ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2026 р. Справа№ 910/13628/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н. М.
за участю представників:
від позивача: Михалевич М. М.
від відповідача: Майстров І .О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2026 (про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню) (повний текст ухвали складений 07.08.2026)
у справі № 910/13628/25 (суддя Ковтун С. А.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач"
про зобов`язання вчинити дії, стягнення 72 315, 54 грн
В С Т А Н О В И В :
Обставини справи, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали
Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/13628/25 за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" (ТОВ "Укрнафта-постач", відповідач) про зобов`язання передати дизельне паливо в талонах на суму 429 120, 00 грн. та стягнення 72 315, 54 грн штрафних санкцій за прострочення відповідачем виконання зобов`язання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі № 910/13628/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, позовні вимоги задоволено повністю.
Зобов`язано ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн.
Стягнуто з ТОВ "Укрнафта-постач" на користь АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 42 277,14 грн пені, 30 038, 40 грн штрафу, 7 521, 53 грн судового збору.
06.05.2026 на виконання зазначеного рішення господарським судом міста Києва видані відповідні накази.
16.07.2026 через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Укрнафта-постач" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у якій просив:
визнати наказ господарського суду міста Києва № 910/13628/25 від 06.05.2026 таким, що не підлягає виконанню;
зупинити виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/13628/25 від 06.05.2026 на час розгляду цієї заяви.
Заява мотивована тим, що: рішення суду у цій справі добровільно виконано боржником шляхом передачі стягувачу паливних талонів; обов`язок боржника щодо відпуску палива за паливними талонами після 09.06.2026 є припиненим, у зв`язку із спливом строку дії паливних талонів.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2026 у справі № 910/13628/25 відмовлено ТОВ "Укрнафта-постач" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва № 910/13628/25 від 06.05.2026 таким, що не підлягає виконанню.
Відмову у задоволенні заяви суд першої інстанції мотивував тим, що наведені ТОВ "Укрнафта-постач" обставини не стосуються припинення обов`язку останнього передати позивачеві дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО, Україна, кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн в примусовому порядку, і не є такими, що свідчать про можливість визнання наказу господарського суду міста Києва від 06.05.2026 таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечень на неї
Не погодившись із постановленою ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2026 у справі № 910/13628/25, ТОВ "Укрнафта-постач" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та визнати наказ господарського суду міста Києва № 910/13628/25 від 06.05.2026 таким, що не підлягає виконанню, зупинити його виконання на час розгляду апеляційної скарги.
ТОВ "Укрнафта-постач" обґрунтовує апеляційну скаргу таким:
обов`язок постачальника щодо відпуску палива за паливними талонами після 09.06.2026 є припиненим, що в свою чергу робить неможливим отоварення талонів згідно наказу на примусове виконання рішення суду та умов договору;
суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не надав жодної правової оцінки видатковій накладній № ОТКР-00005545 від 30.04.2026 та акту приймання-передачі підписаними між сторонами щодо передачі дизельного палива в талонах, а також строку дії паливних талонів;
рішення суду у цій справі стосується лише спору щодо причин та обставин не отримання паливних талонів покупцем у строк встановлений договором, а не неможливістю отримання пального за такими талонами. Разом з тим, судове рішення не підміняє собою умови договору укладеного між сторонами та не робить недійсним такий договір, а отже таке рішення підлягає виконанню з врахуванням умов договору та не може суперечити йому.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 (колегія суддів у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрнафта-постач" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2026 у справі № 910/13628/25 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.10.2026.
У судовому засіданні 14.10.2026 протокольно оголошено перерву до 04.11.2026.
Присутній у судовому засіданні 04.11.2026 представник ТОВ "Укрнафта-постач" просив задовольнити апеляційну скаргу.
Присутній у судовому засіданні представник АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
За змістом абзацу першого частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною другою статті 328 ГПК України унормовано, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що процесуальне законодавство передбачає дві групи підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме: 1) помилкове видання виконавчого документа; 2) відсутність обов`язку боржника.
Звідси підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язання переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); якщо виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09.09.2021 у справі № 824/67/20 та від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.
Зі змісту частини другої статті 328 ГПК України вбачається, що законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Щодо процесуально-правових підстав колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 913/355/24 та відповідно до яких помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено у виконавчий лист з помилками, внаслідок цього обсяг обов`язків, що покладено на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією: виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника; визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Втім, з аналізу доводів заяви боржника у цій справі слідує, що підставою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявник вважає не помилкову видачу наказу, а відсутність у нього обов`язку з відпуску дизпалива по талонам у зв`язку із закінченням строку їх дії та добровільним виконанням рішення суду шляхом передачі стягувачу паливних талонів.
Станом на час розгляду заяви боржника про визнання виконавчого документа (наказу господарського суду, виданого на примусове виконання рішення) таким, що не підлягає виконанню, рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2026, на підставі якого виданий наказ на примусове його виконання, не скасоване судом, а доказів виконання цього рішення саме після його ухвалення заявником не надано.
У контексті доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке.
Талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Талон надає право отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).
Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. Крім цього, необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (пункт 10.3.3.1 Інструкції). Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (пункт 10.3.3.2 Інструкції).
За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону/картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон/картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару відповідного асортименту та кількості. Отже, покупець як власник талонів/карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах/картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне (див. також постанову Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 903/666/22).
Водночас сам талон не підтверджує права власності на придбане пальне, а містить лише інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, попередньо оплачених. Підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а тільки підтверджує факт передачі талонів, які надають право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Замовник вважається таким, що фактично отримав товар лише після отоварення талонів на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).
Предметом договору є саме передача товару - дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9600 літрів на суму 429 120, 00 грн, тоді як талон, у розумінні підпунктів 1.2, 1.3 пункту 1 договору, є лише документом, який надає покупцю право на отримання товару.
Матеріалами справи підтверджено, що за умовами договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар - дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9600 літрів на суму 429 120, 00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у цій справі №910/13628/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026, позовні вимоги АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "Укрнафта-постач" поставити АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" дизельне паливо (талони) ДП-Л-Євро5-ВО, Україна номіналом 10, 20 літрів кількістю 9 600 літрів на суму 429 120, 00 грн. Стягнуто з ТОВ "Укрнафта-постач" на користь АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" 42 277,14 грн пені, 30 038, 40 грн штрафу, 7 521, 53 грн судового збору.
Як стверджує ТОВ "Укрнафта-постач", на виконання умов договору та рішення суду у даній справі постачальником було передано покупцю дизельне паливо в талонах, що підтверджується видатковою накладною від 30.04.2026 № ОТКР-00005545 та актом приймання передачі.
ТОВ "Укрнафта-постач" надіслало АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" лист № 1188 від 08.05.2026 про одностороннє розірвання договору з тих підстав, що покупцем не отримано товар у строк та/або спосіб, встановлений договором.
Разом із тим, встановлено, що позивач не зміг отримати паливо на підставі отриманих талонів номіналом по 10 та 20 літрів на двох конкретних АЗС з такої причини: "не дозволено до погашення на касі", про що свідчать надані позивачем акти про відмову у видачі палива від 11.05.2026 та від 08.06.2026 (до закінчення строку дії паливних талонів).
З метою перевірки зазначених обставин приватним виконавцем 26.06.2026 особисто здійснено перевірку, за результатами якої встановлена неможливість отримання дизельного пального за переданими боржником талонами з причини: "не дозволено до погашення на касі".
Тобто, відповідач наразі продовжує зберігати у себе дизельне паливо, а позивач не отримав даний товар у зазначеній кількості відповідно до умов договору.
Отже фактичного виконання рішення суду у цій справі не відбулося. Обставин отоварення позивачем талонів на АЗС не встановлено.
Твердження відповідача про виконання рішення суду шляхом передачі позивачу талонів не може вважатися виконанням рішення суду у цій справі, а отже немає підстав для визнання наказу у цій справі таким, що не підлягає виконанню.
Щодо посилання скаржника на закінчення строку дії паливних талонів (до 09.06.2026), слід зазначити, що договір діє до 30.07.2026, а в частині розрахунків та виконання зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 10.1 договору). Також пунктом 4 додатку 2 до договору передбачена можливість проведення безоплатного обміну талонів на нові за тим же номіналом невикористаних замовником талонів у разі закінчення строку дії або проведення оновлення, переобліку, вилучення з обігу, блокування чи інших дій з боку учасника щодо виданих талонів як під час дії укладеного за результатами даної процедури договору, так і після закінчення строку дії щодо інших зобов`язань.
За таких обставин, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 27.07.2026 дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявником наявності у спірних правовідносинах визначених статтею 238 ГПК України підстав для визнання відповідного виконавчого документу (наказу господарського суду міста Києва від 06.05.2026, виданого у справі №910/13628/25 на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2026) таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Колегія суддів, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-постач" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2026 у справі №910/13628/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повну постанову підписано 09.11.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко