Справа № 420/17460/26
УХВАЛА
15 червня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 11 червня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві № 1711 о/с від 13.09.2024 «Про особовий склад», яким звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 13 вересня 2024 року;
- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади із дня, наступного за днем звільнення до дня поновлення (судового рішення), в тому числі за час затримки виконання рішення суду.
Разом із позовом позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 2 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-Vlll підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Спірні правовідносини, розглядаються під кутом норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.
Так, у зв`язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України та з метою вжиття ряду заходів, спрямованих на її відбиття, указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» постановлено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року продовжено дію воєнного стану строком на 90 діб - до 18.08.2023 року. Та станом на сьогодні продовжено дію воєнного стану.
2 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного станув Україні», яким затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
В мирний час встановлювалась інша норма права, щодо строків оскарження, поліцейським застосованого до нього дисциплінарного стягнення, так частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так Верховним судом у постанові від 28.03.2024 по справі №420/22052/23 зазначено наступне: «Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.
Отже, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, які передбачають оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.
При цьому, як установили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском 15-тиденного строку на оскарження, встановленого частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту, належних та достатніх доводів на обґрунтування поважності причин такого пропуску не навів».
Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану, відповідно до частини четвертої якої поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31.05.2023, у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23, та який застосований судами попередніх інстанцій.
Таким чином, законодавець чітко пов`язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Крім того, із змісту положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України вбачається, що законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі.
Зокрема, за допомогою поштового зв`язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
І лише у разі виконання указаних приписів, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Наведене означає, що єдиними та допустимими доказами належного повідомлення поліцейського про наказ щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення є документи, які підтверджують, що у разі якщо така інформація надсилалася йому засобами поштового зв`язку, то відповідач повинен направити її на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі. Направлення на будь-які інші адреси, що не указані в особовій справі поліцейського не відповідає установленому законодавцем порядку. Обставини, що обумовлюють можливість відступу від цього правила повинні бути доведені відповідачем задля належного виконання ним обов`язку, передбаченого указаною нормою.
Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що лише за умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував.
Це означає, що за такого нормативного регулювання, повернення поштового відправлення з відміткою про «Закінчення терміну зберігання» або відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені указаною нормою, так як у таких випадках визначальним є саме дотримання органом поліції приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України. Тому, за таких обставин, поліцейський вважається обізнаним з таким наказом незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі №420/15422/22 та в постанові Верховного Суду від 25 січня 2024 року по справі № 260/4067/23.
Як вбачається з позовних вимог, позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві № 1711 о/с від 13.09.2024 «Про особовий склад», яким звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 13 вересня 2024 року.
Враховуючи, що з вказаними вимогами позивач звернувся до суду 11.06.2026 року, строк звернення до суду з даними вимогами є пропущеним.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем разом із позовом надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована в цілому тим, що позивач після звільнення зі служби своєчасно вжив заходів для судового захисту своїх прав та вже 27.09.2024 року неодноразово звертався до адміністративного суду з позовами щодо оскарження наказу про звільнення і поновлення на посаді.
Водночас один із таких позовів було залишено без розгляду, після чого позивач послідовно та добросовісно оскаржував відповідну ухвалу в апеляційному та касаційному порядку, не погоджуючись із висновками суду щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду. На думку позивача, саме тривале оскарження зазначеної ухвали та переконання у необхідності завершення цієї процесуальної процедури об`єктивно унеможливлювали повторне звернення до суду.
Позивач наголошує, що його процесуальна поведінка свідчила про активне та безперервне прагнення захистити свої права, а не про бездіяльність чи недбалість. У зв`язку з цим він вважає поважною причиною пропуску строку звернення до суду проходження процедури оскарження ухвали про залишення позову без розгляду та просить суд поновити такий строк.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Як убачається зі змісту поданої заяви, позивач обґрунтовує поважність причин пропуску строку тим, що після свого звільнення своєчасно звернувся до адміністративного суду з позовом про оскарження наказу про звільнення та поновлення на посаді, а після залишення одного з таких позовів без розгляду послідовно реалізовував право на апеляційне та касаційне оскарження відповідної ухвали, вважаючи її незаконною.
Разом з тим суд зазначає, що сам по собі факт попереднього звернення до суду та подальшого оскарження судових рішень про залишення позову без розгляду не свідчить про наявність об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду з новим позовом. Наведені позивачем обставини пов`язані виключно з обраною ним процесуальною поведінкою та не позбавляли його можливості повторно звернутися до суду у межах установленого законом строку або довести існування інших поважних причин його пропуску.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 02.10.2025 у справі № 990/376/24, відповідно до якої судове провадження, що закінчилося залишенням позову без розгляду, саме по собі не перериває та не зупиняє перебіг строку звернення до суду, а питання його поновлення вирішується з урахуванням наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для своєчасного звернення до суду.
Крім того, із поданої заяви та наведених у ній обставин убачається, що позивач протягом усього періоду після свого звільнення користувався професійною правничою допомогою кількох адвокатів, які представляли його інтереси при зверненні до суду та оскарженні судових рішень. Зазначене свідчить про те, що позивач мав реальну можливість своєчасно реалізувати своє право на судовий захист, був обізнаний із процесуальним порядком звернення до суду та не був позбавлений можливості вчинити необхідні процесуальні дії у встановлений законом строк. Обрання позивачем певної тактики захисту своїх прав, зокрема шляхом оскарження ухвали про залишення позову без розгляду, не є об`єктивною та непереборною перешкодою для своєчасного повторного звернення до суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущений з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними.
Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, наведені у заяві доводи не можуть бути визнані достатніми та поважними причинами пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а тому заява про його поновлення не підлягає задоволенню. У зв`язку з цим позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для наведення інших підстав для поновлення строку звернення до суду та подання відповідних доказів на їх підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Повідомити адвокату про його обов`язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 КАС України та зазначити про це у позовній заяві.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов