УХВАЛА
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 761/39546/24
провадження № 61-9988ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», Державної адміністрації служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Головного управління Національної поліції у м.Києві, Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у цій справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві
Коротенку Є. В., судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А.,
Зайцев А. Ю. (провадження № 61-9988ск26).
28 липня 2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» заяву про відвід судді Коротенка Є. В.
Заява обґрунтована тим, що заявник вже неодноразово звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у цій справі, які були повернуті йому з різних підстав. Зокрема, суддя Коротенко Є. В. 25 серпня 2025 року постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 його касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. Крім того, 26 серпня 2025 року суддя Коротенко Є. В. постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 його касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.
Враховуючи викладене, заявник вважав, що між ним та суддею
Коротенком Є. В. існує тривалий процесуальний конфлікт, оскільки вказаний суддя вже ухвалював процесуальні судові рішення у цій справі. Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що саме ці неправомірні процесуальні рішення стали предметом його звернень до Вищої ради правосуддя щодо дій суддів Касаційного цивільного суду, серед яких зазначено суддю Коротенка Є. В., а також інших суддів, які здійснювали процесуальні дії у справі № 761/39546/24.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив задовольнити його заяву про відвід судді Коротенка Є.В. у справі № 761/39546/24, провести повторний автоматизований розподіл справи для визначення іншого судді-доповідача та забезпечити подальший автоматизований розподіл справи між суддями, які раніше не здійснювали процесуальних дій у справі № 761/39546/24 та щодо яких ним не заявлялися відводи у зв`язку з попередньою участю у розгляді даної судової справи.
Ухвалою від 29 липня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнав необґрунтованою та постановив передати її для розгляду судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог статті 33 та частини третьої статті 40 ЦПК України заява про відвід судді Коротенка Є. В. згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29 липня 2026 року передана судді Верховного Суду
Мартєву С. Ю.
Ухвалою від 30 липня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю.відмовив у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді справи № 761/39546/24.
14 серпня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. постановив ухвалу, якою визнав наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, надав заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали,та роз`яснив наслідки невиконання вимог цієї ухвали.
25 серпня 2026 року ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний суд» заяву про відвід судді Коротенка Є. В.
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначив, що вона ґрунтується на процесуальній поведінці судді Коротенка Є. В. після розгляду першої заяви про відвід. Зокрема, заявником прийнято до уваги факт постановлення цим суддею вказаної вище ухвали від 14 серпня 2026 року. Вважає, що ця заява відповідає вимозі вмотивованості відводу та не є зловживанням з його боку своїм процесуальним правом. Заявник вважає, що суддя Коротенко Є. В. створює йому, як позивачу, формалістичні перепони, ігноруючи всі його заяви та клопотання, якими він чітко та зрозуміло обґрунтував, чому строк касаційного оскарження повинен бути поновлений.
Заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, заява N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Вивчивши матеріали касаційного провадження та зміст заяви про відвід судом встановлено, що заявник не вказав будь-яких об`єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.
Разом з тим, незгода заявника з ухваленим судовим (процесуальним) рішенням про залишення касаційної скарги без рухуне може бути підставою для відводу судді в силу приписів імперативної норми - частини четвертої статті 36 ЦПК України.
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді ґрунтуються на припущеннях щодо можливої упередженості судді при розгляді цієї справи, але будь-яких належних та беззаперечних аргументів заявник не наводить.
Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддіКоротенка Є. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі № 761/39546/24 визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді-доповідача Коротенка Є. В. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко