ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження: 22-ц/819/1191/26
Єдиний унікальний номер справи: 766/6268/23
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
20 серпня 2026 року м. Херсон
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Радченко С.В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
04 червня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подала апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», 17 липня 2026 року, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтоване тим, що представник Банку участі у судовому розгляді не брав, текст оскаржуваного рішення Банк отримав в електронному кабінеті ЄСІТС 06.06.2026 року. 26.06.2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в межах строку на апеляційне оскарження було подано апеляційну скаргу, яку 13.07.2026 року Херсонським апеляційним судом було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору. Повернення апеляційної скарги апелянту не перешкоджає повторному зверненню до суду. Наразі недоліки усунуто, судовий збір сплачено. Посилаючись на наведене, просить поновити строк, як такий, що пропущено з поважних причин.
Зазначена справа, за запитом, надійшла до суду апеляційної інстанції 19 серпня 2026 року.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд вважає, що наведені скаржником причини пропуску зазначеного строку не можна визнати поважними з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Європейський Суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «DeGeouffre dela Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2026 року АТ КБ «ПриватБанк» вперше подало апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 29 червня 2026 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2026 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто.
17 липня 2026 року року АТ КБ «ПриватБанк» вдруге подало до Херсонського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року. У поданій апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Як убачається з даних, отриманих із підсистеми «Електронний суд», копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 13 липня 2026 року доставлено до електронного кабінету АТ КБ «ПриватБанк» 13 липня 2026 року о 22:12:29. Отже, сплативши судовий збір за подання апеляційної скарги 24 червня 2026 року та фактично отримавши ухвалу про повернення апеляційної скарги 14 липня 2026 року, скаржник повторно направив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі лише 17 липня 2026 року.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто на учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо подання доказів.
Зважаючи на фактичні обставини справи, на переконання суду, скаржником не доведено, що у випадку вчасного, сумлінного та у належний спосіб використання всіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством, з метою запобігання невиправданому зволіканню під час реалізації свого гарантованого законом права на апеляційне оскарження судового рішення, не мало об`єктивної можливості повторно подати апеляційну скаргу у більш стислий та такий, що вважався б розумним, строк.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження не дають підстав вважати їх об`єктивно непереборними. Процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав та достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. Скаржник не довів, що у цій справі можливість невідкладеного повторного подання ним апеляційної скарги не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Пасивна поведінка скаржника не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Такий висновок колегії суддів ґрунтується у тому числі на необхідності дотриманням балансу суспільного та приватного інтересів, оскільки держава в особі судових органів повинна забезпечити заінтересованим особам право на використання наявних засобів правового захисту, заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для іншої сторони у реалізації її права на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (ухвали від 18 вересня 2020 року у справі№ 11-119сап20, від 22 лютого 2021 року у справі №9901/42/20).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Згідно із ч. 3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, скаржнику на виконання вищевказаних положень необхідно надати заяву, в якій навести обґрунтовані причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Отже, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 356, 357 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2026 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків зазначених в ухвалі.
Клопотання про поновлення строку, з відповідними доказами, необхідно подати до Херсонського апеляційного суду за адресою: 73003 м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1-а, з посиланням на номер провадження 22-ц/819/1191/26.
Роз`яснити скаржнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Херсонського апеляційного суду С.В. Радченко