СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/87/26
ун. № 759/13297/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Боровського Тараса Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Науменко Марина Геннадіївна
встановив:
Представник позивача - адвокат Боровський Т.М. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майна, а саме:
-квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені ч.1 ст. 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та застосовуватися судом лише в межах предмета позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем наведено обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, надано належні та допустимі докази, а тому суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 149-150, 257, 260, 261,354 ЦПК України,
постановив:
Заяву представника позивача - адвоката Боровського Тараса Миколайовича задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме:
-квартиру АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 .
Ухвала є обов`язковою на всій території України та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Київського апеляційного суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Сенько М.Ф.