Справа № 766/10373/20
н/п 2-з/766/83/26
УХВАЛА
про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення
07.08.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Єпішин Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою адвоката Предместнікова Олега Гарійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики у внаслідок безгрошовості,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває зазначена цивільна справа.
15.07.2026 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу дане клопотання 28.07.2026 року розподілено та передано головуючому судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа № 766/10373/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики у внаслідок безгрошовості, у межах якої постановою Херсонського апеляційного суду від 20.04.2021 року накладено арешт на належний ОСОБА_1 транспортний засіб та квартиру. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2024 року зі змінами внесеними постановою Херсонського апеляційного суду від 12.03.2025 року заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованих на його ім`я в м.Херсоні. Зазначає, що позивач ОСОБА_2 з 2003 року є резидентом ФРН, не має зареєстрованого проживання в Україні, та не має в Україні майна в розмірі, достатньому для покриття можливих збитків відповідача. З огляду на викладене, просить суд застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом внесення позивачем ОСОБА_2 на депозитний рахунок Херсонського міського суду Херсонської області грошових коштів у розмірі 120040336 грн., або еквівалент вказаної суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату внесення.
Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи, наведені у клопотанні про зустрічне забезпечення позову, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини 1, 2 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Разом з тим, відповідно до вимог частини 3 статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові;
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Отже, обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення виникає за наявності передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України обставин, які мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Так, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2022 року у справі №757/36870/20 (провадження№ 61-2976св21) зазначено, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.
З наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду від 2 березня 2023 року у справі № 643/14180/21, в якій зазначено, що зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.
Суд самостійно оцінює необхідність зустрічного забезпечення. За загальним правилом, вирішення цього питання має диспозитивний характер. Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком. На цій особливості застосування інституту зустрічного забезпечення у цивільному процесі Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 19 грудня 2018 року в справі № 331/5517/17 (провадження № 61-9474св18), від 10 квітня 2019 року в справі № 753/2380/18-ц (провадження № 61-38399св18), від 30 травня 2019 року в справі № 456/2438/17 (провадження № 61-473св19), від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/3222/17 (провадження № 61-1856св19).
Таким чином, вирішуючи питання про застосування зустрічного забезпечення, суд має встановити наявність конкретних обставин, передбачених статтею 154 ЦПК України, та оцінити надані на їх підтвердження докази у сукупності.
Згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо стягнення боргу за договором позики на суму 1300000 (один мільйон триста тисяч) доларів США.
Позивачем ОСОБА_2 неодноразово заявлялися вимоги щодо забезпечення позову у даній справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2024 року (Справа № 766/10373/20, провадження 2-з/766/206/24) частково задоволено заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та накладено арешт на нерухоме майно, яке зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: - магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2165101365101; - машиномісце № НОМЕР_2 у підземному паркінгу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164696865101; - нежитлове приміщення, площею 107,9 кв.м. розташованого за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164653365101; - житловий будинок, загальною площею 229 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164612665101; - нежилі приміщення площею 171,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446454365101; - магазин промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403263165101.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.12.2024 року (Справа № 766/10373/20, провадження 2-з/766/235/24) у задоволенні заяви ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2024 року частково змінено шляхом заміни застосованого судом заходу забезпечення позову у виді арешту майна іншим заходом, а саме: заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме:
- магазину промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2165101365101;
- машиномісця № НОМЕР_2 у підземному паркінгу, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164696865101;
- нежитлового приміщення, площею 107,9 кв.м. розташованого за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164653365101;
- житлового будинку, загальною площею 229 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2164612665101;
- нежитлових приміщень площею 171,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446454365101;
- магазину промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 403263165101.
В решті частині цю ж ухвалу та ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2024 року залишено без змін.
Дана постанова набрала законної сили, відомості про касаційне оскарження зазначеної ухвали відсутні.
Заявник ОСОБА_1 , обґрунтовуючи необхідність застосування зустрічного забезпечення посилається зокрема на відсутність у позивача ОСОБА_2 зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України.
Разом з тим, матеріали справи та надані заявником ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення позову докази не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у ОСОБА_2 зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, а відтак не свідчать про наявність обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення позову.
Так, надана заявником відповідь УДМС у Херсонській області № 6501.13-1209/65.2-24 від 14.02.2024 року, в межах іншої цивільної справи № 766/2975/22, не підтверджує відсутності у позивача ОСОБА_2 зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України в цілому, оскільки стосується відомостей щодо реєстрації особи в межах Херсонської області та не містить інформації щодо наявності або відсутності відповідної реєстрації позивача в інших адміністративно-територіальних одиницях України. При цьому зі змісту відповіді вбачається, що інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 потребує уточнення в Херсонській територіальній громаді.
Суд також не бере до уваги як належний доказ на підтвердження зазначеної обставини відповідь Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради від 02.06.2026 року № 14-04-10/3453, яка також надана в межах іншої справи № 766/6985/26.
Як убачається зі змісту наданої відповіді Відділ не володіє повною та достовірною інформацією, оскільки в реєстрі територіальної громади не сформовані відомості щодо всіх зареєстрованих осіб. При цьому зазначена інформація стосується виключно відомостей реєстру територіальної громади (в межах Херсонської міської територіальної громади), та не містить даних щодо реєстрації позивача на іншій території України.
Отже, зазначені документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відсутності у позивача ОСОБА_2 зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України.
Також, матеріали справи та надані заявником ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення позову докази, не містять фактичних даних, які б підтверджували неналежний майновий стан ОСОБА_2 або вчинення ним дій щодо відчуження належного йому майна, що може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у даній справі, у випадку відмови у позові.
Посилання заявника ОСОБА_1 про наявність у ОСОБА_2 обов`язку сплатити судові витрати у розмірі 54254,50 Євро на підставі трьох рішень Земельного суду м. Мюнхена І у справі № 20 О 3176/21 від 20.06.2022 року суд не бере до уваги.
Зазначені обставини не стосуються предмета спору у вказаній справі, виникли в межах інших правовідносин між сторонами, та самі по собі не свідчать про те, що майновий стан позивача ОСОБА_2 або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у даній справі, у випадку відмови у позові.
Таким чином, заявником не доведено наявності обставин, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Відтак, з огляду на викладене, суд доходить переконання про відсутність імперативних (обов`язкових) підстав, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, та наявність у суду саме права на застосування цього зобов`язання.
Надаючи оцінку доказам та аргументам заявника ОСОБА_1 щодо наявності підстав для застосування зустрічного забезпечення, суд зауважує, що на їх підтвердження не надано жодного належного та допустимого доказу, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення слід відмовити.
Повний текст ухвали складено - 10.08.2026 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 149-154, 157, 258-260, 353 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.М.Єпішин