У Х В А Л А
27липня 2026 року
м. Київ
справа №991/5746/23
провадження № 11-268апп26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів: Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи № 991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Груп Менеджмент Україна», Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», Aкціонерне товариство «Херсонобленерго», Aкціонерне товариство «Чернівціобленерго», Акціонерне товариство «Житомиробленерго», Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго», Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «С. Енерджі», Компанія «Worldwide Holding Group Corp» («Ворлдвайд Холдинг Груп Корп»), Компанія «Mavisco Ltd» («Мавіско Лтд»), Компанія «Delorenius Ltd» («Делореніус Лтд»), Компанія «VS Energy Latvia SIA» («ВС Енерджі Латвія»), Компанія «Urbanic Holding S.A.» («Урбанік Холдинг СА»), Компанія «VS Energy International N.V.» («ВС Енерджі Інтернешнл НВ»), Компанія «Washington Holdings В.V.» («Вашингтон Холдингс Б.В.»), Компанія «Silk Road Trading B.V.» («Сілк Роуд Трейдинг»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті», Приватне акціонерне товариство «Туристично-готельний комплекс «Дністер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-європейська готельна компанія», Приватне акціонерне товариство «Готель «Прем`єр Палац», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Перспектива», Компанія «Welco Limited» («Велко Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Готель «ОРЕАНДА», Компанія «Pumori Enterprises Investments Ltd» («Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс Лтд»), Компанія «Financiere Egine Holding S.C.A.» («Фінансьєр Ежін Холдинг Ес.Се.А.»), Компанія «Financiere Egine S.C.A.» («Фінансьєр Ежін Ес.А.»), Компанія «Jiolinico Commercial Limited» («Джиолініко Коммершл Лімітед»), Компанія «Shelterock Investments Limited» («Шелтерок Інвестментс Лімітед»), Компанія «Folkdale Trading Limited» («Фолкдейл Трейдінг Лімітед»), Компанія «Tucos Limited» («Тукос Лімітед»), Компанія «Sebistra Trading Limited» («Себістра Трейдінг Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», Компанія «Kadis Holding Limited» («Кадіс Холдинг ЛТД»), Компанія «Newsteel Holding Ltd» («Ньюстіл Холдинг ЛТД»), Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна», Компанія «Wenox Holding Limited» («Венокс Холдинг Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод столових приборів-ДСС», Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Т-С», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК Логістик», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Реноме 2008», яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Реноме», Товариство з обмеженою відповідальністю «Венчурні Інвестиційні Проекти», яке діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Прем`єрний», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Слави», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Волинь», Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Інвест», Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «Лорд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Бізнес Маркетинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспективні інвестиційні програми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нерухомість», Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна генеруюча компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-П», Дочірнє підприємство «ЛД-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Альянс-12», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр управління проектами - Буча», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерго-Комплект», ОСОБА_20 , Компанія «Kingswood Consultants Limited» («Кінгсвуд Консалтентс Лімітед»), ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові українські мережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд консалт інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестконцептгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛ Телеком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія», Компанія «Himalita Limited» («Хімаліта Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест-лд», Компанія «Loberdol Trading Limited» («Лобердол Трейдінг Лімітед»), Компанія «Belyuton Commerce Limited» («Белютон Комерс Лімітед»), Компанія «Mavedix Holdings Limited» («Маведікс Холдінгз Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековторресурс», Компанія «Jazzy Rock Handels GmbH» («Джаззі Рок Хенделс Гмбх»), ОСОБА_27 , ОСОБА_32, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,про застосування санкції
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2024 року,
ВСТАНОВИЛА:
1. У червні 2023 року Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII«Про санкції», та стягнення активів у дохід держави.
Рух справи в суді першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою від 29 червня 2023 року ВАКС відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
3. У судовому засіданні 19 листопада 2024 року колегія суддів ВАКС, вирішуючи клопотання представника третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Хотел проперті», Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «ТГК «Дністер», ТОВ «Готельний комплекс «Юність» (далі - ТОВ «ГК «Юність»), ТОВ «Східно-європейська готельна компанія», ПрАТ «Готель «Прем`єр палац» про виклик та допит свідків від 22 жовтня 2024 року, на місці постановила ухвалу, якою відмовила в його задоволенні.
4. 25 листопада 2024 року представник зазначених вище третіх осіб заявив клопотання про роз`яснення судового рішення, а саме протокольної ухвали ВАКС від 19 листопада 2024 року у справі № 991/5746/23, оскільки, на його думку, озвучене судом мотивування є незрозумілим і дозволяє неоднозначно трактувати зміст ухвали.
5. 26 листопада 2024 року в судовому засіданні колегія суддів ВАКС на місці постановила ухвалу про залишення указаного клопотання про роз`яснення судового рішення без розгляду.
6. Не погоджуючись із судовим рішенням від 26 листопада 2024 року, ТОВ «ГК «Юність» 28 листопада 2024 року подало до Апеляційної палати ВАКС (далі - АП ВАКС) апеляційну скаргу на протокольну ухвалу ВАКС від 26 листопада 2024 року у справі № 991/5746/23 про залишення без розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, в якій просило скасувати вказане судове рішення та роз`яснити протокольну ухвалу від 19 листопада 2024 року про відмову у виклику свідків.
7. Ухвалою АП ВАКС від 09 грудня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ГК «Юність» на протокольну ухвалу ВАКС від 26 листопада 2024 року, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не передбачено можливості оскаржити в апеляційному порядку протокольну ухвалу суду першої інстанції окремо від рішення суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
8. 17 грудня 2024 року ТОВ «ГК «Юність» подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) касаційну скаргу на ухвалу АП ВАКС від 09 грудня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до АП ВАКС.
9. Скаргу обґрунтовано тим, що зазначена ухвала є незаконною та неприйнятною, оскільки її постановлено всупереч висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 620/3006/21 та без повного і всебічного дослідження обставин справи, тому що суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував підстав звернення ТОВ «ГК «Юність» і наданих доказів, а отже, на думку заявника, відмовив у відкритті апеляційного провадження з формальних підстав, чим порушив норми процесуального права, зокрема статей 254, 294 КАС України.
10. Також скаржник мовить про те, що протокольна ухвала ВАКС від 19 листопада 2024 року містить формулювання, що є незрозумілими для третьої особи, у зв`язку із чим ТОВ «ГК «Юність» звернулось до суду із заявою про роз`яснення зазначеного судового рішення задля уникнення його неоднозначного трактування, тому що суд, не вирішивши по суті клопотання ТОВ «ГК «Юність», не заслухав думку інших учасників справи та перейшов до висловлення клопотань та заяв інших учасників справи.
11. Крім того, указує на те, що стаття 254 КАС України передбачає, що за заявою учасника справи суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Отже, на думку заявника, протокольна ухвала є судовим рішенням та щодо неї може бути подана заява про її роз`яснення. Суд мав винести рішення про роз`яснення або про відмову в роз`ясненні протокольної ухвали від 19 листопада 2024 року, проте письмово у формі окремого документа ця ухвала не викладалася, а лише вносилася до протоколу судового засідання і була прийнята без виходу до нарадчої кімнати, і саме ці обставини стали підставою для її апеляційного оскарження.
12. За твердженням ТОВ «ГК «Юність», АП ВАКС відмовила у відкритті апеляційного провадження, не маючи в розпорядженні матеріалів справи № 991/5746/23, та дійшла помилкового висновку про те, що протокольні ухвали не підлягають оскарженню, оскільки не оформлені окремим документом, безпідставно застосувавши позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12286/15.
Рух справи в суді касаційної інстанції
13. Ухвалою КАС ВС від 07 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 26 листопада 2025 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
14. Ухвалою КАС ВС від 11 червня 2026 року справу № 991/5746/23 передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати
15. Передаючи справу на розгляд Великої Палати КАС ВС зазначив таке.
16. Особливості провадження у справах про застосування санкцій установлені статтею 283-1 КАС України.
17. За приписами частини восьмої статті 283-1 КАС України апеляційна скарга на рішення Вищого антикорупційного суду може бути подана учасником справи та/або його представником до АП ВАКС протягом п`яти днів з дня проголошення рішення суду.
18. Відповідно до абзацу восьмого частини восьмої статті 283-1 КАС України АП ВАКС переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
19. За результатами розгляду апеляційної скарги АП ВАКС ухвалює одне з таких рішень:
1) про залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення;
2) про зміну судового рішення;
3) про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
20. Постанова АП ВАКС набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
21. Зі змісту наведеної норми вбачається, що постанова АП ВАКС є остаточним судовим рішенням, що не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Проте жодних застережень щодо оскарження процесуальних ухвал (зокрема, ухвал АП ВАКС) положення статті 283-1 КАС України не містять.
22. Ураховуючи те, що в КАС ВС сформувалися різні підходи стосовно можливості оскарження в касаційному порядку ухвал АП ВАКС як суду апеляційної інстанції у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» (особливості провадження в яких регламентовано статтею 283-1 КАС України), на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) була передана справа № 991/8725/23 з метою формування відповідного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в аспекті можливості вжиття заходів забезпечення позову у справах про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави, висловленого безпосередньо за результатами розгляду зазначеного питання.
23. Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати, Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2025 року зазначив, що питання стосовно можливості касаційного оскарження ухвал АП ВАКС, постановлених у справах про застосування санкцій, особливості вирішення яких регулюється статтею 283-1 КАС України, вирішувалося колегією суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС у межах справи № 991/5572/22 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_28 , за участю третіх осіб: ТОВ «Танталіт», ТОВ «Дом Лесника», ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 - про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
24. Так, у справі № 991/5572/22 АП ВАКС постановила ухвалу від 20 грудня 2022 року, якою відмовила у відкритті апеляційного провадження на рішення ВАКС від 12 грудня 2022 року, і ця ухвала була оскаржена в касаційному порядку. Однак, ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року у справі № 991/5572/22 було відмовлено у відкритті касаційного провадження з тих підстав, що приписи статті 283-1 КАС України стосовно заборони перегляду постанов АП ВАКС у касаційному порядку поширюються і на ухвали АП ВАКС, адже окремих правил оскарження ухвал цього суду, які б дозволяли таке оскарження, ця норма не містить.
25. Натомість інший підхід до вирішення питання стосовно можливості оскарження ухвал АП ВАКС як суду апеляційної інстанції у справах щодо застосування санкцій знайшов відображення в ухвалах від 18 та 25 грудня 2023 року, постановлених колегією суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС у справі № 991/8725/23, в якій суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу АП ВАКС від 27 жовтня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу ВАКС від 10 жовтня 2023 року (щодо забезпечення позову).
26. Аналізуючи норми КАС України у взаємозв`язку з приписами статті 283-1 КАС України у справі № 991/8725/23, Об`єднана палата вказала, що АП ВАКС переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення, тобто як рішення, якими закінчується судовий розгляд по суті спору, так і ухвали ВАКС, постановлені за результатом вирішення процедурних питань, пов`язаних з рухом справи в суді першої інстанції, клопотань та заяв осіб, які беруть участь у справі, інших процедурних питань.
27. Так, у постанові від 20 січня 2026 року у справі № 991/8725/23 Об`єднана палата послалася на абзац тринадцятий частини восьмої статті 283-1 КАС України, який передбачає, що розгляд апеляційної скарги АП ВАКС закінчується ухваленням постанови, що кореспондується з приписам частини четвертої статті 241 КАС України, згідно з якою перегляд судових рішень (тобто як рішень, так і ухвал) в апеляційному порядку закінчується ухваленням постанови. Водночас Об`єднана палата акцентувала увагу на тому, що цей же абзац тринадцятий частини восьмої статті 283-1 КАС України містить пряму заборону на касаційне оскарження постанови АП ВАКС, що дозволяє констатувати неможливість касаційного оскарження як рішень ВАКС, ухвалених цим судом як судом першої інстанції по суті спору, так і ухвал цього ж суду, постановлених з процедурних питань і переглянутих АП ВАКС в апеляційному порядку (пункт 56 постанови). Крім того, у зазначеній статті немає приписів, які б передбачали можливість оскарження в касаційному порядку як судових рішень ВАКС, ухвалених у визначеній категорії справ, так і ухвал чи постанов АП ВАКС як суду апеляційної інстанції (пункт 57 постанови).
28. Аналізуючи зміст частини восьмої статті 283-1 КАС України, Об`єднана палата виснувала, що норми цієї статті, які є спеціальними у цій категорії справ, вже врегулювали порядок оскарження судових рішень ВАКС в апеляційному та касаційному порядку, у зв`язку із чим застосування загальних норм глав 1, 2 розділу ІІІ цього Кодексу щодо перегляду судових рішень (апеляційне і касаційне провадження) є помилковим. Отже, судовий розгляд справ, пов`язаних із застосуванням видів санкцій, визначених пунктами 1, 2 - 25 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», обмежується судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційного оскарження будь-яких судових рішень для цієї категорії справ, як і конкретно визначеного суду касаційної інстанції, який мав би такі повноваження, закон не передбачає, у зв`язку із чим не виникає потреби у впровадженні до законодавства окремої норми, яка б обмежувала можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії справ (пункти 62, 63 постанови від 20 січня 2026 року у справі № 991/8725/23).
29. Підсумовуючи викладене, Об`єднана палата у справі № 991/8725/23 дійшла висновку, що законодавець, діючи логічно і послідовно, ввів до процесуального закону окрему спеціальну статтю 283-1 КАС України, яка у взаємозв`язку з викладеними вище приписами норм матеріального і процесуального права дозволяє тлумачити її як таку, що шляхом прямої заборони обмежує право касаційного оскарження будь-яких судових рішень, ухвалених ВАКС як судом першої інстанції, а також судових рішень АП ВАКС у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції». Отже, узагальнюючи викладене, Об`єднана палата констатувала, що частину третю статті 272 КАС України потрібно застосовувати як таку, за правилами якої усі судові рішення (як ухвали, так і постанови) АП ВАКС як суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 283-1 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
30. Таким чином, за висновками Об`єднаної палати, оскарження в касаційному порядку судових рішень АП ВАКС, постановлених у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», судові рішення ВАКС (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах, особливості розгляду яких визначені статтею 283-1 КАС України, а також ухвали та постанови АП ВАКС у цих справах касаційному оскарженню не підлягають.
31. У силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України висновки Об`єднаної палати КАС ВС у справі №991/8725/23 є обов`язковими для врахування у судовій практиці. Аналогічне правило щодо врахування іншими судами висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, також закріплене в частині шостій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
32. Оскільки відповідно до вказаних норм та висновків Об`єднаної палати Верховний Суд не може вплинути на результати перегляду ухвали АП ВАКС у справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що альтернативою вирішення порушеного у касаційній скарзі питання є передача цієї справи на розгляд Великої Палати, оскільки ця справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування процесуальних норм КАС України.
33. Так, з матеріалів оскарження протокольної ухвали від 26 листопада 2024 року видно, що колегія суддів ВАКС на місці, без виходу в нарадчу кімнату, постановила залишити без розгляду клопотання ТОВ «ГК «Юність» про роз`яснення судового рішення у справі № 991/5746/23, про що внесено запис до протоколу судового засідання в режимі конференції № 3686384 (пункт 64, графа «Додаткова інформація»).
34. Статтею 241 КАС України визначені види судових рішень, до яких, зокрема, включено ухвали.
35. Порядок ухвалення судових рішень передбачений статтею 243 КАС України, частиною п`ятою якої визначено перелік ухвал, що викладаються окремим документом. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
36. За правилами частини сьомої статті 243 КАС України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
37. Зміст ухвали повинен відповідати вимогам статті 248 КАС України, частиною другою якої встановлено, що в ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
38. Аналізуючи наведені норми КАС України, Верховний Суд зауважує, що положеннями статті 243 КАС України встановлено дві процедури оформлення ухвал:
- у вигляді окремого документа;
- усно в судовому засіданні, однак суд зобов`язаний оголосити висновок та мотиви, за яких він дійшов такого висновку, і зазначити про це у протоколі судового засідання.
39. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, АП ВАКС виходила з того, що статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, що підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, і вказана норма не передбачає можливості оскаржити протокольну ухвалу окремо від рішення суду.
40. Водночас на обґрунтування оскаржуваної ухвали АП ВАКС додатково вказала, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно не виконане або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. АП ВАКС також зауважила, що подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частини друга, четверта статті 254 КАС України). Надалі АП ВАКС констатувала, що протокольна ухвала колегії суддів ВАКС від 19 листопада 2024 року про відмову в задоволенні клопотання щодо допиту свідків є виконаною з моменту її проголошення в судовому засіданні та не потребує залучення інших посадових осіб та/або учасників провадження для її виконання, строк якого не може бути зупинено, в тому числі поданням заяви про роз`яснення. Тому оскаржувана протокольна ухвала про залишення без розгляду заяви про роз`яснення (на відміну від зазначеної в апеляційній скарзі відмови у роз`ясненні) відповідно до положень статті 254 КАС України не є по суті ухвалою про роз`яснення судового рішення, яку потрібно постановляти шляхом складення окремого процесуального документа та яку, відповідно, може бути оскаржено в апеляційному порядку.
41. Наведене означає, що АП ВАКС в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження додатково висловилася щодо суті оскаржуваної ухвали, оскільки навела мотиви, побудовані на оцінці процедури прийняття цієї ухвали, у ході судового засідання ВАКС, що відбулося 26 листопада 2024 року.
42. Як наслідок, ухвала АП ВАКС від 09 грудня 2024 року містить взаємовиключне правове обґрунтування, оскільки, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав неможливості оскарження ухвали про залишення клопотання про роз`яснення судового рішення без розгляду окремо від рішення по суті спору, АП ВАКС одночасно надала оцінку і по суті оскаржуваній ухвалі, тобто обґрунтувала підстави, які за своєю правовою природою є несумісними з такою відмовою у відкритті.
43. Верховний Суд також наголошує на помилковості висновків АП ВАКС щодо неможливості оскарження таких ухвал.
44. Так, за правилами частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: , залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 12) . Проте правова позиція АП ВАКС щодо неможливості оскарження протокольної ухвали від 26 листопада 2024 року суперечить приписам частини другої статті 293 КАС України, якими установлено, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.
45. Оскарження ухвал суду, які не передбачені переліком статті 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Разом з тим указана норма КАС України не пов`язує спосіб оформлення ухвали (усно або письмово) з можливістю її оскаржити, оскільки приписами статті 294 КАС України установлено лише вимоги щодо виду ухвали, а не способу її оформлення.
46. Водночас процесуальним наслідком подачі апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає окремому оскарженню, відповідно до приписів частини третьої статті 293 КАС України є повернення такої апеляційної скарги заявнику, а не відмова у відкритті провадження.
47. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що під час постановлення ухвали від 09 грудня 2024 року АП ВАКС допустила такі процедурні порушення:
- відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, палата виходила саме з оцінки форми ухвали, а не її змісту та не звернула уваги на пункт 12 частини другої статті 294 КАС України, згідно з яким ухвала про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена окремо від рішення суду;
- суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України (апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню) з посиланням на статтю 294 КАС України. Таке обґрунтування суперечить частині третій статті 293 КАС України, що містить імперативний припис про повернення такої скарги. Отже, пункт 1 частини першої статті 299 КАС України у таких випадках не застосовується.
48. Застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 1 частини першої статті 299 КАС України за відсутності правових підстав, наслідком чого є відмова у відкритті апеляційного провадження (з посиланням на положення указаної норми), свідчить про процесуальну фундаментальну помилку суду, що призвела до порушення права заявника апеляційної скарги на апеляційний перегляд судового рішення, якій гарантовано йому приписами статті 129 Конституції України, статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод та статтею 13 КАС України.
49. Незважаючи на установлені порушення, Верховний Суд констатує про неможливість виправлення процесуальної помилки, оскільки питання правомірності оскарженої ухвали АП ВАКС про відмову у відкритті апеляційного провадження наразі вирішується виходячи із висновків Об`єднаної палати у справі № 991/8725/23, в якій сформовано висновки про відсутність підстав для касаційного оскарження будь-яких процесуальних рішень АП ВАКС.
50. Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала АП ВАКС опосередковано стосується питання щодо формування доказової бази у справі, що розглядається, а враховуючи особливості провадження у справах про застосування санкцій (стаття 283-1 КАС України), визначальним фактором правової позиції у таких спорах законодавець визначив саме докази та регламентував правила, за яких їхня оцінка є ключовим вектором у ході вирішення таких спорів.
51. Тому процедура доведення власної позиції учасників у таких спорах є вкрай важливою, її дотримання безпосередньо впливає на ухвалення судом законного й об`єктивного рішення.
52. Так, частиною шостою статті 283-1 КАС України установлено, що суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно із сукупністю доказів іншої сторони. Отже, указана норма закріплює в адміністративному процесі стандарт доказування, відомий як «перевага доказів» або як «баланс ймовірностей / вірогідностей». Це означає, що суд оцінює не кожен доказ окремо, а всю картину в цілому, а тому важлива не кількість документів, а їхня логічність, взаємозв`язок та переконливість. Цей стандарт ставить сторони в рівні умови, з чого випливає, що достатня аргументація учасника справи своєї позиції, підтверджена належними та допустимими доказами, на відміну від іншої сторони, є найбільш прийнятною для суду.
53. Верховний Суд зауважує, що зазначений стандарт доказування підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто необхідно не просто надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Такий підхід відповідає положенням статей 75, 76, 90 та частині шостій статті 283-1 КАС України.
54. Наведене свідчить про важливість об`єктивного та ґрунтовного підходу суду під час вирішення процесуальних питань з приводу розгляду клопотань, що стосуються доказів у справі, та обов`язкового судового контролю судами вищих інстанцій, адже справедливий результат у санкційних справах залежить від двох факторів - якості роботи першої інстанції з доказами та ефективного нагляду з боку апеляції.
55. Верховний Суд зауважує, що саме на АП ВАКС покладається функція «останнього фільтра» за наслідками апеляційного перегляду рішень у справах про застосування санкцій, проте недопуск особи до апеляційного перегляду фактично позбавляє її можливості домогтися повторної перевірки висновків суду першої інстанції щодо повноти встановлення обставин справи, належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, що мають визначальне значення для результату розгляду такого спору.
56. За цих умов будь-які помилки під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження можуть призвести до того, що судове рішення, ухвалене без належної апеляційної перевірки, набуде ознак остаточного. Саме тому процедура допуску до апеляційного оскарження повинна підлягати ефективному контролю з боку Верховного Суду як суду касаційної інстанції, покликаного гарантувати реальне, а не формальне забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення.
57. Отже, висновки Об`єднаної палати у справі № 991/8725/23 щодо неможливості оскарження усіх процедурних ухвал АП ВАКС у справах про застосування санкцій, що розглядаються за правилами статті 283-1 КАС України, можуть вплинути на судову практику в особливій категорії справ у двох аспектах:
а) учасники справи фактично позбавлені права оскаржити судове рішення, що не перешкоджає провадженню у справі, проте впливає на її розгляд по суті вимог, а процесуальна помилка суду не може бути виправлена судом касаційної інстанції;
б) реалізація особою права на оскарження судового рішення, від якого залежить розгляд справи по суті вимог, є обмеженою, що суперечить основним засадам (принципами) адміністративного судочинства, порушує право на апеляційне оскарження та ставить сторони у такій справі у нерівне становище.
58. Суд ураховує, що установлені Об`єднаною палатою заборони (обмеження) щодо оскарження усіх судових рішень (зокрема, ухвал) постановлених у справах, що розглядаються за правилами статті 283-1 КАС України, спрямовані на відстрочення реалізації права на апеляційне оскарження з питань, що не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги. Проте на практиці такі обмеження можуть об`єктивно вплинути на результати розгляду справи щодо суті спору та фактично обмежити право учасників справи на справедливий суд.
59. КАС ВС звернув увагу і на те, що вирішення спорів за правилами статті 283-1 КАС України безумовно залежить від суддівського розсуду при вчиненні процесуальної дії щодо вирішення відповідного клопотання учасника справи, результатом чого є ухвала, у перегляді якої може бути відмовлено з формальних підстав, а суд касаційної інстанції наразі не має повноважень переглянути таке процесуальне рішення.
60. Про значущість впливу на процесуальні права учасників процесу ухвал, постановлених під час розгляду справи, вказують і передбачені статтею 320 КАС України підстави для їх скасування, до яких належить, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи.
61. Таким чином, виходячи з логічного тлумачення вказаних процесуальних норм Верховний Суд акцентує увагу на тому, що саме від належно встановлених обставин у питанні вирішення клопотання у справі та належного вмотивування судового рішення, прийнятого за результатами розгляду такого клопотання, і залежить дотримання судом права на справедливий суд.
62. На думку суду, установлена Об`єднаною палатою заборона на касаційне оскарження ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що розглядається, за правилами статті 283-1 КАС України, є непропорційною до права сторони процесу на справедливий суд та створює умови, за яких реалізація права на допуск до апеляційного перегляду окремих процесуальних рішень суду першої інстанції є неможливою навіть за умови очевидної незаконності судового рішення.
63. Узагальнюючи викладені обставини й міркування, колегія суддів дійшла висновку, що розв`язання означеної правової проблеми в цій справі остаточно вирішить питання невизначеності на нормативному рівні правових питань, що виникають під час перегляду процесуальних питань, вирішення яких безпосередньо залежить від розсуду суду. І таке вирішення є нагальним, оскільки питання реалізації права на касаційне оскарження ухвал ВАКС, що безпосередньо впливають на вирішення спорів по суті вимог, уже неодноразово порушувалось у справах, що наразі перебувають на розгляді ВАКС та АП ВАКС.
64. Так, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з червня 2023 року в аналогічних категоріях справ за алгоритмом пошуку: пошук за контекстом - «ВАКС», «Апеляційна палата ВАКС», «283-1 КАС України»»; форма судового рішення - ухвала, в реєстрі значиться усього 40 таких судових рішень, прийнятих ВАКС та АП ВАКС. Отже, наразі такі спори є більше винятком і не мають масового характеру, проте у таких спорах тягар доказування для держави є значно вищим, оскільки суд у цьому процесі перевіряє правомірність втручання виконавчої влади у приватну сферу.
65. Цей кількісний показник (40 рішень за майже 3 роки) прямо свідчить про винятковий, а не масовий характер спорів. Водночас у таких категоріях справ суд здійснює особливий посилений контроль за правомірністю втручання виконавчої влади у приватну сферу; тягар доказування правомірності такого втручання повністю покладається на державу, а практика ще не набула масового, усталеного характеру.
66. Ураховуючи те, що питання процесуального контролю за якістю судових рішень, прийнятих за наслідками вирішення процесуальних питань у порядку статті 283-1 КАС України, нормами цього Кодексу не врегульоване, а імперативний припис цієї статті щодо заборони оскарження судових рішень в касаційному порядку стосується виключно постанов, а не ухвал суду, Верховний Суд уважає, що вказана справа має виняткове значення для розвитку права, що обґрунтовує передачу касаційної скарги до Великої Палати з метою забезпечення єдності судової практики, адже відсутність механізму касаційного перегляду у справах, що вирішуються за правилами статті 283-1 КАС України, в поєднанні з обмеженими строками розгляду та специфічним стандартом «переваги доказів» створює реальну загрозу порушення статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
67. Виключна правова проблема, на думку суду, полягає в тому, що незначна кількість рішень свідчить про винятковий характер спорів і відсутність сформованої стабільної судової практики, а приписи частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмежують повноваження колегії суддів Верховного Суду вирішити порушене в цій справі питання процесуальної помилки АП ВАКС, оскільки це не відповідає висновкам Об`єднаної палати, зробленим у справі № 991/8725/23, а сформована КАС ВС практика наразі перешкоджає усунути процесуальні недоліки, допущені судом першої інстанції у цій справі, як в апеляційному так і в касаційному порядку.
Позиція Великої Палати
68. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII)передбачено, що Велика Палата у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
69. Згідно із частиною другою статті 37 Закону № 1402-VIII у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
70. Отже, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суди враховують висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати та касаційних судів.
71. Відповідно до вимог частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
72. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій ? четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу (частина четверта статті 347 КАС України).
73. Згідно з усталеною практикою Великої Палати виключну правову проблему слід оцінювати з урахуванням кількісного та якісного показників.
74. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
75. До того ж справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без жодних проблем.
76. Для віднесення справи до такої, що містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, справа щонайменше повинна мати декілька з таких ознак:
- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж самими сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
- існують якісні критерії, зокрема: відсутність усталеної судової практики в застосуванні однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідність застосування аналогії права чи закону; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
77. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку і вирішує передати на розгляд Великої Палати справу як таку, що має саме виключну правову проблему, повинен обґрунтувати не тільки те, що правова проблема є, але й те, що вона є виключною (цьому покликані сприяти відповідні критерії). Констатація наявності певної правової проблеми без відповідного обґрунтування її виключності не означає наявності підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати та не зумовлює доцільності розгляду нею цієї справи.
78. Також Велика Палата у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає у тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин.
79. Європейський суд з прав людини дотримання принципу правової визначеності пов`язує із забезпеченням єдності судової практики. Однак він не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень. Разом з тим наявність глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх все ж таки призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
80. Передаючи справу на розгляд Великої Палати для вирішення виключної правової проблеми, КАС ВС має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним критеріями, зокрема навести інші справи, у яких була зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення судами різних юрисдикцій тощо.
81. Обґрунтовуючи наявність кількісного критерію виключної правової проблеми, колегія суддів КАС ВС посилається на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень в аналогічних категоріях справ за алгоритмом пошуку: пошук за контекстом «ВАКС» «Апеляційна палата ВАКС», «283-1 КАС України»; форма судового рішення - ухвала, де значиться усього 40 таких судових рішень, прийнятих ВАКС та АП ВАКС, а тому, як зазначає колегія суддів, наразі такі спори є більше винятком і не мають масового характеру, проте у таких спорах тягар доказування для держави є значно вищим, оскільки суд у цьому процесі перевіряє правомірність втручання виконавчої влади у приватну сферу, що прямо свідчить про винятковий, а не масовий характер спорів.
82. Проте на підтвердження викладеного колегія суддів навела в ухвалі від 11 червня 2026 року лише три ухвали КАС ВС у двох справах, а саме ухвали від 18 та 25 грудня 2023 року у справі № 991/8725/23 (у якій відкрито касаційне провадження на ухвали АП ВАКС, що стосуються забезпечення позову) та від 05 січня 2023 року у справі № 991/5572/22 (в якій суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню).
83. Отже, колегія суддів КАС ВС не обґрунтувала наявності кількісного критерію виключної правової проблеми.
84. Щодо якісного критерію колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що питання процесуального контролю за якістю судових рішень, прийнятих за наслідками вирішення процесуальних питань у порядку статті 283-1 КАС України, нормами цього Кодексу не врегульоване, а імперативний припис цієї норми щодо заборони оскарження судових рішень у касаційному порядку стосується виключно постанов, а не ухвал, а тому вказана справа має виняткове значення для розвитку права.
85. Велика Палата зазначає, що якісні критерії свідчать про наявність виключної правової проблеми в разі: відсутності усталеної судової практики застосування однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеності законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, у тому числі необхідності застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявності обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; наявності різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо.
86. Справа може мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.
87. У разі виникнення суперечностей при застосуванні КАС ВС конкретних норм права у подібних правовідносинах існують інші механізми подолання цих розбіжностей, аніж передача справи на розгляд Великої Палати. Зокрема, частиною першою статті 346 КАС України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати. А в частині другій цієї статті вказано, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
88. Велика Палата зазначає, що питання порядку оскарження судових рішень ВАКС, ухвалених / постановлених у справах, особливості розгляду яких визначено статтею 283-1 КАС України, а також ухвал та постанов АП ВАКС у цих справах не має невизначеного законодавчого регулювання та вже вирішувалося Верховним Судом.
89. Так, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати КАС ВС в ухвалі від 20 січня 2026 року у справі № 991/8725/23 сформулював висновок щодо застосування норм частини третьої статті 272 та частини восьмої статті 283-1 КАС України стосовно можливості оскарження в касаційному порядку судових рішень АП ВАКС, постановлених у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції».
90. Ураховуючи викладене, Велика Палата дійшла висновку, що наведене в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів КАС ВС від 11 червня 2026 року обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстав для прийняття до розгляду Великої Палати справи № 991/5746/23.
91. Незгода колегії суддів КАС ВС з висновком його Об`єднаної палати у спорах цієї категорії для цілей застосування у конкретній справі не може бути тією обставиною, за якої Велика Палата мала б прийняти цю справу до свого розгляду.
92. Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Справу № 991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , треті особи: треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Груп Менеджмент Україна», Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», Aкціонерне товариство «Херсонобленерго», Aкціонерне товариство «Чернівціобленерго», Акціонерне товариство «Житомиробленерго», Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго», Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «С. Енерджі», Компанія «Worldwide Holding Group Corp» («Ворлдвайд Холдинг Груп Корп»), Компанія «Mavisco Ltd» («Мавіско Лтд»), Компанія «Delorenius Ltd» («Делореніус Лтд»), Компанія «VS Energy Latvia SIA» («ВС Енерджі Латвія»), Компанія «Urbanic Holding S.A.» («Урбанік Холдинг СА»), Компанія «VS Energy International N. V.» («ВС Енерджі Інтернешнл НВ»), Компанія «Washington Holdings В.V.» («Вашингтон Холдингс Б.В.»), Компанія «Silk Road Trading B.V.» («Сілк Роуд Трейдинг»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті», Приватне акціонерне товариство «Туристично-готельний комплекс «Дністер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-європейська готельна компанія», Приватне акціонерне товариство «Готель «Прем`єр Палац», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Перспектива», Компанія «Welco Limited» («Велко Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Готель «ОРЕАНДА», Компанія «Pumori Enterprises Investments Ltd» («Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс Лтд»), Компанія «Financiere Egine Holding S.C.A.» («Фінансьєр Ежін Холдинг Ес.Се.А.»), Компанія «Financiere Egine S.C.A.» («Фінансьєр Ежін Ес.А.»), Компанія «Jiolinico Commercial Limited» («Джиолініко Коммершл Лімітед»), Компанія «Shelterock Investments Limited» («Шелтерок Інвестментс Лімітед»), Компанія «Folkdale Trading Limited» («Фолкдейл Трейдінг Лімітед»), Компанія «Tucos Limited» («Тукос Лімітед»), Компанія «Sebistra Trading Limited» («Себістра Трейдінг Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», Компанія «Kadis Holding Limited» («Кадіс Холдинг ЛТД»), Компанія «Newsteel Holding Ltd» («Ньюстіл Холдинг ЛТД»), Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна», Компанія «Wenox Holding Limited» («Венокс Холдинг Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод столових приборів-ДСС», Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Т-С», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК Логістик», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Реноме 2008», яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Реноме», Товариство з обмеженою відповідальністю «Венчурні Інвестиційні Проекти», яке діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Прем`єрний», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Слави», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Волинь», Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Інвест», Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «Лорд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Бізнес Маркетинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспективні інвестиційні програми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нерухомість», Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна генеруюча компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-П», Дочірнє підприємство «ЛД-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Альянс-12», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр управління проектами - Буча», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерго-Комплект», ОСОБА_20 , Компанія «Kingswood Consultants Limited» («Кінгсвуд Консалтентс Лімітед»), ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові українські мережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд консалт інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестконцептгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛ Телеком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія», Компанія «Himalita Limited» («Хімаліта Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест-лд», Компанія «Loberdol Trading Limited» («Лобердол Трейдінг Лімітед»), Компанія «Belyuton Commerce Limited» («Белютон Комерс Лімітед»), Компанія «Mavedix
Holdings Limited» («Маведікс Холдінгз Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековторресурс», Компанія «Jazzy Rock Handels GmbH» («Джаззі Рок Хенделс Гмбх»), ОСОБА_27 , ОСОБА_32, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», про застосування санкції повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. В. Кривенда
Судді: О. О. Банасько К. М. Пільков
О. В. Білоконь С. О. Погрібний
О. Л. Булейко Н. С. Стефанів
М. М. Гімон Т. Г. Стрелець
О. А. Губська О. В. Ступак
А. А. Ємець М. Ю. Тітов
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко О. С. Ткачук
М. В. Мазур В. Ю. Уркевич
Н. М. Мартинюк