Ухвала № 141390149 у справі № 490/4516/25 від 05.11.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 490/4116/25

провадження № 61-13661ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва

від 11 травня 2026 року задоволено частково позов ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме:

- надання клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин його пропуску;

- надання нового тексту апеляційної скарги із обґрунтуванням, чим порушує її права відмова суду першої інстанції у стягненні з неї пені та комісії, або зазначення про оскарження рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року у відповідній частині;

- надання доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу відповідно до вимог статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (із описом вкладення до поштового відправлення у разі направлення копії апеляційної скарги засобами поштового зв`язку).

Недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 не усунуто: клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу відповідно до вимог статті 43 ЦПК України не надано, судовий збір не сплачено.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Миколаївського апеляційного суду з апеляційними скаргами на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року. Ухвала Миколаївського апеляційного суду

від 07 жовтня 2026 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження, набрала законної сили та не скасована в установленому законом порядку, у зв`язку з чим у відкритті провадження за апеляційною скаргою відмовлено на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України.

26 жовтня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та зупинити їх виконання.

Касаційна скарга обгрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Щодо оскарження рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Тлумачення частини першої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана за умови апеляційного перегляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року не переглядалось

в апеляційному порядку по суті.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки рішення Центрального районного суду міста Миколаєва

від 11 травня 2026 рокусудом апеляційної інстанції не переглядалось по суті, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду

від 20 жовтня 2026 року

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавець установив імперативну заборону на відкриття апеляційного провадження за скаргою тієї самої особи на те саме судове рішення за наявності чинної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за попередньою апеляційною скаргою цієї особи.

Зазначене процесуальне обмеження спрямоване на забезпечення принципу правової визначеності та недопущення повторного ініціювання апеляційного перегляду судового рішення за обставин, коли питання про відкриття апеляційного провадження вже було вирішено судом апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції установлено, що заявник уже зверталася до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, уточнення змісту апеляційної скарги та надання доказів направлення її копії іншому учаснику справи.

Оскільки заявник у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги не усунула, ухвалою Миколаївського апеляційного суду

від 07 жовтня 2026 року їй відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Надалі, 15 жовтня 2026 року, тобто після постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, заявник повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на те саме рішення суду першої інстанції.

При цьому ухвала Миколаївського апеляційного суду

від 07 жовтня 2026 року набрала законної сили, не була скасована

в установленому законом порядку та залишалася чинною на момент повторного звернення заявниці з апеляційною скаргою.

Незгода заявниці з попередньою ухвалою могла бути реалізована шляхом її касаційного оскарження, однак не шляхом повторного подання апеляційної скарги на те саме судове рішення.

Отже, встановивши, що заявник повторно подала апеляційну скаргу на судове рішення, щодо якого вже постановлено ухвалу про відмову

у відкритті апеляційного провадження, яка на момент повторного звернення залишалася чинною, Миколаївський апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 358 ЦПК України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга в частині оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року

є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити.

За таких обставин касаційний суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, питання про зупинення виконання рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року колегія суддів не розглядає.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 травня 2026 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська