ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/17187/17
УХВАЛА
01 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у місті Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року вперше подану ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) у квітні 2022 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із тим, що позивачем не було усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити провадження у справі. Крім того, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2023 року указану справу №826/17187/17 передано на розгляд судді-доповідачу Бєловій Л.В., суддям Аліменку В.О., Безименній Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Водночас, рішенням Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2026 року №713/0/15-26 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Бєлової Л.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2026 року у цій справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Файдюк В.В., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року прийнято справу №826/17187/17 до провадження. Крім того, цією ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року залишено без руху та зазначено, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі, а саме - надати документ про сплату судового збору у розмірі 1 536,00 грн.
Апелянту було надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 20 травня 2026 року о 21:09 в електронному кабінеті, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 21 травня 2026 року.
На адресу суду 01 червня 2026 року ОСОБА_1 направлено заяву про відвід колегії суддів, яка ухвалою від 08 червня 2026 року визнана необґрунтованою, а ухвалою від 08 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів.
Крім того, у цій заяві ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору з підстав скрутного майнового стану та належності цього спору до спорів про поновлення на роботі.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вже було зазначено в ухвалі від 20 травня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Європейський суд з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас, у цій же справі суд вказав, що зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, органи судової влади повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 вказаного Закону вбачається, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити його розмір або звільнити від сплати взагалі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
У свою чергу, як вже було зазначено в ухвалі від 20 травня 2026 року, належна до сплати сума судового збору за подання апеляційної скарги, яка становить 1 536,00 грн, складає 3,3% річного доходу позивача, що унеможливлює звільнення останнього від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону.
Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що ці відомості є неактуальними, позаяк питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується майже через три роки після подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що інших доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору у 2026 році, позивачем не надано. Додані ж до заяви фотографії до таких доказів не належать, позаяк з їх змісту неможливо встановити приналежність зображеного на ній приміщення позивачу чи його матері. Крім іншого, не відносяться до таких доказів і висновки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району міста Києва, адже останні підтверджують необхідність отримання ОСОБА_3 соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, однак не скрутний майновий стан позивача.
З приводу аргументів позивача про те, що йому призначено компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, що свідчить про скрутний майновий стан ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» не пов`язують призначення такої компенсації з майновим станом фізичної особи, яка надає такі послуги.
Посилання позивача на те, що цей спір належить до спорів про поновлення на роботі, а тому останній звільнений від сплати судового збору, суд оцінює критично, оскільки, як вже було зазначено в ухвалі від 20 травня 2026 року, зміст позовних вимог не свідчить про те, що спір пов`язаний з поновленням ОСОБА_1 на роботі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 01 липня 2026 року №2961847 сума доходу позивача за 2024 рік склала 57 849,78 грн, за 2025 рік - 125 719,16 грн та січень-травень 2026 року - 53 865,45 грн, що, на переконання колегії суддів, надавало можливість забезпечити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 1 536,00 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору згідно з його клопотанням.
Разом з тим, з урахуванням наведеного, зважаючи на подання ОСОБА_1 заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Таким чином, з метою забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Н.В. Безименна