Справа № 204/12572/25
Провадження № 2/204/1225/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді - Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Азаряна Б.С.,
відповідача - ОСОБА_1 (в залі суду),
представника відповідача - адвоката Павловського Є.Г. (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про вступ у справу та позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, та коштів (аліментів) на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачкою, а також про стягнення коштів (аліментів) на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
01 липня 2026 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про її вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, а також позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, у якій ОСОБА_2 посилаючись на те, що вона разом із відповідачем по справі мешкають разом з їх спільними дітьми у квартирі в АДРЕСА_1 , та оскільки ОСОБА_1 кошти на утримання цих трьох малолітніх дітей надає епізодично, отже вона бажає стягнути з нього аліменти на їх утримання в судовому порядку у цьому процесі. Відповідно до позовної заяви просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання їх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
До зазначених заяв долучено також заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Косовської Антоніни Олександрівни, відповідно до якої посилаючись на зайнятість просила розглянути вказані заяви та вирішити питання залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору без її участі у цьому засіданні.
ОСОБА_2 у судове засідання призначене на 02 липня 2026 року не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.
Позивач ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилась, 02 липня 2026 року направила на адресу суду заяву у якій просила зважаючи на тривалість розгляду справи забезпечити її розгляд у розумний строк відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи що своєчасне вирішення цього спору безпосередньо впливає на реалізацію прав та інтересів дитини. Одночасно зазначила, що нею отримано паспорт на прізвище ОСОБА_9 , копію якого просила долучити до матеріалів справи, та здійснити подальший розгляд справи за її відсутності з урахуванням раніше викладеної правової позиції.
Присутній в судовому засіданні 19 червня 2026 року відповідач - ОСОБА_1 заявив що підтримує в повному обсязі вказані заяви, подані його дружиною ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів, та просить їх задовольнити. Окрім того відповідач ОСОБА_1 заявив низку клопотань, за змістом яких просив:
1) зобов`язати позивачку надати суду докази, що підтверджують факт проживання спільної дитини ОСОБА_4 з позивачкою, а також докази здійснення нею щоденного догляду та матеріального забезпечення дитини, докази фактичних умов проживання дитини та осіб, які здійснюють догляд за нею;
2) з метою визначення реального майнового й фінансового стану позивачки дослідити її витрати на послуги таксі «Uklon», їх частоту, маршрути, вартість, задля чого витребувати від ТОВ «Уклон» або належного утримувача баз цього сервісу деталізовану інформацію щодо замовлення послуг перевезення (викликів таксі) позивачки за період з 08.11.2025 по 26.06.2026, точної дати та часу кожного виклику, маршрутів руху, суми коштів за кожне замовлення;
3) долучити до матеріалів справи копію довідки форми ОК-5 щодо відповідача та копію рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 05 червня 2026 року у справі №205/3500/26 щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку;
4) долучити до матеріалів справи копію ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 червня 2026 року у справі №205/5314/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів;
5) долучити до матеріалів справи та врахувати при подальшому розгляді скріншот з офіційного сайту компанії AMF, з якого слідує, що на офіційному сайті компанії останні відомості щодо наявних вакансій публікувались у грудні 2024 року, що на його думку спростовує дійсність поданих позивачкою скріншотів з сайту Work.ua із вакансіями цієї компанії у 2026 році. Окремо відзначив, що його посада має назву не збиральник меблів, а складальник готових виробів, що також має важливе значення для розгляду цієї справи.
З метою розгляду першого з зазначених клопотань судом було оголошено перерву протягом 5 хвилин, по завершенні якої представник позивача - адвокат Павловський Є.Г. зазначив, що у зв`язку із зайнятістю у іншій справі у іншому суді, просить розглянути вказані клопотання без його участі, призначивши дату наступного засідання.
Окрім того присутній відповідач ОСОБА_1 також послався на свою значну зайнятість та просив розглянути клопотання у його відсутність.
З урахуванням наведених обставин, у подальшому судом в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України при розгляді вказаних клопотань за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, та було встановлено наступні обставини.
1) в частині заяв ОСОБА_2 про її вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору, а також прийняття відповідної позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору.
Згідно зі статтею 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Згідно зі статтею 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.
Так відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно із частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику.
Згідно сталої практики Верховного Суду, що знайшла відображення зокрема у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 та від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18, ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи із самостійними вимогами має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (постанова ВС від 09.09.2019 № 910/12463/18, ВП ВС у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18).
Верховний Суд неодноразово наголошував на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Предметом спору у даній справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання спільної дитини, а також про стягнення коштів (аліментів) на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, є матеріально-правовий обов`язок батька утримувати дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ст. 180 СК) та утримувати дружину (матір дитини) - ОСОБА_10 до досягнення спільною дитиною 3 років (ст. 84 СК).
Натомість, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 , поданої нею в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, предметом цього спору є матеріально-правовий обов`язок батька утримувати дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 (ст. 180 СК), які народилися від стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Тобто зазначені вимоги об`єднує лише спільний суб`єкт - батько дітей, та його спільне джерело доходу, з якого у випадку задоволення позову мають вираховуватися кошти. Проте сам дохід (заробітна плата) не є предметом спору, він є лише майновим критерієм, за рахунок якого задовольняються різні предмети спору.
Специфіка правового становища третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, випливає з того, що її вимоги мають за своєю правовою природою виключати задоволення вимог первісного позивача. У той же час у даній справі вимоги ОСОБА_2 стосовно виконання батьком матеріально-правового обов`язку батька утримувати дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 стосовно матеріально-правового обов`язку батька утримувати дитину ОСОБА_4 .
Згідно вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд поміж іншого враховує наявність у платника аліментів інших дітей, тобто вказаний факт є обставиною, що має істотне значення для визначення розміру виплат, проте вона не створює спільного предмета спору.
Також суд звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, перше судове засідання у справі призначено на 25 грудня 2025 року. Згодом відповідачем ОСОБА_1 неодноразово подавались клопотання про відкладення та перенесення розгляду справи, зокрема згідно заяв від 19.12.2025, 22.12.2025, 16.02.2026, 17.02.2026. Окрім того представником відповідача ОСОБА_1 також подавались клопотання про відкладення судових засідань 04.05.2026, 20.05.2026, 09.06.2026 у зв`язку із зайнятістю у інших процесах.
ОСОБА_2 була особисто присутньою під час судового засідання 04 березня 2026 року у залі суду в якості представника відповідача - свого чоловіка - ОСОБА_1 (за довіреністю), тобто від самого початку була обізнана про хід розгляду даної справи.
Враховуючи що з моменту відкриття провадження у справі та проведення першого судового засідання сплив значний час, ОСОБА_2 була обізнана про існування даної справи, проте з позовною заявою третьої особи звернулась лише 01 липня 2026 року, суд зауважує, що нею пропущено строк заявити самостійні вимоги у цій справі, передбачений ст. 52 ЦПК України.
Окремо суд звертає увагу також на те, що згідно ч. 4 ст. 52 ЦПК України після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку, тобто прийняття заяви призведе до істотного затягування розгляду справи, який вже триває майже сім місяців, та при цьому стосується інтересів малолітньої дитини.
Окрім того, згідно отриманих судом в порядку підготовки справи до розгляду відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, стосовно зареєстрованого місця проживання як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 - розгляд відповідної позовної заяви Чечелівським районним судом м. Дніпра призведе до штучної зміни правил територіальної юрисдикції.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 стосуються іншого предмету спору, подані з істотним порушенням процесуального строку, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та відмовити їй у прийнятті позовної заяви.
Оскільки подана ОСОБА_2 позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору у справі про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку не відповідає вимогам частини другої статті 193 цього Кодексу, вона повертається заявнику, а копія долучається до матеріалів справи.
Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті позовної заяви не свідчить про обмеження ОСОБА_2 у здійсненні права на судовий захист, адже позовні вимоги можуть бути заявлені у самостійному позові.
За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
2) в частині клопотань ОСОБА_4 зобов`язати позивачку надати суду докази, що підтверджують факт проживання спільної дитини ОСОБА_4 з позивачкою, а також докази здійснення нею щоденного догляду та матеріального забезпечення дитини, докази фактичних умов проживання дитини та осіб, які здійснюють догляд за нею; а також клопотання ОСОБА_4 дослідити витрати позивачки на послуги таксі «Uklon», їх частоту, маршрути, вартість, задля чого витребувати від ТОВ «Уклон» або належного утримувача баз цього сервісу деталізовану інформацію щодо замовлення послуг перевезення (викликів таксі) позивачки за період з 08.11.2025 по 26.06.2026, точної дати та часу кожного виклику, маршрутів руху, суми коштів за кожне замовлення, суд має зазначити наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням зазначеного суд не вбачає підстав порушувати принцип диспозитивності та зобов`язувати позивача надати докази обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте надасть оцінку вказаним доказам при ухваленні судового рішення. Водночас відповідач не позбавлений права надати докази протилежного, якщо вважатиме це за потрібне.
Відносно вимог дослідити витрати позивачки на послуги таксі «Uklon», їх частоту, маршрути, вартість, задля чого витребувати від ТОВ «Уклон» деталізовану інформацію щодо замовлення послуг перевезення (викликів таксі) позивачки за період з 08.11.2025 по 26.06.2026, точної дати та часу кожного виклику, маршрутів руху, суми коштів за кожне замовлення - суд звертає увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища. Відповідно відповідачем не доведено, яким чином вказані обставини стосуються предмету доказування у справі про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, у зв`язку із чим у задоволенні вказаного клопотання суд вважає за необхідне відмовити.
3) в частині клопотань ОСОБА_4 долучити до матеріалів справи копію довідки форми ОК-5 щодо відповідача та копію рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 05 червня 2026 року у справі №205/3500/26 щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а також копію ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 червня 2026 року у справі №205/5314/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів; долучити до матеріалів справи та врахувати при подальшому розгляді скріншот з офіційного сайту компанії AMF, з якого слідує, що на офіційному сайті компанії останні відомості щодо наявних вакансій публікувались у грудні 2024 року, враховуючи що відповідач наполягає на важливому доказовому значенні вказаних відомостей, з метою повного, всебічного та справедливого розгляду справи, зважаючи що неврахування відповідних доказів може перешкодити ухваленню законного та обґрунтованого рішення у даній справі суд вважає за необхідне долучити зазначені докази до матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 52, 193, 194, 195, 258, 259, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У залученні ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та у прийнятті позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити.
Повернути ОСОБА_2 подану нею позовну заяву разом із додатками.
Роз`яснити ОСОБА_2 її право звернутися з даними позовними вимогами до суду в загальному порядку.
У задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 зобов`язати позивачку надати суду докази, що підтверджують факт проживання спільної дитини ОСОБА_4 з позивачкою, а також докази здійснення нею щоденного догляду та матеріального забезпечення дитини, докази фактичних умов проживання дитини та осіб, які здійснюють догляд за нею; а також дослідити витрати позивачки на послуги таксі «Uklon», їх частоту, маршрути, вартість, задля чого витребувати від ТОВ «Уклон» або належного утримувача баз цього сервісу деталізовану інформацію щодо замовлення послуг перевезення (викликів таксі) позивачки за період з 08.11.2025 по 26.06.2026, точної дати та часу кожного виклику, маршрутів руху, суми коштів за кожне замовлення - відмовити.
Клопотання ОСОБА_4 щодо долучення до матеріалів справи копії довідки форми ОК-5 на ім`я відповідача, копії рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 05 червня 2026 року у справі №205/3500/26, копії ухвали Шевченківського районного суду м. Полтави від 15 червня 2026 року у справі №205/5314/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, скріншоту з офіційного сайту компанії AMF - задовольнити, та долучити зазначені докази до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.07.2026
Суддя