Справа № 756/17712/25
Провадження № 2/761/8968/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі представника відповідача Глущенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди
ВСТАНОВИВ :
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовче засідання на 23.04.2026 року 13.00.
В подальшому підготовчі засідання були призначені на 08.06.2026 року 11.00, 25.06.2026 року 14.30., які позивач просив проводити в його відсутність, про що направляв відповідні заяви.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2026 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 12.08.2026 року 14.00.
12.08.2026 року позивач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет (т.2 а.с. 72), заяв та клопотань про розгляд справи в його відсутність не надходило, у зв`язку з чим суд відклав судове засідання на 09.09.2026 року 14.00, про що повідомив позивача судовою повісткою, яка була направлена йому в його електронний кабінет (т. 2 а.с. 149).
09.09.2026 року позивач в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він має намір взяти особисту участь у судовому засіданні, проте не може з`явитись у зв`язку із відсутністю в м. Києві, також у зв`язку із здійсненням ТУ ДБР досудового розслідування за його заявою та необхідністю отримання ним процесуальних документів від ДБР з метою подальшого залучення до матеріалів цивільної справи, для чого потрібен певний час.
Представник відповідача Глущенко О.М. в судовому засіданні заперечувала проти відкладення розгляду справи, просила суд залишити позов без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Як зазначено вище, підготовчі засідання у даній справі призначались на 23.04.2026 року 13.00, 08.06.2026 року 11.00, 25.06.2026 року 14.30., які позивач просив проводити в його відсутність, про що направляв відповідні заяви (т. 2 а.с. 6, т. 2 а.с. 50, т. 2 а.с. 57).
Після закриття підготовчого засідання у справі судові засідання призначались на 12.08.2026 року 14.00 та 09.09.2026 року 14.00.
12.08.2026 року позивач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки в його електронний кабінет (т.2 а.с. 72), заяв та клопотань про розгляд справи в його відсутність не надходило, у зв`язку з чим суд відклав судове засідання на 09.09.2026 року 14.00, про що повідомив позивача судовою повісткою, яка була направлена йому в його електронний кабінет (т. 2 а.с. 149).
09.09.2026 року позивач в судове засідання не з`явився, направив суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки він має намір взяти особисту участь у судовому засіданні, проте не може з`явитись у зв`язку із відсутністю в м. Києві, також у зв`язку із здійсненням ТУ ДБР досудового розслідування за його заявою та необхідністю отримання ним процесуальних документів від ДБР з метою подальшого залучення до матеріалів цивільної справи, для чого потрібен певний час.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, за змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20.
За змістом наведених вище положень цивільного процесуального законодавства суд повинен постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду за наявності одночасно наступних умов: позивач повторно послідовно не з`явився в засідання; при цьому позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце вказаних засідань; від позивача не надійшло клопотання про розгляд позовної заяви за його відсутності.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Ініціювавши судовий розгляд справи, сторона позивача насамперед повинна активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21, від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17, 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18, 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 69/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19 та від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23, від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що позивач належним чином повідомлявся про призначені судові засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, не подав заяву про розгляд справи в його відсутність, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Інші клопотання (призначення експертизи, повернення на стадію підготовчого засідання, зупинення провадження), подані позивачем, судом не вирішуються з огляду на залишення позову без розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди- залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 11.09.2026 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
09 вересня 2026 року