БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.11.2026
Справа № 497/1343/25
Провадження № 4-с/497/12/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.26 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участі секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , особа дії якої оскаржуються начальник Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови -
ВСТАНОВИВ:
19.10.2026 року через систему «Електронний суд» (завантажена в системі 16.10.2026) до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії органу примусового виконання, якою заявник просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 07.10.2026 року у виконавчому провадженні № 80383317 про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведенні виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року та 25.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 .
- зобов`язати Начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Івашинського Вячеслава Івановича усунути порушення, допущені під час винесення оскаржуваної постанови, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що в провадженні Болградського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №497/1343/25 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір?ю.
27.10.2025 року ухвалою Болградського районного суду Одеської області у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №497/1343/25 за позовом (який був визнаний судом первісним) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради про визначення місця проживання дитини із матір`ю відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03.02.2026 року у справі №497/1343/25 було задоволено заяву про забезпечення позову та зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 ) передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 , без участі батька та інших осіб, з можливістю ОСОБА_2 забирати дитину до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 :
- кожну неділю місяця з 10 годин до 17 годин, та передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) дитини з матір`ю на період святкових днів, на день народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 годин до 17 годин, на період канікул - друга половина осінніх, зимових, весняних, літніх шкільних канікул з 10:00 год. першого дня вказаного періоду до останнього дня вказаного періоду.
На виконанні у Болградському відділі державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80383317 з примусового виконання постанови №497/1343/25, виданої 02.03.2026 року Одеським апеляційним судом.
07.10.2026 року державним виконавцем винесено постанову у ВП №80383317 про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведення виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року, 25.10.2026 року державним виконавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , заперечує проти залучення практичного психолога ОСОБА_3 до проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80383317.
Його позиція зумовлена не небажанням виконувати судове рішення, а конкретними обставинами, пов`язаними з психологічним супроводом його малолітньої доньки, її емоційним станом та наявністю іншого психолога, з яким дитина вже має довірчі стосунки.
1. Державним виконавцем не враховано наявність психолога, з яким дитина вже працює та має довірчі стосунки.
Постановами державного виконавця від 21.07.2026 року, 04.08.2026 року, 11.08.2026 року, 12.08.2026 року, 30.09.2026 року та 07.10.2026 року до участі у виконавчих діях залучалася ОСОБА_6 - психолог Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг».
Крім того, 09.10.2026 року ОСОБА_6 була залучена як психолог до участі у цивільній справі № 497/1343/25.
Донька ОСОБА_7 також відвідує зазначену установу, де психолог ОСОБА_6 спостерігає за її емоційним станом, проводить із нею бесіди та здійснює психологічний супровід. Між дитиною та цим психологом сформувалися теплі, довірчі стосунки, що має істотне значення з огляду на вік дитини та її реакції на ситуацію, яка склалася навколо виконання судового рішення.
За таких обставин заявник вважає, що залучення іншого психолога потребує належного обґрунтування такої необхідності, зокрема з`ясування, чому подальший супровід психологом, з яким дитина вже знайома та якому довіряє, є недостатнім.
2. Наявні обґрунтовані питання щодо професійної кваліфікації та відповідності ОСОБА_3 завданням психологічного супроводу дитини.
13.08.2026 року ОСОБА_2 подала заяву начальнику відділу державної виконавчої служби про те, що нею буде залучено психолога ОСОБА_3 під час проведення 16.08.2026 року зустрічі з дитиною ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
16.08.2026 року ОСОБА_2 прибула разом із психологом ОСОБА_3 до місця проживання дитини: АДРЕСА_1 .
Однак присутність ОСОБА_3 викликала у дитини виражене небажання брати участь у зустрічі: ОСОБА_7 категорично відмовлялася виходити з будинку, не бажала контактувати з психологом та навіть виходити на подвір`я для проведення зустрічі з матір`ю відповідно до встановленого графіка.
За таких обставин, усвідомлюючи необхідність уникнення додаткового психологічного та емоційного навантаження на дитину, ОСОБА_1 запросив ОСОБА_2 до подвір`я, надавши їй можливість провести час із донькою без примушування останньої до взаємодії з психологом, присутність якого дитина сприймала негативно.
