Справа № 515/1473/25
Провадження № 2/515/719/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2026 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Дем`янової О.А., за участю секретаря судового засідання Унгурян Т.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною. В позовній заяві позивач просить:
-визнати недійсним угоду про дострокове розірвання Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), б/н, від 25.09.2018, яка була укладена 09.11.2021 р. між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), щодо земельної ділянки за кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:1081;
-визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою: - для скасування державної реєстрації Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийнято Державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_4 , (індексний номер: 63963330 від 23.06.2022), щодо державної реєстрації угоди про дострокове розірвання договору від 25.09.2018 щодо земельної ділянки за кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:1081; - та поновлення запису про обтяження, яке виникло на підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 25.09.2018, з зазначенням нового власника земельної ділянки за кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:1081 - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
25.05.2026 представником Позивачки подано заяву про зміну предмету позову. В позовній заяві представник Позивачки просить:
- усунути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:1081 шляхом скасування державної реєстрації припинення речового права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), яка вчинена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63963330 від 23.06.2022 р., яке зареєстроване державним реєстратором БілгородДністровської районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_4 на підставі угоди від 09.11.2021 р. про дострокове розірвання договору від 25.09.2018 р.;
- визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для поновлення запису про речове право за ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:1081, яке виникло на підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), серія та номер: б/н, виданий 25.09.2018, з зазначенням нового власника земельної ділянки за кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:1081 - ОСОБА_2 .
В судове засідання позивачка та її представник не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 16.06.2026 о 10:30 без його участі та без участі позивача.
В судове засідання відповідачка, законний представник та представник не з`явилися, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
03.06.2026 представник відповідача подала заперечення на клопотання про заміну предмету позову, в якій заперечує проти прийняття заяви про зміну предмету позову, оскільки із первісної позовної заяви та заяви про зміну предмету позову вбачається, що позивачка у заяві змінює як підставу, так і предмет позову.
Оцінивши викладені представником позивачки підстави для прийняття заяви про зміну предмету позову, суд приходить до наступного.
Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом
у передбачених цим Кодексом випадках.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. (Аналогічні висновки викладені у Постанові КЦС ВС № 603/761/19 від 27.11.2023)
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналіз позовної заяви та заяви про зміну предмету позову свідчить про те, що позивачка замінила позовні вимоги новими вимогами, тобто змінила предмет позову.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що фактично відбувається одночасна зміна як предмета, так і підстав позову.
Заяву позивачки про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Як вбачається з позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, і там і там, як на підставу своїх позовних вимог, позивачка посилається на те, що вона не підписувала угоду про дострокове розірвання Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), б/н, від 25.09.2018.
З огляду на викладене суду приходить до висновку, що представник позивачки у заяві про зміну предмета позову змінив лише позовні вимоги, підстави позову представником позивачки не змінювались.
Фактично представник позивачки лише доповнив позов новими обставинами зі збереженням первісних, що не може свідчити про зміну підстав позову.
Варто звернути увагу на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16: у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення
Виходячи зі змісту заяви про зміну предмету позову та позовної заяви, враховуючи положення норм ЦПК, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.49 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Прийняти заяву представника позивача про зміну предмету позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною.
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Роз`яснити відповідачу у справі право подати відзив на позов в строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана одночасно з надсиланням відзиву до суду. Документи, які підтверджують надіслання відзиву іншим учасникам справи, додаються до відзиву.
Позивачу після отримання відзиву (відзивів) пропонується протягом п`яти днів подати (надіслати) суду та відповідачам відповідь на відзив, а відповідачам після отримання відповіді в строк п`яти днів подати (надіслати) суду та позивачу заперечення.
У разі ненадання відповідачем (відповідачами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Підготовче судове засідання відкласти до 10 год. 30 хв. 07 липня 2026 року, про що повідомити сторін.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: