СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/4214/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Шутенко І.А.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Моргун А.О. (в залі суду)
відповідача - адвокат Сварич А.А. (поза межами приміщення суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни (вх.№2346Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025
у справі №922/4214/24 (суддя Аріт К.В., повний текст додаткового рішення підписано 27.10.2025)
за позовом Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни, м.Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича, м.Харків
про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242.000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/4214/24.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/4214/24 в позові відмовлено повністю.
17.10.2025 представник Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича надав до суду заяву (вх.№24192) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 62.940,97 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№24192 від 17.10.2025) задоволено частково. Присуджено до стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що представником відповідача подано належні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правничої допомоги від 07.01.2025, додатки до нього, рахунки на оплату, виписки з поточного рахунку, звіт про надану правничу допомогу та акт наданих послуг), а розмір гонорару адвоката встановлено сторонами договору у фіксованому розмірі, що не залежить від обсягу послуг та витраченого представником часу. Суд відхилив заперечення позивача щодо неналежного засвідчення поданих документів, відсутності повноважень підписанта договору з боку адвокатського об`єднання, включення до складу витрат представництва в іншій справі (№757/30564/25-ц) та порушення адвокатської таємниці, визнавши їх необґрунтованими. Водночас, застосувавши критерії співмірності, обґрунтованості та пропорційності судових витрат, передбачені частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру витрат, визнавши співмірною та обґрунтованою суму 5.000,00 грн за послуги ознайомлення з матеріалами справи, аналізу законодавства та судової практики і розробки стратегії представництва (замість заявлених 14.768,57 грн), а також суму 5.000,00 грн за представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції (замість заявлених 12.365,55 грн), з огляду на те що розгляд справи в апеляційній інстанції здійснювався без виклику сторін, а представником відповідача подано лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу. За результатами такої оцінки суд частково задовольнив заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнув з позивача на користь відповідача 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у стягненні решти заявленої суми (17.134,12 грн) з підстав неспівмірності та необґрунтованості.
Позивач ФОП Дедюля О.Л. із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№24192 від 17.10.2025), щодо стягнення з Фізичної особи підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- на переконання скаржника, суд першої інстанції в мотивувальній частині додаткового рішення послідовно називає три різні суми як "співмірний та обґрунтований розмір" витрат на правничу допомогу - спочатку 5.000,00 грн (за послуги, перелічені в акті), потім додатково 5.000,00 грн за представництво в суді апеляційної інстанції (тобто 10.000,00 грн сукупно), а в резолютивній частині стягує 45.806,85 грн, що є внутрішньо суперечливим і не відповідає вимогам обґрунтованості судового рішення (ст.236 ГПК України);
- скаржник вважає, що суд не встановив ані складності справи, ані фактично витраченого адвокатом часу, ані обсягу наданих послуг, а знижуючи частину витрат як необґрунтовану (з 62.940,97 грн до 5.000,00 грн за одні послуги), водночас безпідставно визначив іншу, більшу суму (45.806,85 грн) без відповідного розрахунку чи обґрунтування критеріїв співмірності, пропорційності та розумності (ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України);
- позивач посилається на те, що копії документів, долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення (договір про надання правничої допомоги, додатки, рахунки, виписки), не містять відмітки "Згідно з оригіналом", підпису особи, яка засвідчує копію, та не відповідають вимогам ст. 91, 96 ГПК України та ДСТУ 4163:2020, а тому, на його думку, не можуть вважатися належними і допустимими доказами;
- ФОП Дедюля О.Л. заперечує саму обставину підписання договору від 07.01.2025, посилаючись на те, що документи, підписані через сервіс "Вчасно", не містять оригіналу договору, а лише службові дані про накладення КЕП, що, на його думку, не відповідає вимогам Закону України "Про електронну комерцію" та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг";
- апелянт звертає увагу, що акт Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 про неможливість відкрити та роздрукувати додаткові докази (оригінали документів АО "Менторс"), подані представником відповідача 22.10.2025, а суд першої інстанції у додатковому рішенні від 27.10.2025 фактично послався на документи, які не були доведені до судді
- доданий до договору текстовий додаток №4 стосується представництва клієнта в іншій цивільній справі №757/30564/25-ц (Київський апеляційний суд/Печерський районний суд м.Києва) з іншим складом учасників, а тому включення цих даних до обґрунтування витрат у межах справи № 922/4214/24 є необґрунтованим і таким, що призвело до завищення заявленої суми.
- подання документів з позначкою "АДВОКАТСЬКА ТАЄМНИЦЯ" без письмової згоди клієнта на розкриття такої інформації порушує вимоги ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також в даному випадку має місце відсутність доказів повноважень керівника адвокатського об`єднання Серебрянікова В.Є. на підписання договору від імені об`єднання за наявності іншого визначеного в ЄДР підписанта, та на ненадання суду належно засвідченої копії статуту об`єднання.
На підставі викладеного скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі № 922/4214/24 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ФОП Ковшарева О.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24; встановлено учасникам справи строк до 28.11.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи та призначено її до розгляду на 02.12.2025. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.
Через підсистему "Електронний суд" 18.11.2025 від ФОП Ковшарева Олексія Олександровича надійшла заява, за змістом якої заявник просить надати його представникові - адвокату Серебрянікову Віктору Євгеновичу можливість участі у судовому засіданні по справі №922/4214/24, призначеному на 02.12.2025 о 09:45 год., та у всіх судових засіданнях у справі №922/4214/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена відповідною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2025.
27.11.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний Суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13753), в якому ФОП Ковшарев О.О. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, як необґрунтовану, а додаткове рішення суду першої інстанції від 27.10.2025 у справі №922/4214/24 залишити без змін.
Аргументуючи свою позицію по справі, відповідач посилається на те, що:
- заявлений розмір витрат підтверджений детальним звітом про надану правничу допомогу та актом наданих послуг, а вказана скаржницею «суперечність» сум (5.000,00 грн, 10.000,00 грн, 45.806,85 грн) відсутня, оскільки судом зменшено вартість саме першої та третьої послуг (з 14 768,57 грн та 12.365,55 грн до 5.000,00 грн кожна), а підсумкова сума є арифметичним результатом додавання: 5.000,00 + 35.806,85 + 5.000,00 = 45.806,85 грн;
- обсяг та вартість наданої правничої допомоги є обґрунтованими й пропорційними предмету спору з огляду на складність справи (захист прав на промисловий зразок), значення справи для відповідача (загроза заборони виробництва та продажу товару, а не лише стягнення компенсації), затягування розгляду справи з боку позивача (10 засідань, чотиримісячне зупинення провадження через несплату експертизи, неодноразові відкладення) та відмову позивача від мирного врегулювання спору;
- усі подані документи є електронними доказами/копіями, поданими через підсистему «Електронний суд» з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що повністю відповідає вимогам ч.2, 3 ст.96 та ч.3 ст.91 ГПК України, а додаткове засвідчення за правилами ДСТУ 4163:2020 законом не вимагається;
- на вимогу позивача щодо оригіналів відповідач додатково подав 22.10.2025 оригінали електронних доказів у форматі файлів з підписом (p7s), придатних для перевірки через Центральний засвідчувальний центр, а технічні недоліки з друком/переглядом, зафіксовані актом канцелярії від 23.10.2025, не позбавляють ці докази доказової сили, оскільки вони є частиною електронної справи;
- сервіс «Вчасно», використаний для підписання документів, не впливає на їх юридичну силу, а електронна печатка не є обов`язковим реквізитом ані правочину (ч.2 ст.207 ЦК України), ані електронного документа (ст.6 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг»);
- додаток № 4 до договору дійсно передбачає окремі послуги і окремий гонорар (по 300 дол. США) за двома різними справами, однак до стягнення заявлено виключно 300 дол. США - вартість представництва саме у межах справи №922/4214/24, без урахування витрат за цивільною справою №757/30564/25-ц;
- питання дотримання адвокатської таємниці стосується виключно відносин адвоката і клієнта та не впливає на вирішення питання про розподіл судових витрат;
- договір про надання правничої допомоги підписаний засновником і керуючим партнером АО «Менторс» Серебряніковим В.Є., який відповідно до п. 4.6 статуту об`єднання має право підписувати такі договори без довіреності;
- ухвалення додаткового рішення до перегляду основного рішення в апеляційному порядку не суперечить ч. 3, 5 ст. 244 ГПК України, а сам намір позивача оскаржити рішення суду не є законною підставою для відмови в розгляді заяви про судові витрати.
В ході судового засідання 02.12.2025 в роботі системи відеоконференцзв`язку виникла технічна помилка, спричинена проблемами з`єднання із сервером Державного підприємства ,,Інформаційні судові системи", що унеможливило відновлення зв`язку з представником відповідача та подальше проведення засідання у режимі відеоконференції. У зв`язку з цим колегія суддів оголосила перерву в судовому засіданні до 08.12.2025, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційне провадження за скаргою ФОП Дедюлі О.Л. на додаткове рішення від 27.10.2025 зупинене, а матеріали справи направлені до Національного наукового центру ,,Інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса" для проведення експертизи. У зв`язку з цим матеріали справи відсутні в суді апеляційної інстанції, а розгляд основної апеляційної скарги є тимчасово неможливим до отримання висновку експерта.
01.06.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" надійшов висновок експертів №239/7224 від 25.05.2026 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, об`єкт дослідження - виріб "сумка Cordura Olive Bag", акт здачі-приймання висновку експертів та матеріали справи №922/4214/24.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Медуниці О.Є. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 поновлено провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 та від 25.06.2026 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.06.2026 і до 22.07.2026 відповідно.
Після перерви в судовому засіданні 22.07.2026 беруть участь представник позивача ФОП Дедюлі О.Л. - адвокат Моргун А. О., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі. Представник відповідача ФОП Ковшарева - адвокат Сварич А.А. підтвердив викладені у відзиві доводи, просив додаткове рішення залишити без змін.
З огляду на приписи ч.1 ст.202 та ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до ухвалення судового рішення подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою під час розгляду справи, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 243 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється судом у тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2025 представник Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь відповідача 62.940,97 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом першої інстанції.
На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу адвоката у зазначеному розмірі представник відповідача надав суду: Договір про надання правничої допомоги від 07.01.2025, додатки №1, №2 та №4 до цього договору, рахунки на оплату правничої допомоги від 07.01.2025, від 20.01.2025 та від 22.08.2025, виписки з поточного рахунку Адвокатського об`єднання "Менторс" по операціях від 08.01.2025, від 21.01.2025 та від 25.08.2025, звіт про надану правничу допомогу від 16.10.2025, акт наданих послуг №25/0107-1/1 від 16.10.2025, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, статут Адвокатського об`єднання "Менторс" та витяг з реєстру щодо цього об`єднання.
22.10.2025 позивач подала заперечення на зазначену заяву, в яких просила відмовити в її задоволенні, посилаючись на неналежне засвідчення поданих документів, відсутність повноважень підписанта договору від імені адвокатського об`єднання, включення до складу заявлених витрат представництва відповідача в іншій справі (№757/30564/25-ц), порушення адвокатської таємниці внаслідок розкриття відомостей, позначених грифом "адвокатська таємниця", а також на передчасність ухвалення додаткового рішення з огляду на намір позивача оскаржити рішення суду в апеляційному порядку. Крім того, позивач заявила клопотання про витребування у відповідача оригіналів поданих ним доказів понесення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), яким є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 цього Закону).
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Позивач, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення з Фізичної особи підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Керуючись частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, суд вправі відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Фізичною особою-підприємцем Ковшаревим Олексієм Олександровичем та Адвокатським об`єднанням "Менторс" щодо надання професійної правничої допомоги підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 07.01.2025.
На підтвердження заявлених витрат відповідачем подано додатки №1, №2 та №4 до зазначеного договору, рахунки на оплату правничої допомоги від 07.01.2025, від 20.01.2025 та від 22.08.2025, виписки з поточного рахунку Адвокатського об`єднання "Менторс" по операціях від 08.01.2025, від 21.01.2025 та від 25.08.2025, звіт про надану правничу допомогу від 16.10.2025, акт наданих послуг №25/0107-1/1 від 16.10.2025, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, статут Адвокатського об`єднання "Менторс" та витяг з відповідного реєстру.
Згідно з актом наданих послуг №25/0107-1/1 від 16.10.2025 адвокатським об`єднанням надано відповідачу правничу допомогу у межах розгляду справи №922/4214/24, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, їх детальний аналіз, аналіз законодавства і судової практики, аналіз реєстрів об`єктів інтелектуальної власності УКРНОІВІ та розробка стратегії представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції, вартість яких визначена у сумі 14 768,57 грн; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд Харківської області), вартість якого визначена у сумі 35.806,85 грн; представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (Східний апеляційний господарський суд) у справі №922/4214/24, вартість якого визначена у сумі 12.365,55 грн. Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений відповідачем до відшкодування, склав 62.940,97 грн.
В суді першої інстанції позивач заперечувала проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, посилаючись, зокрема, на неналежне засвідчення поданих документів, відсутність повноважень підписанта договору від імені адвокатського об`єднання, включення до складу заявлених витрат представництва відповідача в іншій справі (№757/30564/25-ц), а також на порушення адвокатської таємниці.
Місцевий господарський суд, дослідивши подані докази, визнав зазначені заперечення позивача необґрунтованими, встановивши, зокрема, що усі подані відповідачем через підсистему "Електронний суд" документи скріплені кваліфікованим електронним підписом, а тому вимога щодо їх належного засвідчення дотримана; договір про надання правничої допомоги підписаний уповноваженою особою - засновником і керуючим партнером адвокатського об`єднання відповідно до положень його статуту; заявлені до відшкодування витрати стосуються виключно представництва відповідача в межах справи №922/4214/24, тоді як представництво в іншій справі (№757/30564/25-ц) погоджено сторонами договору окремим пунктом додатку №4 з окремим розміром гонорару, який до заявленої суми не включений; питання дотримання адвокатської таємниці стосується виключно відносин адвоката з клієнтом і не має значення для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідачем у встановленому порядку підтверджено факт понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин та зводяться до повторення заперечень, які вже досліджені та обґрунтовано відхилені місцевим господарським судом.
Предметом подальшої оцінки судом апеляційної інстанції є встановлений судом першої інстанції розмір витрат, що підлягає розподілу між сторонами, а саме 45.806,85 грн, зменшений судом першої інстанції з заявлених 62.940,97 грн з підстав неспівмірності частини витрат складності виконаних робіт.
Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів зазначає таке.
Визначення конкретного розміру витрат, що підлягають відшкодуванню в межах розумного і співмірного, є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується шляхом оцінки всієї сукупності обставин справи. Не є обов`язковими для суду й умови, погоджені між адвокатом та клієнтом, - суд оцінює витрати з точки зору їх необхідності та розумності незалежно від погодженого сторонами розміру гонорару (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Реалізуючи зазначені повноваження, місцевий господарський суд здійснив оцінку кожної з трьох позицій акта наданих послуг №25/0107-1/1 від 16.10.2025 окремо: витрати на ознайомлення з матеріалами справи, аналіз законодавства і судової практики та розробку стратегії представництва (заявлено 14.768,57 грн) визнано завищеними та зменшено до 5.000,00 грн як такі, що не відповідають критерію розумності їх розміру; витрати на представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції (35.806,85 грн) залишено без зменшення; витрати на представництво в суді апеляційної інстанції (заявлено 12.365,55 грн) зменшено до 5.000,00 грн з огляду на те, що розгляд справи в апеляційній інстанції здійснювався без виклику сторін, а представником відповідача подано лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу.
Колегія суддів погоджується з наведеною оцінкою місцевого господарського суду, оскільки вона враховує фактичний обсяг та складність виконаних представником відповідача робіт на кожному з етапів розгляду справи, а визначений судом першої інстанції розмір витрат - 45.806,85 грн - відповідає критеріям обґрунтованості, пропорційності та розумності, встановленим частиною четвертою статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність поданих доказів, зокрема про відсутність власноручних підписів і печаток на поданих копіях документів, недотримання порядку підписання договору у сервісі «Вчасно» та невідповідність поданих документів вимогам ДСТУ 4163:2020 колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 96 ГПК України електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; законом може бути передбачений інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Аналогічну вимогу щодо накладення кваліфікованого електронного підпису на документи, що подаються через підсистему «Електронний суд», встановлено частиною 8 статті 42 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, усі документи подані представником відповідача через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС та скріплені кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується відповідною технічною інформацією про підписантів, часом та статусом перевірки сертифікатів. За таких обставин вимога закону щодо засвідчення поданих документів є дотриманою, а додаткове засвідчення за правилами Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, який регламентує порядок оформлення організаційно-розпорядчої документації і не встановлює вимог до електронних доказів у розумінні статті 96 ГПК України, законом не передбачене.
Посилання скаржниці на сервіс «Вчасно», в якому підписувався договір про надання правничої допомоги, не спростовує чинності електронного підпису, оскільки закон не пов`язує юридичну силу електронного документа з конкретним технічним засобом (сервісом), у якому накладається підпис, а електронна печатка не є обов`язковим реквізитом ані правочину (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України), ані електронного документа (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Щодо доводів про акт від 23.10.2025 про неможливість перегляду документів, то колегія суддів також відхиляє довід скаржниці про те, що суд першої інстанції послався на документи, які, за актом канцелярії Господарського суду Харківської області від 23.10.2025, не було доведено до судді. Зазначений акт зафіксував лише технічну неможливість друку та перегляду поданих 22.10.2025 файлів у форматі електронного підпису (p7s) засобами звичайного перегляду, що не є тотожним відсутності цих доказів у матеріалах електронної справи. Такі файли підлягають перевірці через Центральний засвідчувальний центр і залишаються складовою частиною електронної справи, доступною для дослідження судом. При цьому суд першої інстанції надав оцінку доказам понесення витрат, поданим ще у складі первісної заяви від 17.10.2025 (до закінчення судових дебатів), які під дію акта від 23.10.2025 не підпадають, а тому посилання скаржниці на цей акт не спростовує встановлених судом обставин.
Також колегія суддів відхиляє довід скаржниці про передчасність ухвалення додаткового рішення з огляду на її намір оскаржити рішення суду від 14.10.2025. Так, додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі суду й порядку, що й первісне рішення, і є засобом усунення його неповноти в частині невирішеного питання про судові витрати (пункт 7.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21). Частиною 3 статті 244 ГПК України на суд покладено обов`язок ухвалити додаткове рішення протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви, а частиною 5 цієї статті прямо передбачено право сторони оскаржити таке рішення окремо. Сам факт наміру позивача оскаржити основне рішення не є передбаченою законом підставою для відкладення розгляду заяви про судові витрати.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24 є законним та обґрунтованим.
Місцевий господарський суд правильно встановив факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, надав самостійну і конкретну оцінку кожній позиції акта приймання-передачі виконаних послуг, застосував критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності, передбачені ст.ст.126, 129 ГПК України, і мотивував визначений розмір витрат, що підлягають відшкодуванню. Жоден із доводів апеляційної скарги не спростовує наведених висновків.
За таких обставин підстав для скасування або зміни додаткового рішення, передбачених ст.277 ГПК України, колегія суддів не встановила.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24 без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на додаткове рішення місцевого господарського суду, за подання якої судовий збір не справляється, питання розподілу судових витрат не вирішується відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 27.07.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Є.О. Васильєв
Суддя І.А. Шутенко