УХВАЛА
28 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 15/81 (910/9782/24)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026
у справі № 15/81 (910/9782/24)
за позовом Приватного підприємства "Ексито"
в інтересах Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"
до Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик",
третя особа: 1. Міністерство економіки України,
2. Фонд державного майна України,
про витребування майна,
у межах справи №15/81
про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод", ?
ВСТАНОВИВ:
16.07.2026 Приватне акціонерне товариство "Енергетичний завод "Енергетик" (далі - ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 у справі № 15/81 (910/9782/24).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/81 (910/9782/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 у справі № 15/81 (910/9782/24), якою відмовлено у відкритті провадження за заявою Приватного підприємства "Ексито" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 у справі № 15/81 (910/9782/24), яка згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу.
Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість у поданій скарзі як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України із зазначенням того, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які скаржник наводить у касаційній скарзі, тобто як для оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми.
Однак касаційна скарга не містить посилання на підставу подання касаційної скарги, яка визначена відповідним абзацом статті 287 ГПК України, як для оскарження судових рішень, передбачених пунктами 2, 3 частини першої цієї ж норми.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.
З огляду на викладене скаржнику необхідно обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права з посиланням на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет касаційного оскарження (ухвала суду).
Враховуючи, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладеного у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, ?
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2024 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2024 у справі № 909/1036/17 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - шляхом подання касаційної скарги у новій редакції або пояснення, в якій обґрунтувати порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (яких саме) з посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу) з урахуванням предмета касаційного оскарження.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський