П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
09 червня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/5595/20
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши, в порядку письмового провадження, заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Семенюка Г. В., суддів - Федусика А. Г., Шляхтицького О. І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання утриматись від вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
21 квітня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання утриматись від вчинення дій.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2026 року справа була передана головуючому судді (суддя-доповідач): Семенюк Г. В., судді - Федусик А. Г., Шляхтицький О. І.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні відмовлено.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.
У подальшому, в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду (стаття 306 КАС України), ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2026 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі та про розгляд у відкритому судовому засіданні його апеляційної скарги.
08 червня 2026 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Семенюка Г. В., суддів - Федусика А. Г., Шляхтицького О. І.
Мотиви відводу полягають у такому.
Так, заявник цитує вимоги пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, який передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
ОСОБА_1 акцентує увагу на наступному.
Факти прямої фальсифікації процесуальних рішень та розгляд справи «всліпу» за відсутності матеріалів провадження.
ОСОБА_1 указує, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 27 квітня 2026 року колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, формально зазначивши, що «наявних у суду матеріалів справи достатньо для повного та всебічного розгляду».
Проте, станом на 27 квітня 2026 року колегія суддів фізично не мала в розпорядженні матеріалів справи №420/5595/20, оскільки ухвалу про витребування цієї справи з Одеського окружного адміністративного суду ця ж колегія винесла лише 15 травня 2026 року.
Тобто, судді відмовили у відкритому процесі, взагалі не маючи матеріалів справи, що свідчить про завідому упередженість та розгляд справи за готовим шаблоном. Навіть після фактичного отримання справи, ухвалою від 05 червня 2026 року суд повторно та неправомірно відмовив у відкритому засіданні, намагаючись легалізувати свій попередній протиправний крок.
Крім того, заявник звертає увагу про ухвалення взаємовиключних рішень та свідома відмова від з`ясування обставин справи.
Так, на його думку, про очевидну упередженість та недолугість процесуальних дій колегії суддів свідчить винесення ними 05 червня 2026 року ухвали про відмову у задоволенні клопотання про витребування оригіналів наказу Командувача ВМС ЗСУ від 02.07.2016 №93 та наказу Командування ВМС ЗСУ від 13.02.2017 №17 у їхніх дійсних редакціях.
Умисне утримання справи у спрощеному письмовому провадженні за наявності офіційних документів 2023 року (поданих клопотанням від 04.06.2026), які повністю спростовують відзив відповідача, свідчить про умисний намір колегії суддів ухвалити рішення без реального дослідження фактичних обставин справи, що є прямим порушенням права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції.
Остаточним підтвердженням упередженості та небажання колегії суддів встановити істину у справі є, на думку Дисяка Д. В., той факт, що після винесення судом недолугої ухвали від 05 червня 2026 року, цього ж дня, було невідкладно подано повторне клопотання про витребування оригіналів наказів №93 та №17 з абсолютно інших, нових правових підстав.
Дане клопотання ґрунтується на офіційній відповіді самого відповідача від 20.10.2023, яка фізично з`явилася через три роки після подання позову (26.06.2020) і об`єктивно спростовує мотиви суду про «старі зміни до 2020 року».
Проте, на думку ОСОБА_1 , колегія суддів, умисно утримуючи справу в «сліпому» письмовому провадженні, продовжує ігнорувати вимоги частини 3 статті 308 КАС України щодо обов`язку прийняття та дослідження нових доказів, неможливість надання яких у першу інстанцію є задокументованою.
Це, за ствердженням апелянта, свідчить про повне усунення суду від виконання своїх прямих функцій правосуддя на користь суб`єкта владних повноважень.
Зазначені обставини, на думку ОСОБА_1 , у своїй сукупності є доказом того, що колегія суддів діє в інтересах відповідача (суб`єкта владних повноважень), створює ілюзію судового процесу та позбавляє його конституційного права на судовий захист (стаття 55 Конституції України). Ухвалення рішень «всліпу» без виклику сторін та без дослідження матеріалів і оригіналів наказів повністю виключає об`єктивність та неупередженість даного складу суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши вказану заяву виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 КАС України.
Відповідно до вимог цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Так, зі змісту поданої заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з процесуальними рішеннями колегії суддів та головуючого судді у даній справі, а саме: залишення без задоволення клопотання про витребування доказів та відмови у розгляді справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Водночас, частина 4 статті 36 КАС України прямо передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім того, є помилковими доводи Дисяка Д. В. про те, що колегія суддів, відмовляючи 27 квітня 2026 року в ухвалі про відкриття апеляційного провадження в задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні не мала в розпорядженні матеріалів справи №420/5595/20.
Так, згідно Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Одеський окружний адміністративний суд разом з формуванням паперової справи формував і електронну справу, яка повністю дублює паперову.
Отже, у суду апеляційної інстанції, на момент надходження апеляційної скарги ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, була наявна справа №420/5595/20 в електронному вигляді у повному обсязі, сформована судом першої інстанції.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року головуючим суддею було витребувано лише паперову справу №420/5595/20 задля формування матеріалів апеляційної скарги в паперовому вигляді.
За таких обставин, проаналізувавши викладені у заяві ОСОБА_1 міркування та наведені доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу у цій справі колегії суддів у складі: головуючого судді Семенюка Г. В., суддів - Федусика А. Г., Шляхтицького О. І., оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі даної колегії суддів у розгляді цієї справи.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про відвід судді від розгляду даної справи є необґрунтованою.
За правилами частини 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частина 1 статті 31 КАС України регламентує, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Ураховуючи наведені процесуальні норми, які регулюють порядок вирішення заявленого відводу, колегія суддів, ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу, дійшла висновку про передачу заяви про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу №420/5595/20 і який визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 36, 40, 325 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Семенюка Г. В., суддів - Федусика А. Г., Шляхтицького О. І. у справі №420/5595/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року визнати необґрунтованою.
Передати подану заяву про відвід для визначення судді для вирішення питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький