УХВАЛА
21 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/4214/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026
у справі за позовом фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни
до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича, м.Харків
про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Дедюля Олеся Леонідівна (далі - скаржник) 14.08.2026 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 922/4214/24 скасувати; прийняти відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник просить Суд: "1. Прийняти касаційну скаргу на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06 серпня 2026 року у справі № 922/4214/24 та відкрити провадження.
2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06 серпня 2026 року у справі № 922/4214/24 скасувати.
3. Прийняти відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду касаційної скарги."
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги скаржника касаційна скарга подана на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 922/4214/24.
Статтею 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статей 290, 308 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка подає касаційну скаргу має конкретно визначено, повно та однозначно вказати як судові рішення, що оскаржуються так і вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. Тобто касаційна скарга має містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються з датою прийняття, а й інформацію про те в якій саме частині судові рішення оскаржуються, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а в прохальній частині касаційної скарги зазначено лише про скасування спірного судового рішенння та відсутня інформація які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного рішення, то Верховний Суд дійшла висновку, що вказані вимоги касаційної скарги, поданої 14.08.2026 скаржником у справі № 922/4214/24, підлягають уточненню, шляхом усунення недоліків касаційної скарги.
При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд зауважує, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 у справі № 922/4214/24 залишити без руху.
2. Надати фізичній особі-підприємцю Дедюлі Олесі Леонідівні строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз`яснити фізичній особі-підприємцю Дедюлі Олесі Леонідівні, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк