ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
23.06.2026 м.Дніпро Справа № 908/1589/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєв І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.
Представники сторін:
від позивача: ФОМЕНКО ЛІЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА (власні засоби EasyCon) - представник ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" адвокат посвідчення ЗП 001628 від 26.04.2018р.
від відповідача: ЗАБОЛОТНІЙ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ (власні засоби EasyCon) - представник відповідача-1: ПрАТ АЦ "ВОСТОК" та представник відповідача-2: Лутова Михайло Валентинович, ордер серія АР №1231415 від 17.06.2026р.
від відповідача - 2: ЛІСНЯК ЯН ВАЛЕРІЙОВИЧ (власні засоби EasyCon) - представник Лутова Михайла Валентиновича, ордер серія АР № 1197410 від 16.06.2025. р
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" про забезпечення позову
при розгляді апеляційних скарг ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Акціонерний центр «Восток» на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25
за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК"
до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "ВОСТОК",
відповідача-2: ОСОБА_1
про солідарне стягнення суми 11091886,77 грн,
та за зустрічним позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "ВОСТОК"
про розірвання договору поруки.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (далі - АКБ «Індустріалбанк», Позивач, Банк) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерний центр «Восток» (далі - ПрАТ «АЦ «Восток», Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , Відповідач-2) про стягнення грошової заборгованості в загальній сумі 11 091 886,77 грн, у тому числі: 6 966 000,00 грн - сума неповернутого кредиту, 861 219,28 грн - сума процентів за користування кредитом за період з 01.01.2022 по 11.10.2022, 2 842 891,37 грн - сума процентів за неправомірне користування чужими коштами (нарахована на неповернуту суму кредиту), 421 776,12 грн - сума процентів за неправомірне користування чужими коштами (нарахована на неповернуту суму відсотків за користування кредитом).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 зобов`язань за Договором кредитної лінії № 2305/0100/12/11 від 24.10.2011 та солідарною відповідальністю Відповідача-2 як поручителя за Договором поруки № 2305/Р2/0100/12/11 від 22.11.2013.
В межах розгляду справи Відповідачем-2 було заявлено зустрічний позов про розірвання Договору поруки на підставі ст. 652 ЦК України у зв`язку з істотною зміною обставин, а також висунуто вимогу про відстрочення виконання рішення суду на один рік у разі задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 (повний текст складено 10.11.2025) первісний позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ПрАТ «АЦ «Восток» та ОСОБА_1 на користь АКБ «Індустріалбанк» 6 966 000,00 грн заборгованості за неповерненим кредитом, 861 219,28 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 24 914,25 грн відсотків річних за неправомірне користування чужими коштами, нарахованих на прострочену суму відсотків за користування кредитом. Відстрочено виконання судового рішення в частині солідарного стягнення суми заборгованості на шість місяців - до 16 квітня 2026 року. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання Договору поруки відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 р. по справі № 908/1589/25 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову відповідача-2 та ухвалити нове, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. У випадку відмови в задоволенні зустрічного позову, апелянт просить змінити рішення по справі № 908/1589/25 від 16.10.2025 р. в частині відстрочення виконання рішення суду щодо Відповідача-2 ОСОБА_1 , відстрочивши Відповідачу-2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППФО НОМЕР_1 , зареєстров. за адр.: АДРЕСА_1 ) на 1 (один) рік (з дня ухвалення відповідного рішення) виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 р., яке ухвалене за наслідком розгляду справи № 908/1589/25.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 05.01.2026 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1589/25.
09.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/1589/25.
Крім цього, не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "Восток" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25 в частині надання Приватному акціонерному товариству "Акціонерний центр "Восток" відстрочки виконання цього рішення строком на шість місяців та ухвалити нове, яким відстрочити на один рік (з дня ухвалення відповідного рішення) Приватному акціонерному товариству "Акціонерний центр "Восток" виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" у судовій справі № 908/1589/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2026 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1589/25.
09.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/1589/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 908/1589/25 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
23.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява від Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" про усунення недоліків.
У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 року, (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) на підставі розпорядження керівника апарату суду №160/26 від 02.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кучеренко О.І.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відкриті апеляційні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25.
Об`єднано в одне провадження апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025 у справі № 908/1589/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.06.2026 о 12:30 годин.
15.06.2026 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту (в межах позовних вимог: 7 852 133,53 грн.) на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "ВОСТОК" та ОСОБА_1 , зокрема, що знаходяться на всіх відкритих рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали, в межах суми прийнятого Господарським судом Дніпропетровської області рішення та на майно, що належить сторонам на праві власності.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" про забезпечення позову, заслухавши позицію присутніх в судовому засіданні сторін та, відповідно, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2025р. первісний позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ПрАТ «АЦ «Восток» та ОСОБА_1 на користь АКБ «Індустріалбанк» загальну суму 7 852 133,53 грн, яка складається з 6 966 000,00 грн заборгованості за неповерненим кредитом, 861 219,28 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 24 914,25 грн відсотків річних за неправомірне користування чужими коштами, нарахованих на прострочену суму відсотків за користування кредитом з заявленої при подані позову з заборгованості за Договором кредитної лінії № 2305/0100/12/11 від 24.10.2011 в загальній сумі 11091886,77 грн, в тому числі: суми неповернутого кредиту - 6966000,00 грн, суми процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 01.01.2022 по 11.10.2022 - 861219,28 грн, суми процентів за неправомірне користування чужими коштами (нарахована на неповернуту суму кредиту) - 2842891,37 грн, суми процентів за неправомірне користування чужими коштами (нарахована на неповернуту суму відсотків за користування кредитом) - 421776,12 грн.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
На підтвердження наявності ризику утруднення виконання рішення суду заявник посилається на поведінку Відповідача-1 - Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "ВОСТОК", який після виникнення простроченої заборгованості за договором кредитної лінії №2305/0100/12/11 від 24.10.2011 продовжував отримувати грошові кошти на свої рахунки, однак не спрямовував їх на погашення заборгованості перед Банком, а здійснював розрахунки з іншими кредиторами, зокрема шляхом повернення фінансової допомоги фізичній особі та оплати товарів і послуг іншим контрагентам. На думку заявника, такі обставини свідчать про свідоме невиконання боржником зобов`язань перед Банком та існування ризику подальшого відчуження активів.
Крім того, заявник зазначає, що прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором виникло ще до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, у зв`язку з чим, на його переконання, посилання відповідачів на воєнний стан як на єдину причину невиконання зобов`язань є безпідставним.
Щодо Відповідача-2 - ОСОБА_1 заявник вказує, що останній є поручителем та солідарним боржником за кредитним договором, а також протягом тривалого часу обіймав посаду керівника Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "ВОСТОК" та був обізнаний про наявність простроченої заборгованості перед Банком.
Як на підтвердження реальності ризику відчуження майна заявник також посилається на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 відчужив належний йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку на користь ОСОБА_2 на підставі договорів дарування від 09.06.2026. На думку заявника, вказані дії свідчать про виведення активів та намір уникнути виконання судового рішення.
Заявник звертає увагу суду на те, що рішенням суду першої інстанції виконання рішення було відстрочено на шість місяців, тоді як відповідачі в апеляційних скаргах просять збільшити строк відстрочки до одного року. На переконання заявника, у разі задоволення таких вимог відповідачі матимуть додатковий час для розпорядження належними їм коштами та майном, що створює ризик відчуження активів і ускладнення подальшого виконання рішення суду.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 23.03.2023 у справі №905/448/22, заявник зазначає, що у спорах про стягнення грошових коштів сама можливість відповідача вільно розпоряджатися своїм майном та коштами вже свідчить про потенційну загрозу утруднення виконання судового рішення, а тому вимога щодо надання доказів фактичного вчинення дій з відчуження майна не повинна застосовуватися як надмірний стандарт доказування.
З огляду на викладене заявник вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення про можливе утруднення або неможливість виконання рішення суду в майбутньому, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити:
- виконання рішення суду;
- ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту цієї норми процесуального права вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Колегією суддів апеляційного господарського враховано, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.10.2022 у справі №905/446/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 07.11.2024 у справі №915/538/24, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.
Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що з дати реєстрації в системі "Електроний суд" і до дати судового засідання відповідачі мали достатньо часу для подання апеляційної інстанції заперечень з посиланням на відповідні докази, які б могли спростовувати наведені в клопотанні позивача твердження і додані на їх підтвердження докази.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи/
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "ВОСТОК" та ОСОБА_1 такою можливістю не скористалися, а твердження представників Відповідачів -1;-2 надані в судовому засіданні про необмеженість їх довірителями можливості виконати остаточне рішення, у випадку залишення його без змін, визнаються колегією суддів такими, що грунтуються на концепції негативного доказу і спростовуються наданими Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" доказами.
У разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 07 січня 2025 року у справі № 910/1/21.
Відповідно до приписів статті 3 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене апеляційний суд виснує про те, що заявивши позовні вимоги майнового характеру, позивач правильно обрав захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів в межах ціни позову, передбачений пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, і цей захід є адекватним, розумним та співмірним із заявленою позовною вимогою, не виходить за межі предмету спору (заявлений саме в межах ціни позову).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.02.2025 по справі №916/4912/24.
Крім того, можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі) підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.
В контексті обставин даної справи, колегія суддів зауважує, що позивачем підтверджено дії апелянта щодо розпорядження належним майном, та відповідно, вірогідність розпоряджатися в будь-який момент як коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити інше майно, яке знаходиться у власності апелянтів, що є беззаперечною передумовою для висновку про те, що в майбутньому виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача буде ускладненим.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Аналогічні правові висновки є сталими в практиці Верховного Суду, зокрема, викладені у пункті 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22, а також були закріплені, зокрема і у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2023 року у справі №910/8671/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 916/3686/22, від 09 квітня 2024 року у справі № 917/1610/23, від 04 жовтня 2024 року у справі №913/289/24, від 07 жовтня 2024 року у справі №908/1291/24 та інших.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правових висновків, викладених в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22, та беручи до уваги як існування в контексті "prima facie" (на перший погляд) виснує про наявність ознак суперечливої поведінки відповідачів, спрямованої на свідоме ухилення від виконання договірних зобов`язань перед позивачем, так і існування у відповідачів беззаперечної вільної можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, що знаходяться на його рахунках.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів дійти висновку про доведеність позивачем достатньо обґрунтованість його припущення про те, що у разі невжиття на етапі апеляційного оскарження рішення заходів забезпечення позову , у випадку, якщо остаточним рішення позов у цій справі буде задоволений, існує ризик можливого утруднення виконання або невиконання остаточного рішення суду у зв`язку з можливим ухиленням відповідачів від виконання такого, що призведе до порушення прав позивача.
Окремо колегія суддів зауважує, що обраний позивачем у цій справі вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки при застосуванні такого заходу арештоване майно та грошові кошти фактично продовжують перебувати у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ними.
На підставі вищевикладеного, Центральний апеляційний господарський задовольняє заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" про забезпечення позову в межах суми задоволених позовних вимог 7 852 133,53 грн з заявлених до стягнення 11091886,77 грн, шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "ВОСТОК" та ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх відкритих рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали, та на майно, що належить відповідачам на праві власності.
Керуючись ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Вжити в межах суми 7 852 133,53 грн заходи забезпечення позову у справі № 908/1589/25 шляхом накладення арешту на грошові кошти (як у національній валюті - гривні, так і в іноземній валюті), що знаходяться на рахунках у будь-яких банках та інших фінансово-кредитних установах які належать Приватному акціонерному товариству "Акціонерний центр "ВОСТОК" та ОСОБА_1 , а також арешту на майно, що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Акціонерний центр "ВОСТОК" та ОСОБА_1 .
Стягувач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "ІНДУСТРІАЛБАНК" (01133, м.Київ, вул.Генерала Алмазова, 18/7 ЄДРПОУ 13857564)
Боржник: Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "ВОСТОК" (69096, Україна, Запорізька область, Запоріжжя, бул. Вінтера, 2 ЄДРПОУ 06723314)
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" може бути пред`явлена до виконання у строк до 27.02.2029.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготоволено 29.06.2026
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус