ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"18" серпня 2026 р. Справа № 906/453/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Кульчій І.М.
судді Василишин А.Р.
судді Мамченко Ю.А.
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Фінанс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 (повний текст складено 07.12.2021) у справі №906/453/19
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Рудь"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Акціонерного товариства "Рудь": ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
про визнання права на стягнення доплати з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат та стягнення 14 648 629, 52 грн
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02 грудня 2021 року у справі №906/453/19 прийнято відмову фізичної особи ОСОБА_1 (м. Київ) від позову до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_5 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій в сумі 929687,22грн. Провадження у справі за цими позовними вимогами закрито.
Прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Фінанс Груп" (м. Львів) від позову до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_5 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій в сумі 3568136,22 грн. Провадження у справі за цими позовними вимогами закрито.
Прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Інвест" (м. Київ) від позову до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_5 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій в сумі 1423298,25грн. Провадження у справі за цими позовними вимогами закрито.
Прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент", що діє від свого імені за рахунок та в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Атлантік" (м. Київ) від позову до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир) про визнання недійсним рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р. та до фізичної особи ОСОБА_5 (с. Довжик Житомирського району) про стягнення компенсації вартості придбаних акцій в сумі 11205111,06 грн. Провадження у справі за цими позовними вимогами закрито.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ОСОБА_1 , ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" звернулися до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19; відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19 та направити справу №906/453/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявники обґрунтовують тим, що не були повідомлені про подання та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021, у зв`язку з чим, за їх твердженням, лише 11.08.2026 дізналися про зазначене апеляційне провадження та про можливість оскарження ухвали від 02.12.2021.
Додатково як підставу для поновлення строку заявники посилаються на те, що іншому учаснику справи - ОСОБА_4 - ухвалою від 17.07.2026 було поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали від 24.06.2021, вважаючи це проявом принципу рівності учасників судового процесу та забезпечення права на апеляційний перегляд.
При цьому заявники посилаються на положення частини 2, 3 статті 261 та статті 119 ГПК України, вважаючи, що наведені ними обставини є поважними причинами пропуску процесуального строку.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Водночас положення частини другої статті 261 ГПК України встановлюють спеціальне правове регулювання щодо наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження понад один рік.
Так, відповідно до частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, законодавець установив загальне правило, відповідно до якого після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення апеляційне оскарження такого судового рішення є неможливим незалежно від поважності причин пропуску строку. Винятки з цього правила є вичерпними та прямо визначені частиною другою статті 261 ГПК України.
Верховний Суд у постанові від 01.11.2021 у справі №10/5026/290/2011 зазначив, що встановлений частиною другою статті 261 ГПК України річний строк на апеляційне оскарження має присічний характер та не підлягає поновленню, за винятком випадків, прямо передбачених цією нормою. При цьому Верховний Суд наголосив, що у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суд апеляційної інстанції передусім має встановити наявність чи відсутність обставин, визначених частиною другою статті 261 ГПК України, які уможливлюють відкриття апеляційного провадження після спливу зазначеного строку.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 28.03.2024 у справі № 917/2178/17, у якій суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність першочергового встановлення судом апеляційної інстанції наявності обставин, визначених частиною другою статті 261 ГПК України, які є винятками із загального правила про відмову у відкритті апеляційного провадження після спливу одного року.
При цьому Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що лише після встановлення передбачених частиною другою статті 261 ГПК України обставин суд апеляційної інстанції має перейти до вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а у разі відсутності підстав для його задоволення - відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.
Такий підхід узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.11.2018 у справі №54/239, відповідно до якого встановлення підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження саме з огляду на положення частини другої статті 261 ГПК України виключає необхідність застосування частини третьої статті 260 цього Кодексу.
Вказана правова позиція також підтверджена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №20/5007/703-Б/12, у якій наголошено на присічному характері встановленого частиною другою статті 261 ГПК України річного строку та на тому, що його перебіг не може бути поновлений з підстав, відмінних від двох винятків, прямо передбачених цією нормою.
Отже, з наведених правових висновків Верховного Суду вбачається, що у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суд апеляційної інстанції має діяти у такій послідовності: спочатку встановити, чи наявний хоча б один із винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України; за відсутності таких винятків - відмовити у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку; і лише за наявності передбаченого законом винятку вирішувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу Господарського суду Житомирської області постановлено 02.12.2021, тоді як із відповідною апеляційною скаргою заявники звернулися лише у 2026 році, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали.
Таким чином, у цій справі наявні передумови для застосування спеціального правила, передбаченого частиною другою статті 261 ГПК України, а тому суд апеляційної інстанції насамперед має встановити наявність передбачених законом винятків із загального правила про неможливість відкриття апеляційного провадження після спливу одного року.
Щодо винятку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України.
Заявники обґрунтовують пропуск строку, зокрема, тим, що під час відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 вони не були повідомлені про подання та розгляд цієї апеляційної скарги, а про існування відповідного апеляційного провадження дізналися лише 11.08.2026.
Разом з тим, наведені обставини не свідчать про наявність винятку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України.
Зазначена норма застосовується у випадку, коли апеляційну скаргу після спливу річного строку подає особа, яка не була повідомлена про розгляд справи або не була залучена до участі у справі, за умови, що судовим рішенням вирішено питання про її права, інтереси та (або) обов`язки.
При цьому сам по собі факт неповідомлення особи про окреме апеляційне провадження, ініційоване іншим учасником справи, не є тотожним неповідомленню особи про розгляд справи у розумінні пункту 1 частини другої статті 261 ГПК України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор Інвест", ТОВ «Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" були учасниками справи №906/453/19 та брали участь у її розгляді.
Більше того, оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 постановлена безпосередньо за результатами розгляду заяв зазначених осіб про відмову від позовних вимог. Вказаною ухвалою суд першої інстанції прийняв відмови заявників від позовних вимог та закрив провадження у справі у відповідній частині.
Отже, заявники не є особами, які не були залучені до участі у справі або не були повідомлені про її розгляд. Навпаки, вони були безпосередніми учасниками процесу, а оскаржувана ухвала стосується їхніх власних процесуальних дій та постановлена за результатами розгляду поданих ними заяв.
За таких обставин передбачений пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України виняток відсутній.
Посилання заявників на те, що вони не були повідомлені про апеляційну скаргу ОСОБА_4 та про відкриття апеляційного провадження за цією скаргою, не змінює наведеного висновку.
Предметом апеляційного перегляду у цьому випадку є ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021, тоді як апеляційне провадження, про яке заявники стверджують, що не були повідомлені, стосується іншого судового рішення - ухвали від 24.06.2021.
Таким чином, неповідомлення заявників про апеляційне провадження за апеляційною скаргою іншого учасника справи не свідчить про те, що заявники не були повідомлені про розгляд справи №906/453/19, і не створює передбаченого пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України винятку.
При цьому право заявників на апеляційне оскарження ухвали від 02.12.2021 виникло безпосередньо з моменту її постановлення як у учасників справи, чиї процесуальні заяви були предметом розгляду суду першої інстанції.
Відтак виникнення у 2026 році обставин, пов`язаних із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу від 24.06.2021, не впливає на перебіг строку апеляційного оскарження ухвали від 02.12.2021 та не змінює моменту виникнення у заявників права на її апеляційне оскарження.
Необхідність захисту заявниками своїх майнових чи інших інтересів також не змінює правової оцінки зазначених обставин.
Доводи заявників про те, що результати експертизи, призначеної ухвалою від 24.06.2021, можуть мати значення для визначення ринкової вартості акцій та, відповідно, реалізації їх права на компенсацію, можуть характеризувати їхній інтерес у перегляді ухвали про призначення експертизи, однак самі по собі не свідчать про те, що заявники не були повідомлені про розгляд справи або не були залучені до участі у ній.
Отже, такі доводи не утворюють винятку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України.
Щодо винятку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 261 ГПК України
Іншим винятком із загального правила про відмову у відкритті апеляційного провадження після спливу одного року є пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зі змісту апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку не вбачається посилань на конкретні обставини, які за своїм характером можуть бути визнані обставинами непереборної сили та які об`єктивно унеможливлювали подання заявниками апеляційної скарги на ухвалу від 02.12.2021 протягом установленого законом строку або, принаймні, до спливу річного строку.
Натомість причиною пропуску строку заявники зазначають те, що не були повідомлені про апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу від 24.06.2021 та дізналися про відповідне апеляційне провадження лише 11.08.2026.
Однак неповідомлення учасника справи про апеляційне провадження, предметом якого є інше судове рішення, саме по собі не є обставиною непереборної сили у розумінні пункту 2 частини другої статті 261 ГПК України.
Заявниками також не наведено та не підтверджено належними доказами існування об`єктивних, надзвичайних та невідворотних обставин, які виникли незалежно від їх волі та унеможливлювали реалізацію ними права на апеляційне оскарження ухвали від 02.12.2021.
Таким чином, передбачений пунктом 2 частини другої статті 261 ГПК України виняток також відсутній.
Суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд при застосуванні пункту 2 частини другої статті 261 ГПК України виходить із необхідності встановлення конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали особі вчинити відповідну процесуальну дію; саме по собі посилання на загальні обставини без доведення їхнього безпосереднього впливу на можливість своєчасного звернення до суду не є достатнім.
Посилання заявників на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2026, якою ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 24.06.2021 та відкрито апеляційне провадження, також не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 02.12.2021.
Процесуальні строки на апеляційне оскарження підлягають оцінці щодо кожної конкретної апеляційної скарги з урахуванням особи скаржника, предмета оскарження, моменту виникнення права на апеляційне оскарження та конкретних причин пропуску відповідного строку.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 17.07.2026 щодо ОСОБА_4 та обставин пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали від 24.06.2021, не можуть автоматично поширюватися на заявників та на іншу ухвалу суду першої інстанції - від 02.12.2021.
Крім того, колегія суддів враховує тривалість пропуску заявниками процесуального строку на апеляційне оскарження.
Оскаржувану ухвалу Господарського суду Житомирської області постановлено 02.12.2021, тоді як апеляційну скаргу на неї заявниками подано лише у 2026 році, тобто зі значним пропуском установленого законом строку на апеляційне оскарження та після спливу передбаченого частиною другою статті 261 ГПК України річного строку.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці послідовно наголошує на важливості принципу юридичної визначеності як одного з основоположних аспектів верховенства права. Зокрема, у рішенні у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зазначив, що поновлення строку на звичайне апеляційне оскарження після спливу значного періоду часу за відсутності переконливих підстав може порушувати принцип юридичної визначеності, а національні суди у кожній справі мають перевіряти, чи виправдовують наведені причини втручання у принцип res judicata.
Водночас у цій справі зазначені положення мають особливе значення з огляду на те, що частина друга статті 261 ГПК України безпосередньо встановлює законодавче обмеження можливості апеляційного перегляду після спливу одного року. Тобто у даному випадку питання юридичної визначеності не залежить лише від дискреційної оцінки судом поважності причин пропуску строку, оскільки законодавець уже визначив граничний строк для такого оскарження та встановив вичерпний перелік винятків із цього правила.
Як уже встановлено колегією суддів, жодного з передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України винятків у цій справі не встановлено.
За таких обставин наведені заявниками доводи щодо необхідності забезпечення права на апеляційний перегляд, їхнього майнового інтересу, дотримання принципу рівності учасників судового процесу, а також щодо часу, коли їм стало відомо про апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_4 , не можуть нівелювати встановлене законом обмеження та бути підставою для поновлення строку після спливу одного року.
При цьому колегія суддів враховує, що заявники були учасниками справи та мали можливість реалізувати право на апеляційне оскарження ухвали від 02.12.2021 у встановлений законом строк. Відтак поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення після значного проміжку часу за відсутності передбачених законом виняткових обставин суперечило б принципу юридичної визначеності та стабільності судового провадження.
Право на апеляційний перегляд судового рішення, гарантоване процесуальним законом, не є необмеженим та підлягає реалізації з дотриманням установлених ГПК України процесуальних строків. Такі процесуальні обмеження мають легітимну мету, зокрема забезпечення належного здійснення правосуддя, стабільності судових рішень та принципу юридичної визначеності.
Оскільки судом встановлено, що апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 подано після спливу одного року з дня складення її повного тексту та при цьому відсутні обидва винятки, передбачені частиною другою статті 261 ГПК України, у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою слід відмовити.
При цьому суд апеляційної інстанції не вдається до оцінки поважності наведених заявниками причин пропуску строку, оскільки за відсутності винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, поважність причин пропуску строку не може бути підставою для відкриття апеляційного провадження.
За таких обставин клопотання заявників про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19 слід відмовити на підставі частини другої статті 261 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Фінанс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Фінанс Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.12.2021 у справі №906/453/19.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя Кульчій І.М.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Мамченко Ю.А.