УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 761/39546/24
провадження № 61-9988 ск 26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», Державної адміністрації служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року,
встановив:
1. У липні 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла вищевказана касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, скасувати оскаржувані судові рішення та увалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Коротенку Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Воробйову І. А., Зайцева А. Ю.
3. 28 липня 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді справи № 761/39546/24.
4. Ухвалою від 29 липня 2026 року Верховний Суд визнав заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. необґрунтованою та передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
5. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2026 року відмовив у задоволенні вищевказаної заяви про відвід судді.
6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2026 року, проведеного на підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2026 року у зв`язку з відпусткою судді Воробйової І. А, справу призначено судді-доповідачеві Коротенку Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.
7. Ухвалою від 14 серпня 2026 року Верховний Суд визнав наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року без руху, надав заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
8. 25 серпня 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду вдруге надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді справи № 761/39546/24.
8.1. Заява обґрунтована тим, що після розгляду першої заяви про відвід, виникли нові обставини, які не могли бути предметом попередньої заяви про відвід та які, на думку заявника, мають істотне значення для оцінки безсторонності судді. 14 серпня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. постановив ухвалу, якою залишив касаційну скаргу заявника без руху, зокрема, у зв`язку з висновком про неповажність наведених причин пропуску строку на касаційне оскарження. Таким чином, ухвала від 14 серпня 2026 року є новою обставиною.
8.2. Заявник зазначає, що підставою для відводу судді Коротенка Є. В. є інша обставина, яка ґрунтується на фактах, зазначених у першій заяві про відвід та фактично є похідною обставин, щодо яких 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 було подано до Вищої ради правосуддя заяву про порушення суддею Касаційного цивільного суду Коротенком Є. В. громадянського права заявника на касаційне оскарження.
8.3. Також вказує на те, що оцінка причин пропуску строку на касаційне оскарження у справі безпосередньо пов`язана, зокрема, з тим, що заявник вже неодноразово звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у цій справі, які були повернуті йому з різних підстав. Зокрема, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. 25 серпня 2025 року постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 його касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. Ухвалою від 26 серпня 2025 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 його касаційну скаргу на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України.
8.4. Крім цього, заявник зазначає, що при розгляді підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та заяви про відвід суддями не було враховано зазначені заявником обставини, які загрожують його життю.
8.5. Посилаючись на зазначене, заявник просить відвести суддю Коротенка Є. В. від участі у розгляді справи № 761/39546/24.
9. Верховний Суд ухвалою від 25 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. визнав необґрунтованою та передав судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2026 року, на виконання вимог частини першої статті 33 ЦПК України, визначено суддю-доповідача Пророка В. В.
11. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.
12. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
13. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 36 ЦПК України).
14. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
15. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
16. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
17. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
18. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
19. Наведені в заяві підстави для відводу зводяться до того, заявник не погоджується з попередніми ухвалами Верховного Суду постановленими, зокрема, у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. про повернення попереднього поданих касаційних скарг на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, а також з тим, що постановляючи ухвалу від 14 серпня 2026 року про визнання неповажними підстав про поновлення строку на касаційне оскарження та залишення касаційної скарги без руху Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. не врахував, що заявником вже неодноразово було подано касаційні скарги, які в подальшому були повернуті заявнику.
20. В даних правовідносинах така підстава охоплюється формулюванням «наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді» (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК), розкриття змісту якого можливе за допомогою тлумачення положень Конвенції Європейським Судом, які стосуються в тому числі і категорії «неупередженість».
21. Отже, говорячи про «об`єктивний критерій» на підставі якого визначається наявність «неупередженості суду» в даній ситуації Суд враховує, що «об`єктивна перевірка» полягає в тому, що суд повинен створити враження неупередженості у стороннього спостерігача (пункт 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Incal v Turkey»), тобто необхідно визначити, чи маються, окрім поведінки судді, факти, що піддаються перевірці, які можуть викликати сумнів відносно неупередженості, в такому розумінні значення можуть мати навіть уявлення (пункт 58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ferrantelli and Santangelo v Italy»). Для цього необхідно дотримання двох окремих умов: по-перше, щоб держава виконала свій обов`язок загального характеру по захисту судової системи від конфлікту інтересів, забезпечуючи, щоб внутрішня організація не допускала виконання однією і тією ж особою різних функцій в судовому процесі (пункт 123 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»); по-друге, щоб кожний суддя мав виконати своє особисте зобов`язання заявити самовідвід по відношенню до справи, де можливе виникнення думки такого конфлікту (пункт 48 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hauschildt v Denmark»).
22. За змістом частини третьої статті 39 ЦПК відвід повинен бути вмотивованим.
23. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях.
24. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
25. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
26. Однак, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі в розгляді справи № 761/39546/24 варто дійти висновку, що заявник не обґрунтував підстав для відводу відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України. Доводи заяви зводяться виключно до незгоди заявника з раніше постановленими ухвалами у цій справі та свідчать виключно про суб`єктивне тлумачення заявником норм права.
27. У разі неможливості самостійно оформити касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам чинного законодавства, заявник не був позбавлений можливості звернутися за правничою допомогою, зокрема, до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою реалізації права на захист та можливість скористатись правовою допомогою з метою вчинення процесуальних дій та подання касаційної скарги у строки, визначені ЦПК України.
28. Щодо покликання заявника про ненадання суддями оцінки при розгляді цієї справи його доводам про обставини, які свідчать про існування загрози життю заявника, то у випадках, якщо особа хоче запобігти конкретним протиправним діям у сфері кримінального провадження, вона має право звернутися до правоохоронних органів.
29. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді Коротенка Є. В., не свідчать про його заінтересованість у результаті розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі № 761/39546/24, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Коротенка Є. В. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», Державної адміністрації служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Комунального підприємства «Київський метрополітен» про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк