ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"10" серпня 2026 р. Справа№ 911/1531/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача - Аветян А.Г.
від відповідача - Серебряник О.О.
розглянувши заяву представника Товарситва з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» адвоката Аветяна Артура Георгійовича про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко Світлани Вячеславівни від розгляду справи № 911/1531/26
в межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21»
на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 911/1531/26 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21»
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Майданевич А.Г., суддів Суліма В.В., Владимиренко С.В. перебуває апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Травень 21» на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1531/26, розгляд якої призначено на 10.08.2026.
10.08.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» адвоката Аветяна Артура Георгійовича надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко Світлани Вячеславівни від розгляду справи № 911/1531/26.
Заявлений відвід колегії умотивований заінтересованістю у результаті розгляду справи, сумнівами у неупередженості та об`єктивності судді Владимиренко С.В. Так, заявник зазначає, що суддя Владимиренко С.В. приймала участь у розгляді іншої справі № 911/2217/24, пов`язаної із цією справою за участю цих же сторін, а саме, за первісним позовом ТОВ «Альта Експерт» про визнання недійсним одностороннього правочину ТОВ «Травень 21» по достроковому розірванню договору оренди нерухомого майна, посвідченого 06.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 551, викладеного в листі, направленому 08.05.2024 (відправлення № 091[телефон приховано]), визнання відсутнім права ТОВ «Травень 21» на дострокове одностороннє розірвання договору на підставі листа, направленого 08.05.2024 (відправлення № 091[телефон приховано]) та за зустрічним позовом ТОВ «Травень 21» про зобов`язання ТОВ «Альта Експерт» звільнити частину нежитлової будівлі, літера "А-2", загальною площею 4 441,00 кв. м, розташованої за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10-а, зобов`язання ТОВ «Альта Експерт» повернути за актом передачі-приймання ТОВ «Травень 21» частину нежитлової будівлі, літера "А-2", загальною площею 4 441,00 кв. м, розташованої за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Грибоєдова, будинок 10-а, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Фудком» та ТОВ «Реал Регіон 2».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 911/2217/24 апеляційну скаргу ТОВ «Травень 21» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2025 у справі № 911/2217/24 про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог залишити без змін.
Водночас, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 911/2217/24, яка була ухвалена судом у складі колегії суддів Демидова А.М., Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. скасована, у задоволенні первісного позову відмовлено, а справу в частині зустрічного позову направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Таким чином, заявник вважає, що скасування судом вищої інстанції постанови суду, за участю цих же сторін, яка була ухвалена суддею Владимиренко С.В. можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді у розгляді справи № 911/1531/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно із абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України якщо заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107).
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.
Так, розглянувши заяву представника Товарситва з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» адвоката Аветяна Артура Георгійовича про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. від розгляду справи №911/1531/26, суд вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді, що не може бути підставою для її відводу, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Тому, на думку колегії суддів, наведені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу судді Владимиренко С.В. в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні заяви представника Товарситва з обмеженою відповідальністю «Альта Експерт» адвоката Аветяна Артура Георгійовича про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. від розгляду справи №911/1531/26, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
С.В. Владимиренко