Ухвала № 141391083 у справі № 914/1266/26 від 10.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.11.2026 Справа № 914/1266/26

За позовом: Фізичної особи-підприємця Зініч Володимира Олександровича, м. Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Щит"

про: стягнення заборгованості

у справі №914/1266/26

За зустрічним позовом: Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельного кооперативу "Щит"

до: Фізичної особи-підприємця Зініч Володимира Олександровича, м. Львів

Про: розірвання договору та стягнення коштів

Суддя Коссак С.М.

За участі секретаря Полюхович Х.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваленко Ю.О. - представник (в режимі відеоконференції);

Від відповідача: Цимбала І.З. - представник; Тимчина А.М. - кервіник

На розгляд Господарського суду Львівської області через систему "Електронний суд" представником позивача - Фізичної особи-підприємця Зініч Володимира Олександровича подано позовну заяву до відповідача Гаражно-будівельного кооперативу "Щит", м. Львів , в якій просить: стягнути з відповідача на користь позивача 1 475 328,37грн. заборгованості, якої: 1 137 200,00грн. - основний борг, 70 218,33грн. - 3% річних, 267 910,04грн. - інфляційні втрати; зобов`язати Гаражно-будівельний кооператив "Щит" виконати зобов`язання в натурі згідно з Додатком №6 до Договору №21/09/20-А-Л від 21.09.2020 року, а саме: передати у власність ФОП Зінічу Володимиру Олександровичу два гаражні бокси (закритого типу) загальною площею не менше 40,0 кв.м. в об`єкті будівництва по вул. Б.І. Антонича у м. Львові, та вчинити всі необхідні дії для юридичного оформлення права власності на вказані об`єкти; у разі відсутності фізичної можливості передачі вказаних об`єктів у натурі, стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Щит" на користь ФОП Зініча В.О. їх вартість у грошовому еквіваленті в розмірі 650 000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року прийнято зустрічну позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельного кооперативу "Щит", м. Львів до Фізичної особи-підприємця Зініч Володимира Олександровича, м. Львів про розірвання договору та стягнення коштів - до розгляду. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/1266/26 та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні разом з первісним позовом 09.07.2026 о 14:00 год.

Позивачем подано 09.11.2026 року клопотання (вх.№ 5237/26) про постановлення окремої ухвали у порядку ст. 246 ГПК України у зв`язку з систематичним зловживанням стороною Відповідача своїми процесуальними правами, недотриманням встановленого судом строку для надання експертної оцінки, а також порушенням вимог представником Відповідача адвокатом Цимбалою І.З. ч. 2 ст. 170 ГПК України щодо надсилання копії клопотання та доданих документів у розумний строк усім учасникам справи, а саме представнику Позивача.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Відповідно до ст.43 ГПК України Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18 (провадження № 61-993св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 932/4154/22 (провадження № 61-10679св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 686/16569/22 (провадження № 61-1306св23)).

Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).

Суд зазначає, що 05.11.2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача за первісним позовом подано клопотання за вх.№31567/26 від 06.11.2026 року про долучення до матеріалів справи доказів, у якому просить суд поновити ГБК «Щит» строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи докази згідно вказаного додатку, зокрема експертний висновок. До поданого клопотання надано докази надіслання його до наявного електронного кабінету ФОП Зінічу Володимиру Олександровичу, що підтверджується квитанцією №9486784, відповідно до якої клопотання доставлено 05.11.2026 року.

У протоколі судового засідання від 29.10.2026 року зазначено, що враховуючи наявний договір № 504/10/26 про проведення робіт з експертної оцінки від 22.10.2026 року наданий відповідачем, оголосити перерву та надати його протягом 5 днів. У зв`язку з пропуском одного дня, клопотання про продовження строку було задоволено.

При цьому суд зауважує, що клопотання (вх.№5237/26) позивача за первісним позовом надіслано учасникам справи та суду за день до судового засідання - 09.11.2026 року. Судове засідання по розгляду справи відбулося 10.11.2026 року, відтак позивач мав достатньо часу для ознайомлення з поданим клопотанням з доданими доказами. Про те враховуючи принцип рівності сторін, змагальності та диспозитивності, завдання господарського судочинства, передбачені ст.2 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні і надав можливість позивачу за первісним позовом ознайомитися з експертним висновком та надати свої пояснення.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Статтею 170 ГПК України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

Суд зазначає, що обставини наведені позивачем у поданому клопотанні по суті зводяться до заперечень на подане клопотання відповідача про долучення доказів, на якій судом надано строк і які входять в предмет доказування для з`ясування всіх обставин у справі, однак, не є підставами для постановлення окремої ухвали у порядку статті 246 ГПК України.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою перешкоджання розгляду справи.

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави). Відтак доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково. Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Керуючись статтями 43, 233, 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача за вх.№5237/26 від 09.11.2026 року про постановлення окремої ухвали відмовити.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Коссак С.М.