СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
28 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/2978/20
Східний апеляційний господарський суд:
головуючий, суддя-доповідач судді Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А.
розглянувши у письмовому провадженні заяву про у межах розгляду апеляційної скарги на рішення Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, м. Чугуїв ухвалення додаткового рішення Харківської обласної прокуратури
господарського суду Харківської області
постановлену 18.05.2026 (повний текст підписано 25.05.2026)
у справі №922/2978/20 (суддя Хотенець П.В.)
за позовом Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський міський інформаційно-аналітичний центр медичної статистики", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, м. Чугуїв
про за участю визнання недійсним договору Харківської місцевої прокуратури № 4, м. Харків
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (повний текст підписано 05.08.2026) у справі №922/2978/20 закрито апеляційне провадження у справі №922/2978/20 за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2026 (повний текст підписано 25.05.2026). Судові витрати зі сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги віднесено на рахунок Харківської обласної прокуратури.
07.08.2026р. (документ сформований 06.08.2026) на адресу Східного апеляційного господарського суду від Панова Андрія Миколайовича надійшла заява, за змістом якої останній просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким задовольнити заяву представника Відповідача про розподіл витрат на правову допомогу, понесених і які будуть понесені фізичною особою - підприємцем Пановим Андрієм Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи на загальну суму 10945 грн, стягнувши їх із третьої особи на стороні позивача Харківської обласної прокуратури.
Харківською обласною прокуратурою подані заперечення на заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення, які обґрунтовані наступним:
1)При визначенні обґрунтованого розміру беруться до уваги такі фактори як обсяг, час роботи, необхідність виїзду у відрядження, характер, тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом, професійний досвід, репутація тощо. Суд повинен врахувати, що розмір гонорару має бути обґрунтованим, а саме визначеним з урахуванням обсягу часу і роботи, що вимагається для належного виконання доручення (рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2012 у справі № 6-39869св11);
2) Середня заробітна плата у сфері юриспруденції у 2026 році по Україні складає 30 000 грн за місяць відповідно до відкритих даних сайту work.ua, середня зарплата адвоката в Україні складає 40 000 гривень (станом на серпень 2026).Норми тривалості робочого часу на 2026 рік склали 2088 годин в рік при 40- годинному робочому тижні, тобто приблизно 174 годин на місяць (2088/12). Таким чином, середній розмір вартості години робочого часу адвоката у 2026 році складає по Україні 40 000 грн / 174 год = близько 230 гривень.
3) З наданих представником ФОП Панова А.М. - адвокатом Прядко О.О. документів передбачені наступні витрати в загальній сумі 10 945 грн, з них: за складання відзиву на який витрачено 9 год і за який передбачено 9 855 гривень: за представництво інтересів відповідача у судовому засіданні (вказує тривалість 1 годину) і за який передбачено вартість 1095 грн.
Розгляд в апеляційній інстанції не потребував дослідження значного обсягу доказів, оскільки адвокат надавав позивачу правничу допомогу в суді інстанцій, був обізнаний з усіма деталями справи та з правовими питаннями, а правова позиція, яка викладена у відзиві на апеляційну скаргу, фактично ґрунтувалась на власній позиції у справі та здебільшого дублює доводи, які були ним викладені у процесуальних документах в суді першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, вартість щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу не відповідає принципам співмірності та розумності, оскільки на відзив було витрачено не більше 2 годин, справедлива вартість яких складає 2 години * 230 грн = 460 грн.
4) Представник Відповідача також зазначає про те, що ним здійснювалося представництво інтересів Відповідача у судовому засідання тривалістю 1 година, однак відповідно до протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 6861775 від 03.08.2026 судове засідання розпочато о 11 год 07 хв, а закінчилося о 11 год 36 хв, тобто судове засідання тривало 29 хвилин. Необхідності участі в судовому засіданні тривалістю однією годиною представником не обґрунтовано, оскільки останнім участь забезпечувалась в режимі відеоконференції.Навіть і за необхідності очікування судового засідання, вартість за 1 судове засідання в суді апеляційної інстанції складає 230 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2026 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду заяви визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Васильєв Є.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 прийнято заяву Панова Андрія Миколайовича до провадження та встановлено строк до 17.08.2026 включно для інших учасників справи для надання заперечень щодо вказаної заяви. Розгляд заяви Панова Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що поінформовано учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.
Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2026р. "Щодо повторного автоматичного розподілу справ" у зв`язку із знаходженням у відпустці члена судової колегії, судді Васильєва Є.О., відповідно п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду її було замінено на суддю Істоміну О.А., що також вбачається з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026р. у справі №922/2978/20.
Як вбачається із заяви Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, м. Чугуїв, про розподіл судових витрат, витрати останнього на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи склали 10 945,00 грн. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу представником Відповідача було заявлено про намір стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу, а після ухвалення судового рішення у строк, передбачений ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження їх розміру.
На підтвердження понесених витрат Заявником додано копію акта виконаних робіт № INV-000246 від 02.08.2026, копію рахунку № INV-000246 від 02.08.2026 та копію платіжної інструкції № 953 від 06.08.2026.
Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази, згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича, м. Чугуїв, про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2978/20 в частині стягнення з Харківської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у сумі 10 945,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем дотримано вимог ст. 221 та ч..8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку заявлення вимоги про розподіл судових витрат та подання доказів на їх підтвердження (враховуючи, що попередньо про такі витрати було вказано у відзиві на апеляційну скаргу), у зв`язку з чим подана заява підлягає розгляду по суті. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.07.2020 у справі №2033/5916/12.
Велика Палата Верховного Суду у п.п.97-146 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7 та 9 ст.129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Надавши оцінку документам, поданих Відповідачем на підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи, а саме переліку наданих правових (адвокатських) послуг при апеляційному розгляді справи №922/2978/20, до складу яких було включено:
· 02.08.2026 представництво інтересів відповідача у господарській справі 922/2978/20;
· 14.07.2026 Представництво: складання відзиву на апеляційну скаргу 9,00 год. 1 095,00 ставка 9 855,00 сума;
· 02.08.2026 Представництво: Представництво інтересів відповідача у судовому засіданні 1,00 год. 1 095,00 ставка 1 095,00 сума,
суд апеляційної інстанції, зазначає, що відзив на апеляційну скаргу був спрямований виключно на спростування доводів апеляційної скарги по суті спору та обґрунтування законності рішення місцевого господарського суду. Водночас апеляційне провадження у справі було закрито без перегляду оскаржуваного рішення по суті, у зв`язку з чим наведені у відзиві аргументи не стали предметом оцінки суду апеляційної інстанції та не вплинули на результат вирішення питання, з приводу якого здійснювався апеляційний перегляд. Жодних міркувань, які були б співставні з підставами закриття апеляційого провадження заявником за змістом відзиву наведено не було.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на підготовку відзиву не відповідають критерію необхідності, оскільки виконана адвокатом робота фактично не була використана судом при вирішенні спору та не перебувала у причинному зв`язку з процесуальним результатом розгляду апеляційної скарги. Колегією суддів також звертається увага заявника на безпідставність посилання на ст.130 Господарського процесуального кодексу України, адже у розглядуваному випадку не мало місце закриття провадження у справі (що передбачало б скасування чи визначення нечинним судового рішення), а здійснене закриття апеляційного провадження не є тотожнім за своїими процесуальними наслідками.
При цьому колегія суддів також враховує, що представник Відповідача брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що не потребувало витрат часу на прибуття до суду, очікування початку судового засідання та повернення після його закінчення. Крім того, відповідно до протоколу судового засідання від 03.08.2026 його тривалість склала менше однієї години. Наведені обставини враховуються судом при оцінці співмірності заявлених до відшкодування витрат, однак самі по собі не виключають права сторони на компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення Харківської обласної прокуратури щодо неспівмірності заявлених витрат колегія суддів вважає частково обґрунтованими - тією мірою, якою вони сумісні із викладеними вище міркуваннями. При цьому суд не погоджується з запропонованим прокуратурою способом визначення розміру витрат шляхом співвіднесення їх із середньою заробітною платою, оскільки ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують оцінку співмірності витрат із середньостатистичною вартістю години роботи адвоката чи показниками оплати праці у відповідній сфері діяльності.
Водночас наведені прокуратурою доводи щодо відсутності значного обсягу необхідної правничої допомоги, фактичної тривалості судового засідання та невідповідності заявленого розміру витрат обсягу виконаної роботи є обґрунтованими та підлягають врахуванню при визначенні розміру судових витрат, що підлягають розподілу.
Разом із тим колегія суддів не вбачає підстав для повної відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником Відповідача було забезпчено участь у судовому засіданні та висловлені усні міркування з приводу запитань суду щодо процесуальної дієздатності прокурора як апелянта. Незважаючи на те, що наведені у відзиві доводи не стали предметом оцінки суду у зв`язку із закриттям апеляційного провадження, вчинення зазначених процесуальних дій саме по собі свідчить про надання професійної правничої допомоги та не виключає права сторони на її часткову компенсацію.
Визначаючи розмір витрат, що підлягають відшкодуванню, колегія суддів виходить із фактичного обсягу виконаної роботи, її значення для результату апеляційного перегляду, відсутності необхідності дослідження нових доказів чи формування нової правової позиції, а також нетривалої участі представника Відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також слушних міркувань прокуратури з приводу таких витрат. За сукупністю наведених обставин співмірним та обґрунтованим розміром витрат, що підлягають компенсації, колегія суддів вважає 690,00 грн.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума 10 945,00 грн є надмірною та не відповідає фактичному обсягу професійної правничої допомоги, наданої під час апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене, дослідивши подані докази та керуючись положеннями ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 690,00 грн, а в решті заявлених вимог про їх відшкодування - відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
У Х В А Л И В:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича про стягнення з Харківської обласної прокуратури судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 945,00 грн.- задовольнити частково:
1.1. Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок [рахунок приховано], код класифікації видатків бюджету - 2800) на користь Фізичної особи-підприємця Панова Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 690,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
1.2. У задоволені решти вимог заяви відмовити.
2. Додаткова ухвала набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна