ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 липня 2026 року м. Львів Справа № 380/25615/25 пров. № А/857/22926/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів:
Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі №380/25615/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними рішення та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №380/25615/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними рішення та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
В подальшому, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 року здійснено перехід із письмового провадження у відкрите судове засідання. Призначено розгляд адміністративної справи №380/25615/25 у відкрите судове засідання на 21 липня 2026 року о 10:50 год, зал судового засідання №4, яке відбудеться в приміщенні Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи 25.06.2026 ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів у даній справі у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М., оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції порушив процесуальний порядок розгляду справи №380/25615/25, оскільки розгляд даної справи призначено у порядку письмового провадження. Вважає, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів у складі головуючого-судді - Носа С.П., суддів - Кухтея Р.В та Шевчук С.М.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. від розгляду справи № №380/25615/25 відмовлено. Відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України справу передано для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026р. визначено склад колегії для вирішення питання про відвід: головуючий суддя Запотічний І.І., судді Довга О.І., та Шинкар Т.І.
Згідно з ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного рави
Згідно абз.1 ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Заявляючи відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М., Лутчин Л.М. не наведено підстав та не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що судді прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду справи, а також наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості суддів.
Наведені у заяві про відвід доводи, за яких вказані судді підлягають відводу, а саме: щодо порушення процесуального порядку розгляду справи, то колегія суддів вважає, що у цій частині заявник не погоджується із процесуальними рішеннями та діями колегії суддів у вказаній справі, покликається на порушення судом норм процесуального законодавства при здійсненні розгляду апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що фактично зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, а зводиться до незгоди з процесуальними діями колегії суддів щодо винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. є необґрунтованою, оскільки відсутні будь які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів: судді - доповідача Носа С.П., суддів Кухтея Р.В та Шевчук С.М. під час вирішення відповідних питань або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості.
Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. брати участь у розгляді цієї справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Носа С.П., суддів Кухтея Р.В. та Шевчук С.М. з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 380/25615/25- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар