УХВАЛА
16 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 909/811/21 (909/275/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М.
та клопотання Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М.
про відстрочення сплати судового збору
за подання касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М.
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий, Рим Т.Я., Кравчук Н.М.) в частині розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1
у справі №909/811/21(909/275/25)
за заявою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" арбітражного керуючого Лозовського В.М.
до : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовблок", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Арізона", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллерс", 4) Компанії "Крестмор Маркетінг Лтд", м. Беліз, Центральна Америка, 5) ОСОБА_2 , 6) ОСОБА_3 , 7) ОСОБА_4 ,8) ОСОБА_5 , 9) ОСОБА_6 , 10) ОСОБА_7 , 11) ОСОБА_8 ,
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат", у зв`язку з доведенням до банкрутства
у межах справи №909/811/21
за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області
до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М. (далі - арбітражний керуючий Лозовський В.М.) 26.05.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 у справі № 909/811/21 (909/275/25) в частині розгляду заяви арбітражного керуючого Лозовського В.М. про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 . Також скаржником подано до суду клопотання про відстроченням сплати судового збору до закінчення перегляду касаційної скарги у касаційному порядку та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 встановлений у розмірі 3328 грн.
Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону чинній під час звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності). Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20 жовтня 2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 2662.40 грн (3328 х 0.8).
Скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, проте подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору до закінчення розгляду касаційної скарги у справі №909/811/21(909/275/25) у касаційному порядку.
У вказаному клопотанні про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 та вказує, що Публічне акціонерне товариство "Маріупольський графітовий комбінат" перебуває у процедурі ліквідації, кошти для сплати судового збору у банкрута відсутні.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 16.07.2025, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно із частиною 2 статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
В свою чергу, саме лише посилання на перебування скаржника у процедурі банкрутства не є беззаперечною підставою для відстрочення сплати судового збору. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Верховний Суд акцентує, що при зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги (розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що скаржником не надано жодних доказів на підтвердження реального майнового стану скаржника щодо неможливості сплати судового збору, тому підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Водночас у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення/відстрочення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Згідно з частини другої ст. 292 ГПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене касаційна скарга арбітражного керуючого Лозовського В.М. підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.
Керуючись статтями 174, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 в частині розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 у справі №909/811/21 (909/275/25).
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського В.М. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 в частині розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 у справі №909/811/21 (909/275/25) залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков