Постанова № 141388765 у справі № 927/254/25 від 03.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. Справа№ 927/254/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Мальченко А.О.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Романенко К.О.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 03.11.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 29.09.2026

за скаргою Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича від 25.09.2026 на дії (бездіяльність) державного виконавця

у справі №927/254/25 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Малого приватного підприємства фірми «Астар»

до Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича

про розірвання договору та звільнення орендованого приміщення

орган, дії якого оскаржуються: Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

посадові особи органу ДВС, дії якого оскаржуються: державний виконавець

Пойда Н.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2026 у справі №927/254/25 скаргу від 25.09.2026 на дії (бездіяльність) державного виконавця повернуто Фізичній особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржник пропустив встановлений законом строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця, поважні причини для його поновлення відсутності, а тому скарга Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича від 25.09.2026 на дії (бездіяльність) державного виконавця залишена судом без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою визнати поважними наведені причини пропуску строку та направити матеріали скарги до суду першої інстанції для продовження розгляду; якщо апеляційний суд вважатиме неможливим самостійно вирішити питання поновлення строку, направити його на новий розгляд із вказівкою оцінити обставини у сукупності.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції обмежився формальною констатацією відсутності обґрунтованості поданого клопотання про поновлення строку, не з`ясувавши обставин, які безпосередньо стосуються обставин справи та можливості реалізації скаржником своїх процесуальних прав.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Малим приватним підприємством фірми «Астар» подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останньої.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 03.11.2026 представники учасників справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (ухвали суду від 26.10.2026) до їх електронних кабінетів та реєстрами поштових відправлень суду.

Водночас, 02.11.2026 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду (підсистему Електронний суд) від Малого приватного підприємства фірми «Астар» надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів оскарження, у березні 2025 року Мале приватне підприємство фірма «Астар» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича про:

- розірвання договору оренди №1/02 від 01.02.2022 щодо оренди частини нежитлової будівлі магазину «Валентина» позначеною літерою «А» в інвентарній справі Чернігівського бюро технічної інвентаризації (інвентарний № 7741) за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 20 (підвальне приміщення) загальною площею 142 кв.м;

- виселення суб`єкта підприємницької діяльності ФОП Рибалкіна В.М. з нежитлового приміщення, а саме нежитлової будівлі магазину «Валентина» позначеною літерою «А» в інвентарній справі Чернігівського бюро технічної інвентаризації (інвентарний № 7741) за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 20 (підвальне приміщення) загальною площею 142 кв.м, яке належить підприємству МПП фірма «Астар».

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі №927/254/25 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди №1/02 від 01.02.2022, укладений між Малим приватним підприємством фірма «Астар» (код ЄДРПОУ 22826048) та Фізичною особою - підприємцем Рибалкіним Владиславом Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо оренди частини нежитлової будівлі магазину «Валентина», позначеною літерою «А» в інвентарній справі Чернігівського бюро технічної інвентаризації (інвентарний № 7741), за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 20 (підвальне приміщення) загальною площею 142 кв.м; виселено суб`єкта підприємницької діяльності Фізичну особу- підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення, а саме нежитлової будівлі магазину «Валентина», позначеною літерою «А» в інвентарній справі Чернігівського бюро технічної інвентаризації (інвентарний № 7741), за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 20 (підвальне приміщення) загальною площею 142 кв.м, яке належить підприємству МПП фірма «Астар»; присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича на користь Малого приватного підприємства фірма «Астар» судовий збір в сумі 6056 грн.

21.07.2025 Господарським судом Чернігівської області видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2025 у справі №927/254/25.

25.09.2026 Фізичною особою-підприємцем Рибалкіним Владиславом Миколайовичем подано до суду скаргу на дії та акт державного виконавця Пойди Наталії Миколаївни від 24.08.2026, у якій просить суд:

1. Поновити строк на подання скарги щодо дій та акта державного виконавця Пойди Наталії Миколаївни від 24.08.2026;

2. Визнати неправомірними дії Пойди Н.М. з оформлення виконання рішення про примусове виселення актом від 24.08.2026 без відображення участі понятих і працівників поліції саме у виселенні та без підписів осіб, участь яких є обов`язковою за частинами четвертого і восьмою статті 66 Закону;

3. Витребувати у Центрального відділу ДВС первинні матеріали дій саме 24.08.2026 у ВП №78823486: акт виселення в первісному вигляді, повний опис майна, документи про фактичну участь понятих і працівників поліції саме у виселенні, наявні фото- та відеоматеріали, документи про передачу майна на зберігання з датою, переліком, місцем та підписами - для перевірки вимоги щодо дій та акта від 24.08.2026.

У поданій скарзі боржник повідомив про те, що дізнався про порушення його прав 27.08.2026 при отриманні нового пакету матеріалів АСВП. Пропуск строку на подання скарги мотивовано великим обсягом та фрагментарністю матеріалів (127 сторінок опису майна), значним часом для їх з`ясування і точного визначення оскаржуваних дій та виконавця.

25.09.2026 від Малого приватного підприємства фірми «Астар» надійшли заперечення, в яких останній зазначає, що посилання боржника на великий обсяг матеріалів як на поважну причину пропуску строку є маніпуляцією. Предметом скарги є недоліки акта про виселення від 24.08.2026, який складається лише з двох сторінок. Для виявлення відсутності підписів понятих у двосторінковому акті не потрібно майже місяць вивчати 127 сторінок опису зовсім іншого документа. Метою подання скарги саме 25.09.2026 є створення штучних перешкод для руху справи №927/254/25, оскільки 21.09.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив Ухвалу, якою витребував матеріали справи №927/254/25 з Господарського суду Чернігівської області для розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства фірми «Астар» на бездіяльність органу ДВС. Вважає дії боржника відвертим зловживанням процесуальними правами, спрямованими виключно на блокування передачі матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 340 ГПК України).

За приписами статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Як вже зазначалось 25.09.2026 Фізичною особою-підприємцем Рибалкіним Владиславом Миколайовичем подано до суду скаргу на дії та акт державного виконавця Пойди Наталії Миколаївни від 24.08.2026, у якій, серед іншого, просить суд поновити строк на подання даної скарги.

У статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

За умовами частин 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаргу на дії та акт державного виконавця була подана скаржником лише 25.09.2026, при цьому остання містить відповідне клопотання про поновлення строку для подання цієї скарги, проаналізувавши яке, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що Фізичною особою-підприємцем Рибалкіним Владиславом Миколайовичем не наведено обґрунтованих підстав для поновлення зазначеного процесуального строку з підтвердженням їх належними та допустимими доказами.

Реалізація права на подання скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця не може залежати від моменту, коли боржник фактично вирішив скористатися таким правом. Протилежний підхід означав би можливість довільного у часі перегляду судових наказів, що суперечить природі процесуальних строків як інструменту забезпечення ефективності та завершеності судового розгляду.

Забезпечення права на доступ до суду не є абсолютним і повинно здійснюватися у розумному балансі з іншими складовими верховенства права, зокрема, принципом правової визначеності. Встановлення чітких процесуальних строків та наслідків їх пропуску є легітимним засобом досягнення такого балансу, а їх дотримання - необхідною умовою довіри до судової системи.

Обов`язок доведення наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню зі скаргою на дії та акт державного виконавця, покладається саме на боржника. Такий обов`язок включає не лише наведення відповідних доводів, але й подання належних, допустимих та достатніх доказів їх існування. Непідтверджені припущення або загальні посилання на складні обставини не можуть вважатися виконанням цього обов`язку та не створюють підстав для відступу від імперативних приписів процесуального закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що несвоєчасне звернення зі скаргою на дії та акт державного виконавця, з огляду на наведені боржником доводи, які не підтверджені належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, натомість подання зазначеної заяви з істотним пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю заявника, який виступаючи боржником у даній справі, не проявив інтересу до цієї справи, хоча, діючи розумно та обачливо, повинен був розуміти наслідки своєї пасивної поведінки, тим більше, що в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Боржник зобов`язаний діяти добросовісно та розумно, забезпечуючи належну організацію своєї діяльності, у тому числі контроль за судовими провадженнями, в яких він бере участь.

Процесуальний строк звернення зі скаргою на дії та акт державного виконавця, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте боржник, звертаючись з такою скааргою з істотним пропуском строку, не надав жодних переконливих доказів реальної наявності у нього перешкод для реалізації права на подання скарги на дії та акт державного виконавця Пойди Наталії Миколаївни від 24.08.2026.

Відтак доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Чернігівської області норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 29.09.2026 про повернення скарги Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича від 25.09.2026 на дії (бездіяльність) державного виконавця без розгляду не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2026 у справі №927/254/25 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рибалкіна Владислава Миколайовича на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2026 у справі №927/254/25 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.09.2026 у справі №927/254/25 залишити без змін.

Матеріали справи №927/254/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 10.11.2026.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.О. Мальченко

Ю.Б. Михальська