ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/17187/17
УХВАЛА
13 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Файдюка В.В. та суддів Аліменка В.О. і Безименної Н.В. від розгляду справи адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління статистики у місті Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року вперше подану ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) у квітні 2022 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із тим, що позивачем не було усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та закрити провадження у справі. Крім того, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2023 року указану справу №826/17187/17 передано на розгляд судді-доповідачу Бєловій Л.В., суддям Аліменку В.О., Безименній Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Водночас, рішенням Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2026 року №713/0/15-26 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_2
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2026 року у цій справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Файдюк В.В., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року прийнято справу №826/17187/17 до провадження. Крім того, цією ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року залишено без руху та зазначено, що апелянт протягом десяти днів, які обраховуються з моменту отримання копії цієї ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
На адресу суду 01 червня 2026 року ОСОБА_1 направлено заяву про відвід колегії суддів, яка ухвалою від 08 червня 2026 року визнана необґрунтованою, а ухвалою від 08 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року. Водночас цією ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року недоліків - на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Крім того, в ухвалі зазначено, що у разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
На адресу суду апеляційної інстанції 10 липня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Аліменка В.О. та Безименної Н.П. та доповнення до неї. Указана заява обґрунтована тим, що судом в ухвалі від 01 липня 2026 року не було надано належної оцінки аргументам позивача про наявність у нього права на звільнення від сплати судового збору, належність цього спору до трудового, а також безпідставним обмеженням права заявляти клопотання. Крім того, позивач посилається на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2019 року у справі №902/206/16 в якості підстав відводу колегії суддів.
У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Безименної Н.В. у відпустці станом на 13 липня 2026 року протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 липня 2026 року визначено такий склад колегії суддів: суддя-доповідач Файдюк В.В., судді - Аліменко В.О., Мєзєнцев Є.І.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суддів презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому судова колегія не переконана, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що судді Файдюк В.В., Аліменко В.О. і Безименна Н.В. проявляють особисту упередженість.
Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суддів.
Так, як було встановлено вище, в якості підстав для відводу колегії суддів апелянт фактично визначає свою незгоду із висновками ухвали від 01 липня 2026 року в частині відсутності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Разом з тим, наведені доводи, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть бути свідченням існування об`єктивних обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Проаналізувавши викладені у заяві міркування та наведені доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи, відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів в їх неупередженості, із змісту доводів заяви про відвід не вбачається.
Натомість, мотиви позивача фактично свідчать про його незгоду з процесуальним рішенням у справі №826/17187/17, що за правилами наведених вище статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчить про неупередженість або необ`єктивність суддів.
Окрім цього колегія суддів зауважує, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2019 року у справі №902/206/16 не є обов`язковою для врахуванням адміністративним судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, на думку судової колегії, оскільки інших обставин, які б, на переконання Мороза Д.А., свідчили про упередженість або необ`єктивність колегії суддів не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відводу суддів від цієї справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід не може вважатися обґрунтованим.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
При цьому, за правилами ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Керуючись ст. ст. 38-40, 248, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Визнати необґрунтованим відвід судді-доповідачу Файдюку В.В. та суддям Аліменку В.О. і Безименній Н.В. у цій справі.
Передати справу №826/17187/17 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді В.О. Аліменко
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст ухвали складений та підписаний 13 липня 2026 року.