За результатами зазначеної події ОСОБА_3 склала довідку про обставини прибуття для здійснення психологічного супроводу зустрічі матері та дитини від 16.08.2026 року. У цій довідці самою ОСОБА_3 зафіксовано, що їй не вдалося поспілкуватися з дитиною та безпосереднього контакту з ОСОБА_4 психолог не мала.
Таким чином, зазначений документ не підтверджує досягнення будь-якого позитивного результату психологічного супроводу, а навпаки, засвідчує відсутність контакту між психологом і дитиною та неможливість налагодити взаємодію в конкретній ситуації.
Виникає логічне питання: якою була практична мета залучення психолога, який раніше не працював із дитиною, не мав із нею довірливого контакту та не зміг його встановити під час виконавчих дій?
Заявник ОСОБА_1 як батько, не розуміє з якою метою ОСОБА_2 своїми діями створює для власної доньки додаткове емоційне навантаження, замість того щоб докладати зусиль для відновлення її довіри, відчуття безпеки та психологічного комфорту.
Мати добре знає, що донька ОСОБА_8 після певних пережитих обставин стала замкнутою у спілкуванні з незнайомими людьми, що встановлення довірливого контакту з нею потребує часу, терпіння та особливо делікатного підходу. Попри це, замість урахування індивідуальних особливостей дитини та її емоційної готовності до взаємодії, ОСОБА_2 залучає до зустрічі психолога, з яким донька ОСОБА_8 раніше не працювала та якого не знає.
Окрім цього, заявником ОСОБА_1 було подано до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації скаргу щодо перевірки професійної кваліфікації, компетентності, правових підстав та дотримання етичних норм діяльності практичного психолога ОСОБА_3 .
У відповіді Департаменту зазначено, що « ОСОБА_3 не проходила атестацію понад десять років, остання атестація відбулася у 2015 році, попри зазначену Департаментом вимогу щодо її проведення кожні п`ять років». Діяльність практичного психолога закладу освіти, у тому числі приватного, базується на дотриманні чинного законодавства України, етичних норм професійної діяльності та захисті прав і законних інтересів усіх учасників освітнього процесу».
Заявник вважає, що залучення до психологічного супроводу малолітньої дитини особи, щодо професійної кваліфікації та дотримання вимог атестації якої наявні офіційно підтверджені питання, є неприпустимим без належної перевірки її професійної відповідності та правових підстав участі у виконавчих діях. Адже йдеться про психологічний стан дитини, яка потребує особливо делікатного підходу, професійної компетентності та дотримання етичних стандартів. За відсутності підтвердження належної професійної відповідності залученої особи виникають обґрунтовані сумніви щодо того, чи може вона забезпечити кваліфікований і психологічно безпечний супровід дитини, а її участь без попереднього з`ясування цих обставин створює ризик додаткового емоційного напруження та негативного впливу на дитину. Особливо з огляду на те, що вже залучався інший психолог, із яким ОСОБА_8 має довірчі стосунки, а під час попередньої участі ОСОБА_3 встановити контакт із дитиною не вдалося.
Таким чином, повторне залучення ОСОБА_3 за таких обставин створює ризик повторення ситуації, коли психолог не може встановити контакт із дитиною, а сама участь такого спеціаліста не сприяє налагодженню спілкування матері з донькою.
Психолог ОСОБА_3 залучена матір`ю на договірній та платній основі, тобто перебуває з нею у приватних фінансово-договірних відносинах. За таких обставин виникає обґрунтоване питання щодо незалежності та неупередженості оцінки поведінки дитини, особливо з огляду на те, що психолог залучається однією зі сторін сімейного спору, а не визначається як незалежний фахівець для об`єктивного з`ясування потреб та емоційного стану малолітньої дитини.
Сам по собі факт договірних відносин із матір`ю не доводить упередженості психолога, однак вимагає особливої обережності під час оцінювання його висновків та використання складених ним документів у виконавчому провадженні.
3. Під час організації виконавчих дій мають ураховуватися найкращі інтереси дитини та її психологічний стан.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Конвенції передбачено право дитини, здатної сформулювати власні погляди, вільно висловлювати їх з усіх питань, що її стосуються, з урахуванням її віку та зрілості.
Відповідно до статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному судовим рішенням.
Зявник ОСОБА_1 не заперечує проти виконання зазначеного судового рішення та не має наміру ухилятися від покладених на нього обов`язків. Водночас вважає, що організація виконавчих дій має здійснюватися з урахуванням віку дитини, її емоційного стану, попереднього досвіду спілкування з залученими спеціалістами та необхідності уникнення додаткового психологічного навантаження.
За наявності психолога ОСОБА_6 , з яким дитина вже працює та має довірчі стосунки, залучення ОСОБА_3 всупереч інтересів ОСОБА_1 має бути належним чином обґрунтоване.
Таким чином, заявник вважає, що під час винесення постанови від 07.10.2026 року державним виконавцем не було належним чином ураховано обставини, які мають значення для організації виконавчих дій та забезпечення прав і законних інтересів малолітньої дитини.
4. Щодо надмірного психологічного та емоційного навантаження на дитину внаслідок залучення додаткового психолога.
Залучення до виконавчих дій одночасно двох психологів створює для малолітньої дитини надмірне психологічне та емоційне навантаження, оскільки вона змушена знову й знову взаємодіяти з новими для неї дорослими, пристосовуватися до їхньої присутності, реагувати на їхні запитання та спроби встановити контакт. Замість забезпечення спокійних і безпечних умов дитина фактично опиняється в ситуації повторюваного психологічного втручання, що може посилювати її тривожність, внутрішнє напруження, відчуття небезпеки та емоційний дискомфорт.
Особливо неприпустимим є те, що за наявності психологині ОСОБА_6 , з якою дитина вже має довірчі стосунки, державний виконавець залучає ще одного фахівця, не обґрунтувавши, чому наявного психологічного супроводу недостатньо.
Примусове повторення таких спроб без належного врахування емоційного стану дитини ризикує не сприяти виконанню судового рішення, а поглиблювати її психологічний дискомфорт і формувати ще більшу тривогу перед подальшими виконавчими діями.
За таких обставин залучення додаткового психолога без доведеної необхідності є невиправданим втручанням у психологічний простір дитини та не відповідає вимозі першочергового врахування її найкращих інтересів.
Ухвалою від 23.10.2026 року відкрито провадження за даною скаргою та призначено судовий розгляд на 15:30 годину 09.11.2026 року (а.с.41-42), про що повідомлено сторін по справі (а.с.43-44).
02.11.2026 року особа, дії якої оскаржуються: начальник Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Івашинський В.І. через систему «Електронний суд» подав 02.11.2026 року відзив на скаргу (а.с.53-58) та додаткові пояснення у справі, аналогічні за змістом (а.с.48-52).
Заперечуючи доводи скаржника зазначає, що скарга ОСОБА_1 є не обґрунтованою з наступних підстав:
На виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №80383317 відкрите на підставі надходження виконавчий документ № 497/1343/25 виданий 02.03.2026 року Одеським апеляційним судом про зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 , без участі батька та інших осіб, з можливістю ОСОБА_2 забирати дитину до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 : - кожну неділю місяця з 10 години до 17 години, та передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) дитини з матір`ю на період святкових днів, на день народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 12 години до 17 години, на період канікул - друга половина осінніх, зимових, весняних, літніх шкільних канікул з 10:00 год. першого дня вказаного періоду до останнього дня вказаного періоду.
07.10.2026 року за заявою стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 80383317 винесено постанову про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведенні виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року та 25.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , з якою було ознайомлено сторони.
У постанові від 07.10.2026 року про залучення практичного психолога ОСОБА_3 державним виконавцем чітко визначені дати проведення виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року та 25.10.2026 року у інші дні (дати) постанова не є дійсною.
Керуючись вимогами статті 64-1 статті 14 Розділу ІІІ Закону України «Про виконавче провадження» п.2 Розділу ІІ, Інструкції з організації примусового виконання рішень Доводи позивача, щодо:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 07.10.2026 року у виконавчому провадженні № 80383317 про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведенні виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року та 25.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Івашинського Вячеслава Івановича усунути порушення, допущені під час винесення оскаржуваної постанови, з урахуванням висновків суду,
є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
12.11.2026 року представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Такєджановою К.Б. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення (а.с.73-76).
В яких представник зазначила, що оскаржувана постанова державного виконавця від 07.10.2026 року фактично містить лише формальне рішення про залучення практичного психолога ОСОБА_3 із зазначенням дат та місця проведення виконавчих дій. При цьому в ній не наведено жодних мотивів необхідності залучення саме цього фахівця, не обґрунтовано доцільність такого рішення та не зазначено обставин, які зумовили його прийняття.
Таким чином, скаржник був позбавлений можливості зрозуміти, чим керувався державний виконавець, чому виникла необхідність залучення саме цього психолога та які об`єктивні обставини стали підставою для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, в оскаржуваній постанові взагалі не пояснено, чому психологічний супровід дитини ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_8 вже має сформований довірчий контакт і яка тривалий час залучається до виконавчих дій, є недостатнім, а також у чому полягала необхідність залучення додаткового психолога.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець не лише не навів належних мотивів свого рішення, а й не обґрунтував необхідності обраного способу організації виконавчих дій з урахуванням індивідуальних обставин та найкращих інтересів малолітньої дитини.
З цих підстав, заявник підтримує подану скаргу в повному обсязі та просить суд врахувати наведені додаткові доводи під час її розгляду.
Окрім цього, оскільки оскаржувана постанова залишається чинною, питання правомірності залучення ОСОБА_3 не втратило актуальності та може мати значення для подальшого перебігу виконавчого провадження. У зв`язку з цим прошу суд надати належну правову оцінку законності її винесення з урахуванням усіх наведених обставин.
Ухвалою суду від 09.11.2026 року залучено до участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання про визнання неправомірною та скасування постанови, стягувача у виконавчому провадженні ВП №80383317 ОСОБА_2 . Клопотання стягувача ОСОБА_2 - задоволено. Внесено РНОКПП ОСОБА_2 НОМЕР_2 до учасників справи та надати доступ до електронної справи 497/1343/25, провадження №4-с/497/12/26.
Відкладено розгляд скарги на 10:00 годину 13.11.2026 року (а.с.68), про що повідомлено сторони по справі (а.с.69-72).
В судовому засіданні 13.11.2026 року:
-заявник не прибув;
-представники заявника не прибули, в додаткових поясненнях від 13.11.2026 року представник ОСОБА_9 просила розгляд скарги провести у відсутність заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_9 (а.с.74);
-особа, дії якої оскаржуються: начальник Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Івашинський В.І. подав 09.11.2026 року через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без його присутності (а.с.59-63);
-заінтересована особа ОСОБА_2 - не прибула, причини неявки не повідомила, будь-яких заяв, клопотань не подавала. Повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.72).
Дослідивши доводи та зміст скарги, долучені докази до скарги, додаткові пояснення представника скаржника, заперечення особи, дії якої оскаржуються: начальника Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Івашинського В.І., суд дійшов наступного висновку.
В провадженні Болградського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа №497/1343/25 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з матір?ю.
27.10.2025 року ухвалою Болградського районного суду Одеської області у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №497/1343/25 за позовом (який був визнаний судом первісним) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради Одеської області про визначення місця проживання дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Орган опіки та піклування в особі Болградської міської ради про визначення місця проживання дитини із матір`ю відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03.02.2026 року у справі №497/1343/25 було задоволено заяву про забезпечення позову та зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 ) передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_2 , без участі батька та інших осіб, з можливістю ОСОБА_2 забирати дитину до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 :
- кожну неділю місяця з 10 годин до 17 годин, та передавати та забезпечувати побачення і спілкування (контакт) дитини з матір`ю на період святкових днів, на день народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 годин до 17 годин, на період канікул - друга половина осінніх, зимових, весняних, літніх шкільних канікул з 10:00 год. першого дня вказаного періоду до останнього дня вказаного періоду.
На виконанні у Болградському відділі державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80383317 з примусового виконання постанови №497/1343/25, виданої 02.03.2026 року Одеським апеляційним судом.
Постановами державного виконавця від 21.07.2026 року, 04.08.2026 року, 11.08.2026 року, 12.08.2026 року, 30.09.2026 року та 07.10.2026 року до участі у виконавчих діях залучалася ОСОБА_6 , психолог Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг».
09.10.2026 року ОСОБА_6 була залучена як психолог до участі у цивільній справі № 497/1343/25.
