Справа № 639/499/25
Номер провадження 2-з/298/3/26
УХВАЛА
15 червня 2026 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., розглянувши заяву позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Світлична Я.О., про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , де треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дітей,
встановив:
В провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває вказана цивільна справа.
11.06.2026 до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Світлична Я.О., про забезпечення позову.
У вказаній заяві ОСОБА_4 просила забезпечити позовну заяву ОСОБА_1 шляхом встановлення заборони для ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії, спрямовані на зміну закладу освіти малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зокрема подавати документи для їх переведення, отримувати особові справи дітей з метою такого переведення, подавати заяви про зарахування до іншого закладу освіти та вчиняти інші дії, наслідком яких може стати зміна місця навчання дітей без згоди батька або відповідного рішення суду.
На обґрунтування заяви заявник зазначив, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей. На його думку, ОСОБА_2 без згоди батька вживає заходів щодо переведення дітей до іншого закладу освіти в м. Ужгороді та зміни їхнього фактичного життєвого середовища, зокрема придбала житло в м. Ужгороді, має намір проживати там разом із дітьми та ініціювала процедуру їх переведення до нового навчального закладу.
За твердженнями заявника, у разі завершення процедури переведення дітей до іншого закладу освіти буде створено новий фактичний стан, який полягатиме у зміні навчального середовища дітей, їх соціальних зв`язків, кола спілкування, щоденного маршруту життя та інтеграції до нового освітнього середовища в іншому населеному пункті. Такі наслідки матимуть тривалий характер та можуть бути використані як аргумент для обґрунтування вже створеного становища дітей під час подальшого розгляду справи. У разі задоволення позову батька та визначення місця проживання дітей разом із ним виконання рішення суду буде істотно ускладнене необхідністю повторної зміни закладу освіти, адаптації дітей до нового середовища та усунення наслідків односторонніх дій матері. Отже, за його твердженням, існує очевидна небезпека створення доконаного факту до ухвалення рішення у справі.
Водночас запропонований захід забезпечення заявник вважає співмірним, безпосередньо пов`язаним із предметом спору та спрямованим виключно на збереження існуючого фактичного становища дітей до вирішення справи по суті. Водночас зауважує, що позивач не просить суд вирішити питання місця проживання дітей або визначити конкретний заклад освіти для їх навчання. Метою заявленого заходу є виключно недопущення односторонньої зміни існуючого становища дітей та забезпечення можливості виконання майбутнього рішення суду незалежно від того, на чию користь воно буде ухвалене.
15.06.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову від ОСОБА_2 , у якій остання, заперечуючи проти задоволення вимог такої заяви, зауважила, зокрема, таке.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що втратила предмет, оскільки діти вже зараховані до Ужгородського ліцею імені Августина Волошина на 2026-2027 навчальний рік на підставі завірених копій навчальних документів.
Копії документів були видані Волосянківським ЗЗСО І-ІІІ ступенів добровільно - сам навчальний заклад визнав законність звернення матері. Таким чином, дія яку батько просить заборонити вже відбулася. При цьому зауважує, що суд не може заборонити те що вже є доконаним фактом, оскільки заява втратила предмет, а отже, за її твердженням, підлягає відхиленню
ОСОБА_2 вказувала, що зміна навчального середовища дітей відбулася не з її ініціативи, а внаслідок припинення роботи Ужоцької гімназії для учнів 5-9 класів та подальшого переведення дітей до Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. На її думку, зазначені обставини свідчать про те, що питання вибору нового закладу освіти відповідає інтересам дітей і не є одноосібною зміною їхнього звичного середовища.
Також зазначала, що дії матері є реалізацією рівних батьківських прав, тоді як дії батька щодо заборони видачі навчальних документів без його згоди, на її переконання, свідчать про порушення принципу рівності батьківських прав.
Крім того, ОСОБА_2 посилається на інтереси дітей, вважаючи, що навчання в Ужгородському ліцеї імені Августина Волошина відповідає їхнім освітнім потребам. Як зауважує ОСОБА_2 , стабільного середовища у Волосянківському ЗЗСО не існує, оскільки діти були переведені туди автоматично не за цілеспрямованим вибором батьків, а лише внаслідок закриття гімназії, і це не є їхнім постійним місцем навчання. Натомість Ужгородський ліцей імені Августина Волошина є сильним навчальним закладом з розвиненою інфраструктурою, розташованим поруч з квартирою матері, де діти матимуть окремі кімнати. Забороняти дітям навчатися у кращому закладі поруч з їхнім майбутнім місцем проживання суперечить їхнім інтересам.
Враховуючи викладене, на її переконання, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою, втратила предмет та суперечить інтересам дітей, у зв`язку з чим просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 11.06.2026 у повному обсязі.
Вирішуючи порушене у заяві про забезпечення позову питання, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, а також додані до позовної заяви матеріали, суд встановив таке.
Як убачається зі змісту заяви, у ній порушується питання про встановлення заборони для ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії, спрямовані на зміну закладу освіти малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зокрема подавати документи для їх переведення, отримувати особові справи дітей з метою такого переведення, подавати заяви про зарахування до іншого закладу освіти та вчиняти інші дії, наслідком яких може стати зміна місця навчання дітей без згоди батька або відповідного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 викладено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.
У постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 755/8534/24 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, 14 червня 2026 року ОСОБА_2 подано заперечення на заяву представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про забезпечення позову, з якої, зокрема, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уже зараховані до Ужгородського ліцею імені Августина Волошина на 2026 - 2027 навчальний рік на підставі завірених копій навчальних документів, виданих Волосянківським ЗЗСО І - ІІІ ступенів.
Отже, на час вирішення заяви судом обставини, якими заявник обґрунтовував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, фактично відпали.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим таку слід залишити без задоволення.
Згідно ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст.149, 150, 153, ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_4 , про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається Закарпатському апеляційному суду.
Суддя О.В.Ротмістренко