Постанова № 141388919 у справі № 910/13628/25 від 04.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2026 р. Справа№ 910/13628/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н. М.

за участю представників:

від позивача: Михалевич М. М.

від відповідача: Майстров І .О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2026 (про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Слободчика Дмитра Григоровича) (повний текст ухвали складений 23.09.2026)

у справі № 910/13628/25 (суддя Ковтун С. А.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач"

про зобов`язання вчинити дії, стягнення 72 315, 54 грн

В С Т А Н О В И В :

Обставини справи, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/13628/25 за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" (ТОВ "Укрнафта-постач", відповідач) про зобов`язання передати дизельне паливо в талонах на суму 429 120, 00 грн. та стягнення 72 315, 54 грн штрафних санкцій за прострочення відповідачем виконання зобов`язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 910/13628/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов`язано ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн.

Стягнуто з ТОВ "Укрнафта-постач" на користь АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 42 277,14 грн пені, 30 038, 40 грн штрафу, 7 521, 53 грн судового збору.

06.05.2026 на виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва видані відповідні накази.

10.08.2026 через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Укрнафта-постач" звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця, у якій просив:

визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Слободчика Дмитра Григоровича щодо незакінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення в повному обсязі;

скасувати постанову приватного виконавця Слободчика Д. Г. від 31.07.2026 ВП № НОМЕР_1 щодо накладення штрафу на ТОВ "Укрнафта-постач" за невиконання судового рішення в розмірі 10 200 грн.

Заява мотивована тим, що під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин виконання судового рішення. Приватний виконавець перевіряв не факт передачі талонів, який був предметом судового рішення, а можливість їх використання на окремій автозаправній станції через певний час після передачі. Перевірка можливості отримання пального проводилась на АЗС, які не включені до переліку АЗС, погодженого сторонами в додатку № 3 до договору. Приватний виконавець вийшов за межі способу виконання, визначеного судом, та здійснив власне тлумачення резолютивної частини судового рішення.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2026 у справі № 910/13628/25 відмовлено повністю у задоволенні скарги ТОВ "Укрнафта-постач" на дії приватного виконавця Слободчика Д. Г.

Відмову у задоволенні скарги суд першої інстанції мотивував тим, що фізична передача дефектних паливних талонів (заблокованих, анульованих, з інших причин не можуть бути використані для отримання дизельного пального) не є виконанням рішення суду. В іншому випадку закриття виконавчого провадження нівелювало б рішення суду як акту правосуддя та підривало б підвалини конституційних засад обов`язковості судового рішення як одного з фундаментальних елементів правової держави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечень на неї

Не погодившись із постановленою ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2026 у справі № 910/13628/25, ТОВ "Укрнафта-постач" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та задовольнити скаргу на дії та бездіяльність приватного виконавця від 10.08.2026.

ТОВ "Укрнафта-постач" обґрунтовує апеляційну скаргу таким:

листом від 01.06.2026 № 254 ТОВ "Укрнафта-постач" повідомило приватного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку на підтвердження чого було надано видаткову накладну № ОТКР-00005545 від 30.04.2026, довіреність № АТЦ00000046 та акт приймання-передачі товару від 30.04.2026 до Договору №53-140 01-25-01366 від 09.06.2025;

08.05.2026 ТОВ "Укрнафта-постач" було реалізоване передбачене право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення до покупця. А тому з 09.05.2026 договір та всі зобов`язання за договором були припинені;

спроба отоварення паливних талонів відбулась після отримання повідомлення від постачальника про розірвання договору та припинення зобов`язань за ним;

приватний виконавець здійснив перевірку після спливу строку дії талонів, зазначеного у видаткові накладній, на автозаправних станціях, не визначених сторонами у договорі і без дослідження причин неможливості погашення талонів;

судом першої інстанції неповно досліджено обставини виконавчого провадження та неналежним чином застосовано положень статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження";

під час здійснення виконавчих дій приватний виконавець фактично перевіряв не факт передачі талонів, а можливість їх подальшого використання на автозаправних станціях, що не є тотожнім змісту судового рішення. Таким чином приватний виконавець фактично вийшов за межі способу виконання, визначеного судом, та здійснив власне тлумачення резолютивної частини судового рішення;

під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин виконання судового рішення;

приймаючи рішення про накладення штрафу, виконавець був зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, у тому числі і ті обставини, чому судове рішення не виконується боржником у встановлений приватним виконавцем строк.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрнафта-постач" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2026 у справі № 910/13628/25 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.11.2026.

Присутній у судовому засіданні 04.11.2026 представник ТОВ "Укрнафта-постач" просив задовольнити апеляційну скаргу.

Присутній у судовому засіданні представник АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Обставини справи

09.06.2025 АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Аварійно-технічний центр" (покупець) та ТОВ "Укрнафта-постач" (постачальник) уклали договір № 53-140-01-25-01366 за результатами торгів UA-2025-05-14-010570-a на закупівлю дизельного палива в талонах, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця дизельне паливо в талонах (далі - товар), що вказаний в специфікації (додаток № 1 до цього договору) (ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору талон спеціальний документ (номіналом 10, 20 літрів), переданий постачальником покупцю згідно з п. 4.1 договору, який підтверджує право покупця на вже оплачений товар та є зобов`язанням для постачальника видати покупцю фіксовану кількість товару певного номіналу і марки, який зберігається на автозаправних станціях (далі АЗС) постачальника (власних, орендованих/партнерських/ тих, що знаходяться у користуванні на інших договірних засадах (далі талон).

Згідно з п. 1.5 договору видача товару зі зберігання покупцю підтверджується фактом повернення талону постачальнику в мережі АЗС в обмін на виданий товар із зберігання, що підтверджується фіскальним чеком.

Загальна вартість товару згідно із специфікацією (додаток № 1 до договору) складає 429 120, 00 грн (п. 3.1 договору).

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 910/13628/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн. Стягнуто з ТОВ "Укрнафта-постач" на користь АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 42 277,14 грн пені, 30 038, 40 грн штрафу, 7 521, 53 грн судового збору.

06.05.2026 господарський суд міста Києва видав наказ про зобов`язання ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн.

Отже, предметом купівлі-продажу за договором № 53-140-01-25-01366 є саме дизельне паливо, талони на пальне - це спеціальні документи, який підтверджує попередню оплату фіксованої кількості дизельного пального і дає право отримати його на певній автозаправній станції (АЗС). А тому виконання рішення суду, як завершальної стадії судового провадження, пов`язано з передачею талонів певного номіналу, що дають право отримати визначену рішенням суду кількість пального (у літрах) на АЗС постачальника (власних, орендованих/партнерських/ тих, що знаходяться у користуванні на інших договірних засадах). Додаток 3 до договору № 53-140-01-25-01366 містить певний перелік таких АЗС, однак не виключний, оскільки додаток 2 до договору № 53-140-01-25-01366 поширює відпуск пального за талонами на всі АЗС постачальника (власних, орендованих/партнерських/ тих, що знаходяться у користуванні на інших договірних засадах), крім тих, що розташовані на тимчасово окупованих територіях.

30.04.2026, до видачі наказу суду про примусове виконання судового рішення, ТОВ "Укрнафта-постач" за видатковою накладною № ОТКР-00005545 передало АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 240 талонів номіналом по 20 літрів на отримання дизельного пального, та 480 талонів номіналом по 10 літрів на отримання дизельного пального. Строк дії переданих талонів до 09.06.2026.

ТОВ "Укрнафта-постач" надіслало АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" лист № 1188 від 08.05.2026 про одностороннє розірвання договору з тих підстав, що покупцем не отримано товар у строк та/або спосіб, встановлений договором.

11.05.2026 при спробі АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" отримати пальне на АЗС "Укрнафта" у м. Київ, вул. Берестейська, 166, за талоном (номінал 10 літрів), які були видані ТОВ "Укрнафта-постач" 30.04.2026, стягувачу відмовлено у видачі пального з підстави "не дозволено до погашення на касі". Про відмову представниками АЗС та представниками АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" складено відповідний акт про відмову у видачі пального.

Неможливість одержати пальне за вказаними талонами мала наслідком звернення АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" із заявою до приватного виконавця Слободчика Д. Г. про примусове виконання рішення.

01.06.2026 приватний виконавець Слободчик Д. Г. відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 та надав боржнику строк для добровільного виконання рішення відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

08.06.2026, після відкриття виконавчого провадження, АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" здійснило повторну спробу отримати пальне на АЗС "Укрнафта" у с. Давидківці, Хмельницька обл., за талонами (номінал 10 та 20 літрів), які були видані ТОВ "Укрнафта-постач" 30.04.2026. У видачі пального відмовлено з підстави "не дозволено до погашення на касі". Про відмову у видачі пального представниками АЗС та представниками АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" складено відповідний акт.

11.06.2026 боржник повідомив приватного виконавця (листом № 1387 від 11.06.2026, надійшов до виконавця 15.06.2026) про добровільне виконання рішення суду 30.04.2026, надавши копію видаткової накладної № ОТКР-00005545, акту приймання-передачі товару).

З метою перевірки виконання судового рішення 26.06.2026 приватний виконавець Слободчик Д. Г., здійснив спробу отримати пальне за виданим ТОВ "Укрнафта-постач" 30.04.2026 талонами (3 талони номіналом по 10 літрів) на АЗС "Укрнафта" у м. Києві, вул. Новоконстянтинівська, 46. У видачі пального відмовлено з такої підстави: "не дозволено до погашення на касі". Про відмову у видачі пального приватний виконавець склав акт.

Враховуючи неможливість отримання пального за талонами, що були передані ТОВ "Укрнафта-постач" 30.04.2026 АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", виконавець не закінчив виконавче провадження та 29.06.2026 ухвалив постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 5 100 грн за невиконання судового рішення.

Згідно частини другої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

29.07.2026 виходом виконавця за адресою: м. Київ, проспект В. Лобановського, 115, АЗС "Укрнафта" з представником АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (стягувача) з метою перевірки виконання судового рішення встановлено, що при спробі отримати пальне в кількості 40 л, талонами номіналом 20 л. № 10320004634929852, номіналом 20 л. № 103200046334930362, представниками вищезазначеної АЗС відмовлено з таким формулюванням: "не дозволено до погашення на касі", пальне отримати не вдалося, про що складено акт приватного виконавця.

Враховуючи неможливість отримання пального за талонами, що були передані ТОВ "Укрнафта-постач" 30.04.2026 АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", виконавець не закінчив виконавче провадження та 31.07.2026 ухвалив постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн за невиконання судового рішення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні скарги на дії і бездіяльність приватного виконавця.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

Згідно з положеннями статті 2 названого Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема обов`язковості виконання рішень.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Згідно зі статтею 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями статті 341 ГПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України", № 15729/07, від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункти 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005; заява № 38722/02).

У контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке.

Талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Талон надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. Крім цього, необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (пункт 10.3.3.1 Інструкції). Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (пункт 10.3.3.2 Інструкції).

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону/картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон/картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості. Отже, покупець як власник талонів/карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах/картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне (див. також постанову Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 903/666/22).

Водночас сам талон не підтверджує права власності на придбане пальне, а містить лише інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, попередньо оплачених. Підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а тільки підтверджує факт передачі талонів, які надають право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.

Замовник вважається таким, що фактично отримав товар лише після отоварення талонів на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).

Предметом договору є саме передача товару - дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9600 літрів на суму 429 120, 00 грн, тоді як талон, у розумінні підпунктів 1.2, 1.3 пункту 1 договору, є лише документом, який надає покупцю право на отримання товару.

Матеріалами справи підтверджено, що за умовами договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар - дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у цій справі №910/13628/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, позовні вимоги АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" задоволено повністю.Зобов`язано ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн. Стягнуто з ТОВ "Укрнафта-постач" на користь АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 42 277,14 грн пені, 30 038, 40 грн штрафу, 7 521, 53 грн судового збору.

Як стверджує ТОВ "Укрнафта-постач", на виконання умов договору та рішення суду у даній справі постачальником було передано покупцю дизельне паливо в талонах, що підтверджується видатковою накладною від 30.04.2026 № ОТКР-00005545 та актом приймання передачі.

ТОВ "Укрнафта-постач" надіслало АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" лист № 1188 від 08.05.2026 про одностороннє розірвання договору з тих підстав, що покупцем не отримано товар у строк та/або спосіб, встановлений договором.

Разом із тим, судом встановлено, що позивач не зміг отримати паливо на підставі отриманих талонів номіналом по 10 та 20 літрів на двох конкретних АЗС з такої причини: "не дозволено до погашення на касі", про що свідчать надані позивачем акти про відмову у видачі палива від 11.05.2026 та від 08.06.2026 (до закінчення строку дії паливних талонів).

З метою перевірки зазначених обставин приватним виконавцем 26.06.2026 та 29.07.2026 особисто здійснено перевірку, за результатами якої встановлена неможливість отримання дизельного пального за переданими боржником талонами з причини: "не дозволено до погашення на касі".

Тобто, відповідач наразі продовжує зберігати у себе дизельне паливо, а позивач не отримав даний товар у зазначеній кількості відповідно до умов договору.

Отже фактичного виконання рішення суду у цій справі не відбулося. Обставин отоварення позивачем талонів на АЗС не встановлено.

Твердження відповідача про виконання рішення суду шляхом передачі позивачу талонів не може вважатися виконанням рішення суду у цій справі, а отже у приватного виконавця були відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Щодо посилання скаржника на закінчення строку дії паливних талонів (до 09.06.2026), слід зазначити, що договір діє до 30.07.2026, а в частині розрахунків та виконання зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 10.1 договору). Також пунктом 4 додатку 2 до договору передбачена можливість проведення безоплатного обміну талонів на нові за тим же номіналом невикористаних замовником талонів у разі закінчення строку дії або проведення оновлення, переобліку, вилучення з обігу, блокування чи інших дій з боку учасника щодо виданих талонів як під час дії укладеного за результатами даної процедури договору, так і після закінчення строку дії щодо інших зобов`язань.

Щодо посилання ТОВ "Укрнафта-постач" на те, що 08.05.2026 ним було реалізоване передбачене право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення до покупця, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведених положень закону, одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже, є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і в разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо в договорі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18, у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи.

Досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору насамперед слід встановити, чи передбачено у конкретному випадку право односторонньої відмови від договору в позасудовому порядку та чи має місце порушення контрагентом договірного зобов`язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді.

Лист ТОВ "Укрнафта-постач" №1188 від 08.05.2026 стосується одностороннього розірвання договору з тих підстав, що покупцем не отримано товар у строк та/або спосіб, встановлений договором.

Слід зазначити, що у період дії договору та до моменту направлення позивачу листа про його одностороннє розірвання відповідач не висловлював жодних претензій щодо неналежності виконання позивачем умов укладеного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач двічі намагався отоварити талони на АЗС (отримати дизельне пальне на підставі цих талонів до закінчення строку їх дії), однак йому було відмовлено.

За таких обставини, колегія суддів вважає, що відповідач за відсутності встановлених в договорі та законодавстві підстав застосував право на відмову від договору.

Верховний Суд неодноразово наголошував і на тому, що оцінка доказів - це визначення їх об`єктивної дійсності, правдивості та достовірності. Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів (з огляду на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності) - є усунення суперечностей між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що випливають з отримуваної доказової інформації. Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. Водночас суд у кожному випадку повинен навести мотиви, з яких він приймає одні докази та відхиляє інші.

Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Стаття 79 ГПК України встановлює, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні сукупності обставин (стаття 86 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 26 травня 2026 року у справі № 922/2188/25 виснував, що зі змісту статті 79 ГПК України випливає, що обставина вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази на її спростування. Цей стандарт вимагає від суду зіставити докази обох сторін і визначити, чи є висновок про існування відповідної обставини вірогіднішим за протилежний. Принцип змагальності покладає тягар доказування на сторони, однак не зобов`язує суд вважати доведеною обставину лише тому, що одна зі сторін на ній наполягає. Такий висновок має ґрунтуватися на оцінці всієї сукупності доказів.

Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, застосовуючи стандарт переваги більш вагомих доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, без порушення норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваному судовому рішенні необхідного мотивування.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Колегія суддів, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судові витрати

Оскільки у скаржника не було обов`язку сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу, прийняту за результатом розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.09.2026 у справі №910/13628/25 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повну постанову підписано 09.11.2026.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко