Судові рішення

Ухвала № 137354278 у справі № 160/16204/26 від 12.06.2026

Ухвала від 12.06.2026 в адміністративній справі № 160/16204/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Сластьон Анна Олегівна.

Справа№ 160/16204/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяСластьон Анна Олегівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення12.06.2026
Надійшло до реєстру13.06.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137354278

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

12 червня 2026 р. Справа №160/16204/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.03.2026 № 1256/М про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією на особливий період - як такий, що виданий: без законно врученої повістки (ст. 22 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»); на підставі незаконно проведеного огляду ВЛК (порушення пп. 6.8, 6.9 Наказу МО № 402); без перевірки підстав для відстрочки (п. 6 Порядку КМУ № 560); без забезпечення права на правову допомогу (ст. 59 Конституції України); є похідно незаконним внаслідок незаконного первинного акту - примусового доставлення без судового рішення (постанова КАС ВС від 06.06.2023, справа № 120/8247/21-а);

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 та службових осіб Національної поліції щодо примусового доставлення ОСОБА_1 26.03.2026 о 19:57 без вручення повістки, без судового рішення та без складання процесуального документа про затримання - як такі, що порушують ст. 29 Конституції України та ст. 22 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»;

-визнати протиправною та скасувати постанову (рішення) військово-лікарської комісії від 27.03.2026 № 2026-0327-1029-4449-0 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби - як таку, що прийнята: (а) з порушенням п. 6.8 Наказу МО № 402 - без безпосереднього огляду особи профільними лікарями-спеціалістами та без оформлення протоколу засідання; (б) з порушенням п. 6.9 Наказу МО № 402 - без ознайомлення особи з постановою під власноручний підпис (рядок «Відмітка про ознайомлення» порожній), що є БЕЗУМОВНОЮ підставою скасування (постанова КАС ВС від 27.04.2023, справа № 640/20767/21); (в) з порушенням п. 1.1 Наказу МО № 402 - без вивчення медичних документів Позивача та без урахування всіх наявних захворювань; (г) в умовах примусового утримання, що виключає вільну та поінформовану участь особи в медичній процедурі (ст. 28 Конституції, ст. 6 ЗУ «Про охорону здоров`я»);

-визнати протиправними дії (рішення) ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо включення ОСОБА_1 до реєстру «Оберіг» у статусі «порушника військового обліку» в період з 28.07.2025 по 26.03.2026 - за відсутності доказів вручення повістки або повідомлення через «Дію» у встановленому законом порядку;

-зобов`язати Відповідача-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) внести відповідні зміни до реєстру «Оберіг» та відновити Позивача у правовому статусі, що існував до 26.03.2026 - «військовозобов`язаний, що перебуває на обліку», виключивши запис про статус «порушника»;

-зобов`язати Відповідача-1 організувати повторний медичний огляд ОСОБА_1 у військово-лікарській комісії з повним дотриманням вимог Наказу МО № 402 від 14.08.2008: із залученням профільних лікарівспеціалістів, вивченням наявних медичних документів, складанням протоколу засідання та обов`язковим ознайомленням Позивача з результатами під підпис;

-зобов`язати Відповідача-2 (Міністерство оборони України) після набрання рішенням суду законної сили: (а) направити до військової частини НОМЕР_1 повідомлення про скасування наказу № 1256/М від 27.03.2026 та необхідність звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби; (б) внести відповідні зміни до внутрішніх облікових документів, що підтверджують звільнення; (в) повернути ОСОБА_1 правовий статус військовозобов`язаного, що перебуває на обліку, який існував до 26.03.2026.

11.06.2026 позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позовну заяву шляхом:

-зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 березня 2026 року № 1256/М про призов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу за мобілізацією на особливий період - до набрання рішенням суду у цій справі законної сили;

-заборони відповідачам - ІНФОРМАЦІЯ_7 , Міністерству оборони України, командуванню в/ч НОМЕР_1 та будь-яким іншим підпорядкованим їм структурам - направляти ОСОБА_1 до зони активних бойових дій, на передові позиції та до підрозділів, що виконують безпосередні бойові завдання, - до набрання рішенням суду законної сили;

-заборони відповідачам та всім посадовим особам у підпорядкуванні яких перебуває Позивач застосовувати щодо нього будь-які заходи дисциплінарного впливу, погіршення умов служби, позачергових призначень або переведень, що причинно-наслідково пов`язані з поданням цього позову та/або цього клопотання - до набрання рішенням суду законної сили;

-зобов`язання командування військової частини НОМЕР_1 утримувати ОСОБА_1 у місці постійної дислокації підрозділу, розташованому поза межами зони активних бойових дій, - до набрання рішенням суду законної сили;

-заборони відповідачам вносити будь-які зміни до реєстру «Оберіг» щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) - крім тих, що прямо передбачені ухвалою суду по цій справі - до набрання рішенням законної сили.

Позивач вважає, що оскарження до суду наказів відповідачів не зупиняє їх дії. При цьому, невжиття судом заходу забезпечення позову в спірних правовідносинах дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки позивач будь-якої миті може бути направлений до зони бойових дій, що свідчить про реальність небезпеки. Смерть або тяжке каліцтво, на переконання позивача, є незворотними. Жодне рішення суду не відновить здоров`я та не поверне до життя людину, яка загинула під час розгляду справи. Зазначає, що що навіть при виживанні - реабілітація, лікування можливих поранень або загострення хронічних хвороб в умовах інтенсивного навантаження потребуватимуть значних часових і фінансових ресурсів. Наголошує, що він перебуває під прямим оперативниим контролем тих самих посадових осіб, дії яких він оскаржує. Це створює ризик неформального переслідування через позачергові призначення на небезпечні ділянки, накладення дисциплінарних стягнень під надуманими приводами, переведення до підрозділів із підвищеним рівнем бойового навантаження, психологічний тиск з метою спонукання до відкликання позову. З цих підстав просить забезпечити позов.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026, визначено склад суду для розгляду вказаної заяви, головуючий суддя Сластьон А.О.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що призов позивача на військову службу відбувся з істотними порушеннями встановленого порядку.

Позивач вказує, що невжиття судом заходу забезпечення позову в спірних правовідносинах дійсно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки позивач будь-якої миті може бути направлений до зони бойових дій, що свідчить про реальність небезпеки. Смерть або тяжке каліцтво, на переконання позивача, є незворотними. Жодне рішення суду не відновить здоров`я та не поверне до життя людину, яка загинула під час розгляду справи. Зазначає, що що навіть при виживанні - реабілітація, лікування можливих поранень або загострення хронічних хвороб в умовах інтенсивного навантаження потребуватимуть значних часових і фінансових ресурсів. Наголошує, що він перебуває під прямим оперативниим контролем тих самих посадових осіб, дії яких він оскаржує. Це створює ризик неформального переслідування через позачергові призначення на небезпечні ділянки, накладення дисциплінарних стягнень під надуманими приводами, переведення до підрозділів із підвищеним рівнем бойового навантаження, психологічний тиск з метою спонукання до відкликання позову.

З цього приводу суд зазначає таке.

Суд погоджується з доводами представника заявника про те, що оскарження до суду наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 не зупиняє його дію.

При цьому, правомірність та оцінка оскаржуваного наказу, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову не зазначено про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав заявника в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову у ситуації, коли на момент звернення із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 вже втратив статус військовозобов`язаної особи і набув статусу військовослужбовця, а заходи забезпечення позову стосуються заборони вчиняти дії, що випливають з акта індивідуальної дії щодо призову на військову службу, який вже вичерпав свою дію, оскільки ОСОБА_1 як зазначено в позовній заяві, вже зарахований до списків особового складу військової частини.

Щодо твердження заявника про те, що невжиття судом заходу забезпечення позову у зазначений в заяві про забезпечення спосіб несе реальні ризики для ускладнення чи виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то суд вказує, що посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, позивач не наводить взаємозв`язку із можливим переміщенням позивача між іншими військовими частинами та протиправністю наказу про призов позивача на військову службу та про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.

Крім цього, доводи позивача щодо неможливості повного відновлення порушених прав після визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу про призов на військову службу та можливим переміщенням позивача на службу до іншої військової частини є необґрунтованими, оскільки представник позивача фактично нівелює порядок виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та визнання протиправним та скасування наказу про призову на військову службу.

Також суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позовної заяви.

Так, суд наголошує, що заходи забезпечення мають гарантувати виконання рішення суду за позовом у цій справі та не повинні виходити за межі спірних правовідносин.

Ті, ризики, якими позивач обґрунтовує наявність підстав для забезпечення позову, зокрема, щодо заподіяння шкоди життю та здоров`ю, застосування дисциплінарних стягнень, не пов`язані безпосередньо з виконанням самого рішення суду. Також, суд позбавлений можливості заборонити керівництву військової частини направляти позивача до певних підрозділів чи зони бойових дій, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження керівництва військової частини щодо виконання функцій з оборони держави та протидії агресії російської федерації. Мобілізація та подальше проходження військової служби позивачем не свідчать про те, що рішення суду, в разі задоволення позову, буде неможливо виконати.

Щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 березня 2026 року №1256/М про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією на особливий період, суд зазначає, що оскільки позивача вже зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 березня 2026 року № 1256/М вже вичерпав свою дію, і забезпечити позов шляхом його зупинення не вбачається можливим.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та всім посадовим особам, у підпорядкуванні яких перебуває позивач, застосовувати щодо нього будь-які заходи дисциплінарного впливу, погіршення умов служби, позачергових призначень або переведень, тощо.

Суд вказує, що зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці у відповідності до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, як захід забезпечення позову не допускається.

Оскільки можливе застосування заходів дисциплінарного впливу, позачергових призначень або переведень здійснюється на підставі наказів або розпоряджень командирів або начальників в умовах воєнного стану, а тому застосування заходів забезпечення у такий спосіб також заборонено.

Щодо зазначених у заяві про забезпечення номерів справ та дат ухвалення постанов Верховного Суду на підтримку заяви про забезпечення.

Суд вказує на те, що наведені позивачем у заяві номери справ та дати ухвалення постанов Верховного Суду є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими.

Такі дії заявника суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України. Це також ставить під сумнів обґрунтованість заяви про забезпечення в цілому.

Характер наведених посилань може свідчити про використання заявником інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій".

Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).

"Процитовані" висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації заявника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).

Суд наголошує, що попри те, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено, проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи - позивача.

Також, відповіді штучного інтелекту не визнаються як джерело достовірної науково-доведеної інформації, про що зазначено Верховним Судом у постанові від 08.07.2025 у справі №925/496/24.

За викладених обставин, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/16204/26, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Сластьон

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140613612 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
30.09.2026 Ухвала № 140195159 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
04.08.2026 Ухвала № 138718153 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
02.07.2026 Ухвала № 137889599 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
12.06.2026 Ухвала № 137354443 Дніпропетровський окружний адміністративний суд