПК України.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно із ч.11 ст.39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про відвід колегії суддів: головуючого судді Цісельського О.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І. від розгляду справи № 17-6-12/01-10954 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.11.2026 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді: Н.М. Принцевська

А.І. Ярош