Справа № 756/17712/25
Провадження № 2/761/8968/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі представника відповідача Глущенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Матвєєвої Ю.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди
ВСТАНОВИВ :
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
11.08.2026 року через систему «Електронний суд» позивачем було подано заяву про відвід судді Матвєєвої Ю.О. з підстав існування конфлікту інтересів, оскільки він звернувся до ДБР із заявою щодо вчинення суддею кримінального правопорушення (перешкоджання доступу до правосуддя, зловживання владою), крім того суддею під час підготовчого засідання 25.06.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи від 11.07.2026 року. Відтак, позивач має сумніви у неупередженості та безсторонності судді.
Представник відповідача Глущенко О.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення відводу, оскільки підстави та докази на його обґрунтування відсутні, .
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали, додані до заяви про відвід, приходить до висновку, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави для відводу судді визначені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Між тим, як встановлено судом, позивач заявляє відвід судді Матвєєвої Ю.О. з міркувань незгоди з процесуальними рішеннями в цивільній справі.
Разом з тим, жодних обґрунтованих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, про наявність підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді Матвєєвої Ю.О. від розгляду вказаної цивільної справи, в тому числі про наявність таких, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді відповідачем не наведено, і таких не здобуто в ході розгляду заяви. Доказів звернення до ДБР із заявою про вчинення суддею злочину та про початок досудового розслідування позивачем не надано, доводи позивача щодо нерозгляду суддею під час підготовчого засідання 25.06.2026 року клопотання позивача про призначення експертизи від 11.07.2026 року є нелогічними в силу хронології подій.
Слід зазначити, що виключно доводи заявника, за відсутності відповідних доказів щодо упередженості судді, в розумінні положень ст. ст. 36, 37 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення заявленого відводу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Крім того, суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, мотиви для відводу судді Матвєєвої Ю.О. від розгляду вказаної цивільної справи, які зазначені позивачем, є безпідставними
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 260, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Матвєєвої Ю.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 17.08.2026 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
12 серпня 2026 року