ОСОБА_8 відвідує Комунальну установу «Центр надання соціальних послуг», де психолог ОСОБА_6 спостерігає за її емоційним станом, проводить із нею бесіди та здійснює психологічний супровід. Між дитиною та цим психологом сформувалися теплі, довірчі стосунки, що має істотне значення з огляду на вік дитини та її реакції на ситуацію, яка склалася навколо виконання судового рішення.
13.08.2026 року ОСОБА_2 подала заяву начальнику відділу державної виконавчої служби про те, що нею буде залучено психолога ОСОБА_3 під час проведення 16.08.2026 року зустрічі з дитиною ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .
07.10.2026 року державним виконавцем винесено постанову у ВП №80383317 про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведення виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року, 25.10.2026 року державним виконавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскаржувана постанова державного виконавця не містить належного обґрунтування такої необхідності, зокрема з`ясування, чому подальший супровід психологом ОСОБА_6 , з яким дитина вже знайома та якому довіряє, є недостатнім.
А відтак, безпідставним було залучення іншого психолога.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що повноваження державного виконавця щодо залучення спеціаліста (у тому числі психолога) носять дискреційний характер, однак така дискреція не є абсолютною та має реалізовуватися з дотриманням принципів законності, пропорційності, обґрунтованості, неупередженості та першочергового забезпечення найкращих інтересів дитини.
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, постанова як окремий документ повинна містити такі обов`язкові реквізити:
номер виконавчого провадження;
вступну частину із зазначенням:
назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;
найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;
назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);
за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;
мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;
резолютивну частину із зазначенням:
прийнятого виконавцем рішення;
строку і порядку оскарження постанови.
строку і порядку набрання чинності постановою.
Водночас оскаржувана постанова від 07.10.2026 року не містить жодного мотивування необхідності залучення ще одного психолога ( ОСОБА_3 ) за наявності вже залученого спеціаліста ( ОСОБА_6 ), з яким у малолітньої дитини сформований стійкий довірчий контакт.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок з питань, що містяться в постанові, які мають бути об`єктивними та неупередженими. Залучення виконавцем за клопотанням лише однієї зі сторін конфлікту фахівця, який перебуває з цією стороною у приватних договірних відносинах, без згоди іншої сторони та за наявності незалежного психолога комунальної установи, порушує принцип неупередженості виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, згідно з якими при вирішенні будь-яких питань, що стосуються дитини, в тому числі на стадії виконання судового рішення, визначальним є забезпечення якнайкращих інтересів дитини, уникнення її додаткової психологічної травматизації та забезпечення стабільності її психоемоційного стану.
Одночасне залучення двох різних психологів до участі у виконавчих діях щодо дитини малолітнього віку (7 років), особливо з огляду на зафіксовану в матеріалах справи негативну реакцію дитини на присутність ОСОБА_3 під час зустрічі 16.08.2026 року, суперечить принципу пропорційності та створює надмірне психоемоційне навантаження на дитину, що не сприяє ефективному виконанню судового рішення.
Згідно листа Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації скаргу ОСОБА_1 щодо перевірки професійної кваліфікації, компетентності, правових підстав та дотримання етичних норм діяльності практичного психолога ОСОБА_3 зазначено, що « ОСОБА_3 не проходила атестацію понад десять років, остання атестація відбулася у 2015 році, попри зазначену Департаментом вимогу щодо її проведення кожні п`ять років». Діяльність практичного психолога закладу освіти, у тому числі приватного, базується на дотриманні чинного законодавства України, етичних норм професійної діяльності та захисті прав і законних інтересів усіх учасників освітнього процесу».
Положеннями статті 129-1 КУ передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 12 Конвенції передбачено право дитини, здатної сформулювати власні погляди, вільно висловлювати їх з усіх питань, що її стосуються, з урахуванням її віку та зрілості.
Відповідно до статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному судовим рішенням.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 453 ЦПК про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , особа дії якої оскаржуються начальник Болградського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 07.10.2026 року у виконавчому провадженні № 80383317 про залучення практичного психолога ОСОБА_3 для участі у проведенні виконавчих дій 11.10.2026 року, 18.10.2026 року та 25.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя ____________ С.В.Кодінцева